3) Файли та каталоги на дисках.

Інформація на дисках зберігається у файлах. Файл ­– це деяка область даних на диску, якій присвоєно ім’я. В файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, рисунки, бази даних і т. д. Кожен файл на диску має позначