
- •Міністерство освіти і науки України
- •Вихідні дані для розрахунку і проектування пальового фундаменту
- •Склад проекту пальових фундаментів
- •2. Розрахунок і проектування пальових фундаментів
- •2.1. Види паль
- •2.2. Вибір виду і конструкцій паль і ростверків
- •2.3. Визначення несучої здатності паль.
- •2.4. Визначення кількості паль і розміщення паль в плані.
- •2.5. Визначення навантаження на палю крайнього ряду.
- •2.6. Розрахунок і конструювання ростверку.
- •2.7. Перевірка жорсткості конструкції ростверку.
- •2.8. Перевірка конструкції ростверку на продавлювання.
- •2.9. Армування конструкції ростверку.
- •2.10. Розрахунок величини осідання пальових фундаментів.
- •Література
- •Специфікація арматури на один виріб
- •Специфікація арматурних виробів
2.2. Вибір виду і конструкцій паль і ростверків
Вид і конструкція палі призначається залежно від інженерно-геологічних умов майданчика і виду навантажень, які передаються на палю.
Форма і конструкція ростверку приймається залежно від форми опорної частини будівлі або споруди /колони, стіни, інженерні споруди/.
Позначку вістря палі призначають з умови прорізки палями верхніх слабких грунтів (піски пухкі, пилуваті, пилувато-глинисті, ґрунти м'яко - пластичної, текучопластичної і текучої консистенції) і заглиблення вістря в нижні щільніші грунти на глибину не менше ніж на 1м.
Позначку підошви ростверку призначають з умови максимального використовування сил тертя по бічній поверхні паль, особливості підземної частини будівлі, наявності підвалу, техпідпілля, приямків, підземних комунікацій, а також глибини закладання фундаментів прилеглих будівель і споруд.
Для безпідвальних будівель верх ростверку заглиблюється нижче за планувальну позначку на 10-15 см, відмітка низу ростверка призначається з умови прорізки ростверком верхнього покривного шару ( грунтово-рослинного шару чи . насипного шару ґрунту) і заглиблення підошви ростверку в несучий шар не менше 0,5м.
Для будівель з підвалом ростверк розташовується нижче за підлогу підвалу.
По визначеним позначкам вістря паль: (А ) підошви ростверку (г) визначають довжину палі
г
Довжина палі приймається кратною одному метру, що дає можливість занурення паль в нижній несучий шар більше 1м.
Сполучення паль з ростверком приймається: ш а р н и р н и м при центральному навантаженні або позацентровому з малими ексцентриситетами із заглибленням голови палі в тіло ростверку на 5-10 см; ж о р с т к и м и при дії вертикальних і горизонтальних навантажень і моментів із заглибленням голови палі в тіло ростверку на 5-10 см і відгинами робочої арматури палі завдовжки 25-30 см поверх робочої арматурної сітки ростверку.
2.3. Визначення несучої здатності паль.
Залежно від виду ґрунту під вістрям- палі останні поділяються на палі-стійки і висячі палі - /палі тертя/.
Палі вважаються стійками в тому випадку, якщо вістря палі опирається на скельні або великоуламкові породи, і на пилувато-глинисті ґрунти твердої консистенції у водонасиченому стані. Для решти видів ґрунту на які опираються палі, вони вважаються висячими.
Несуча здатність палі-стійки по ґрунту визначається по формулі:
(2.1)
де
- коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті:
А - площа перетину стволу палі біля вістря /для порожнистих паль круглого перетину і паль-оболонок рівна площі поперечного перетину нетто за відсутності заповнення їх порожнини бетоном на висоту не менше трьох діаметрів стовбура палі/;
R - розрахунковий опір під нижнім кінцем палі-стійки.
Для всіх видів забивних паль-оболонок, заповнюваних бетоном і закладених в не вивітрілий скельний ґрунт, не менше ніж на0,5 м
(2.2)
де - Rсп нормальне значення межі міцності на одноосне стиснення скельного ґрунту у водонасиченому стані, кПа;
-
коефіцієнт надійності по ґрунту, що
приймається рівним 1,4;
-
розрахункова глибина закладення набивної
палі або палі-оболонки в скельний ґрунт;
-
зовнішній
діаметр закладеної в скельний ґрунт
набивної палі або палі-оболонки.
Несуча
здатність
висячої палі і палі-оболонки, занурюваної
без виїмки ґрунту, працюючих на стискаюче
навантаження, слід визначити як суму
сил розрахункових опорів грунтів основи
під нижнім кінцем палі і на її бічній
поверхні по формулі:
(2.3)
де = 1 - коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті;
R - розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі, кПа, що приймається по табл.1 СНиП 2.02.03.-85 або табл. 2.1 даних вказівок;
А - площа ствола палі біля вістря, м2, що приймається за площею поперечного перетину палі брутто або за площею перетину камуфлекторного розширення по його найбільшому діаметру або за площею нетто палі оболонки;
U - зовнішній периметр поперечного перетину ствола палі;
,
- коефіцієнти умов роботи ґрунту
відповідно під нижнім кінцем і на бічній
поверхні палі, що враховують впливи
способу занурення палі; для забивних
залізобетонних паль суцільного перетину
приймається рівними I, для решти способів
занурення приймається з табл.3 СНиП
2.02.03-85;
-
розрахунковий опір i-того шару ґрунту
на бічній поверхні палі, кПа, що приймається
по табл.2 СНиП 2.02.03-85; або по табл.. 2.2.
вказівок.
- товщина
i-того
шару ґрунту, що прилягає до бічної
поверхні палі.(
мал.
2.7.)
Мал. 2.7. Схема до визначення несучої здатності палі.
Таблиця 1.
Глибина заглиб-лення ниж-нього кінця палі, м |
Розрахункові опори під нижнім кінцем забивних паль та паль-оболонок, які заглиблюють без виїмки ґрунту, R, кПа (тс/м2) |
||||||
піщаних грунтів середньої щільності |
|||||||
гравелистих |
крупних |
- |
середньої крупності |
мілких |
пилуватих |
- |
|
пилувато-глинистих грунтів, показник текучості IL яких, дорівнює |
|||||||
0 |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
|
3 |
7500 (750) |
6600 (660) 4000 (400) |
3000 (300) |
3100 (310) 2000 (200) |
2000 (200) 1200 (120) |
1100 (110) |
600 (60) |
4 |
8300 (830) |
6800 (680) 5100 (510) |
3800 (380) |
3200 (320) 2500 (250) |
2100 (210) 1600 (160) |
1250 (125) |
700 (70) |
5 |
8800 (880) |
7000 (700) 6200 (620) |
4000 (400) |
3400 (340) 2800 (280) |
2200 (220) 2000 (200) |
1300 (130) |
800 (80) |
7 |
9700 (970) |
7300 (730) 6900 (690) |
4300 (430) |
3700 (370) 3300 (330) |
2400 (240) 2200 (220) |
1400 (140) |
850 (85) |
10 |
10500 (1050) |
7700 (770) 7300 (730) |
5000 (500) |
4000 (400) 3500 (350) |
2600 (260) 2400 (240) |
1500 (150) |
900 (90) |
15 |
11700 (1170) |
8200 (820) 7500 (750) |
5600 (560) |
4400 (440) 4000 (400) |
2900 (290) |
1650 (165) |
1000 (100) |
20 |
12600 (1260) |
8500 (850) |
6200 (620) |
4800 (480) 4500 (450) |
3200 (320) |
1800 (180) |
1100 (110) |
25 |
13400 (1340) |
9000 (900) |
6800 (680) |
5200 (520) |
3500 (350) |
1950 (195) |
1200 (120) |
30 |
14200 (1420) |
9500 (950) |
7400 (740) |
5600 (560) |
3800 (380) |
2100 (210) |
1300 (130) |
35 |
15000 (1500) |
10000 (1000) |
8000 (800) |
6000 (600) |
4100 (410) |
2250 (225) |
1400 (140) |
Примітки: 1. Над межею дані течії R для піщаних грунтів, під межею — для пылувато-глинистих.
2. У табл. 1 і 2 глибину занурення нижнього кінця палі і середню глибину розташування шару ґрунту при плануванні території зрізаючою, підсипає, намиванням до 3 м слід приймати від рівня природного рельєфу, а при зрізаючій, підсипає, намиванні від 3 до 10 м — від умовної відмітки, розташованої відповідно на 3 м вище за рівень зрізає або на 3 м нижче за рівень підсипає.
Глибину занурення нижнього кінця звіюй і середню глибину розташування шару ґрунту у водоймищі слід приймати від рівня дна після загального розмиву розрахунковим паводком, на болотах — від дна рівня болота.
При проектуванні шляхопроводів через виїмки завглибшки до 6 м для паль, забиваних молотами без підмиву або влаштування лідерних свердловин, глибину занурення у грунт нижнього кінця палі в табл. 1 слід приймати від рівня природного рельєфу в місці спорудження фундаменту. Для виїмок завглибшки більше 6 м глибину занурення паль слід приймати як для виїмок завглибшки в 6 м.
3. Для проміжних глибин занурення паль і проміжних значень показника текучості IL пылувато-глинистих грунтів значення R і fi в табл. 1 і 2 визначаються інтерполяцією.
4. Для щільних піщаних грунтів, ступінь густини яких визначений за даними статичного зондування, значення R по табл. 1 для паль, занурених без використовування підмиву або лідерних свердловин, слід збільшити на 100%. При визначенні ступеня густини ґрунту за даними інших видів інженерних досліджень і відсутності даних статичного зондування для щільних пісків значення R по табл. 1 слід збільшити не 60 %, але не більше ніж до 20 000 кПа (2000 тс/м1).
5. Значення розрахункових опорів R по табл. 1 допускається використовувати при умові, якщо заглиблення паль в ґрунт, що не розмивається і не зрізається, складає не менше:
4,0 м — для мостів і гідротехнічних споруд;
3,0 м — для будівель і інших споруд.
6. Значення розрахункового опору R під нижнім кінцем забивних паль перетином 0,15x0,15 м і менше, що використовуються як фундаменти під внутрішні перегородки одноповерхових виробничих будівель, допускається збільшувати на 20%.
7. Для супісків при числі пластичності Ip 4 і коефіцієнті пористості е < 0,8 розрахункові опори R і fi слід визначати як для пилуватих пісків середньої щільності.
Таблиця 2.
Середня глибина розташування шару грунта, м |
Розрахункові опори на боковій поверхні забивних паль та паль-оболонок fi, кПа (тс/м2) |
||||||||
піщаних грунтів середньої щільності |
|||||||||
крупних та середньої крупності |
мілких |
пилуватих |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
пилувато-глинистих грунтів, показник текучості IL яких, дорівнює
|
|||||||||
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
1,0 |
|
1 |
35 (3,5) |
23 (2,3) |
15 (1,5) |
12 (1,2) |
8 (0,8) |
4 (0,4) |
4 (0,4) |
3 (0,3) |
2 (0,2) |
2 |
42 (4,2) |
30 (3,0) |
21 (2,1) |
17 (1,7) |
12 (1,2) |
7 (0,7) |
5 (0,5) |
4 (0,4) |
4 (0,4) |
3 |
48 (4,8) |
35 (3,5) |
25 (2,5) |
20 (2,0) |
14 (1,4) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
5 (0,5) |
4 |
53 (5,3) |
38 (3,8) |
27 (2,7) |
22 (2,2) |
16 (1,6) |
9 (0,9) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
5 (0,5) |
5 |
56 (5,6) |
40 (4,0) |
29 (2,9) |
24 (2,4) |
17 (1,7) |
10 (1,0) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
6 |
58 (5,8) |
42 (4,2) |
31 (3,1) |
25 (2,5) |
18 (1,8) |
10 (1,0) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
8 |
62 (6,2) |
44 (4,4) |
33 (3,3) |
26 (2,6) |
19 (1,9) |
10 (1,0) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
10 |
65 (6,5) |
46 (4,6) |
34 (3,4) |
27 (2,7) |
19 (1,9) |
10 (1,0) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
15 |
72 (7,2) |
51 (5,1) |
38 (3,8) |
28 (2,8) |
20 (2,0) |
11 (1,1) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
20 |
79 (7,9) |
56 (5,6) |
41 (4,1) |
30 (3,0) |
20 (2,0) |
12 (1,2) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
25 |
86 (8,6) |
61 (6,1) |
44 (4,4) |
32 (3,2) |
20 (2,0) |
12 (1,2) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
6 (0,6) |
30 |
93 (9,3) |
66 (6,6) |
47 (4,7) |
34 (3,4) |
21 (2,1) |
12 (1,2) |
9 (0,9) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
35 |
100 (10,0) |
70 (7,0) |
50 (5,0) |
36 (3,6) |
22 (2,2) |
13 (1,3) |
9 (0,9) |
8 (0,8) |
7 (0,7) |
Примітки: 1.. При визначенні розрахункового опору ґрунту на бічній поверхні паль fi; по табл. 2 слід враховувати вимоги, висловлені в прим. 2 і 3 до табл. 1.
2. При визначенні по табл. 2 розрахункових опорів грунтів на бічній поверхні паль fi пласти грунтів слід розчленовувати на однорідні шари завтовшки не більше 2 м.
3. Значення розрахункового опору щільних піщаних грунтів на бічній поверхні паль fi слід збільшувати на 30 % в порівнянні із значеннями, приведеними в табл. 2.
4. Розрахункові опори супісків і суглинків з коефіцієнтом пористості е < 0,5 і глин з коефіцієнтом пористості е < 0,6 слід збільшувати на 15% в порівнянні із значеннями, приведеними в табл. 2, при будь-яких значеннях показника текучості.
Таблиця 3.
Способи занурення забивних паль та паль оболонок, які занурюють без виїмки ґрунту, та види ґрунтів |
Коефіцієнти умов роботи ґрунту при розрахунку несучої здатності паль |
|
під нижнім кінцем cR |
на боковій поверхні cf |
|
1. Занурення сполошних та полих із закритим нижнім кінцем паль механічними (підвісними), пароповітряними та дизельними молотами |
1,0 |
1,0 |
2. Занурення забивкою та вдавлюванням в заздалегідь пробурені лідерні свердловини з заглибленням кінців паль не менш ніж 1м нижче забою свердловини при її діаметрі: а) рівному стороні квадратної палі б) на 0,05м менш ніж сторона квадратної палі в) на 0,15м менш ніж сторона квадратної або діаметра палі круглого перерізу (для опор ліній електропередач) |
1,0 1,0 1,0 |
0,5 0,6 1,0 |
3. Занурення з підмивом в піщані ґрунти за умови добивання паль на останньому етапі занурення без використання підмиву на 1м та більше |
1,0 |
0,9 |
4. Віброзанурення паль-оболонок, віброзанурення та вібровдавлювання паль в ґрунти: а) піщані середньої щільності крупні та середньої крупності мілкі пилуваті б) пилувато-глинисті з показником текучості IL=0,5: супіски суглинки глини в) пилувато-глинисті з показником текучості IL≤0 |
1,2 1,1 1,0
0,9 0,8 0,7 1,0 |
1,0 1,0 1,0
0,9 0,9 0,9 1,0 |
5. Занурення молотами довільної конструкції полих залізобетонних паль з відкритим нижнім кінцем: а) при діаметрі полості палі 0,4м та менше б) при діаметрі полості палі від 0,4м до 0,8м |
1,0 0,7 |
1,0 1,0 |
6. Занурення довільним способом полих паль круглого перерізу з закритим нижнім кінцем на глибину 10м та більше з послідуючим улаштуванням в нижнім кінці палі камуфлетного уширення в піщаних ґрунтах середньої щільності та в пилувато-глинистих ґрунтах з показником текучості IL≤0,5 при діаметрі уширення, який дорівнює: а) 1,0м незалежно від вказаних видів грунта б) 1,5м в пісках та супісках в) 1,5м в суглинках та глинах |
0,9 0,8 0,7 |
1,0 1,0 1,0 |
7. Занурення паль вдавлюванням: а) в піски середньої щільності крупні, середньої крупності та мілкі б) в піски пилуваті в) в пилувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL<0,5 г) в пилувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL≥0,5 |
1,1 1,1 1,1 1,0 |
1,0 0,8 1,0 1,0 |
Примітка. Коефіцієнти cR та cf по поз. 4 табл. 3 для пилувато-глинистих грунтів з показником текучості 00,5> IL >0 визначаються інтерполяцією.
Розрахунковий опір fі ґрунту на бічній поверхні таких паль на ділянці розширення, а в піщаних ґрунтах — і на ділянці ствола слід приймати таким же, як для паль без розширення; в пилувато-глинистих ґрунтах опір fі на ділянці ствола, розташованого в створі розширення, слід приймати рівним нулю.
2. Розрахункові опори грунтів R і fі у формулі (8) для лесових пылувато-глинистих грунтів при глибині занурення паль більше 5 м слід приймати по значеннях, вказаних в табл. 1 і 2 для глибини 5 м.
Крім того, для цих грунтів у разі можливості їх замочування розрахункові опори R і fі вказані в табл. 1 і 2, слід приймати при показнику текучості, відповідному повному водонасиченню ґрунту.
4.3. Для забивних. паль, що опираються нижнім кінцем на пухкі піщані ґрунти або на пылувато-глинисті ґрунти з показником текучості IL > 0,6, несучу здатність слід визначати за наслідками статичних випробувань паль.
4.4. Несучу здатність пірамідальних, трапецеїдальних і ромбоподібних паль, що прорізають піщані і пилувато-глинисті ґрунти, Fd, кH (тс), з нахилом бічних граней ir < 0,025 слід визначати по формулі
(2.4)
де с, R, А, - те ж, що у формулі (2.3);
Fd,
uі - зовнішній периметр i-го перетину палі, м;
-
сума
розмірів сторін i-ro поперечного перетину
паль, м, які мають нахил до осі палі;
iр - нахил бічних граней палі в долях одиниці;
eI - модуль деформації і-го шару ґрунту, що прилягає до бічної поверхні палі, кПа(тс/м2), визначуваний даними компресійних випробувань;
kі - коефіцієнт, залежний від виду ґрунту приймається по табл. 4;СНиП 2.02.03-85
r - коефіцієнт реології, що приймається = 0,8.
Примітки: 1. При ромбоподібних палях підсумовування опорів ґрунту на бічній поверхні ділянок із зворотним нахилом у формулі. (9) не проводиться.
Розрахунок пірамідальних паль з нахилом бічних граней iр > 0,025 допускається проводити відповідно до рекомендованих вимог у додатку 2.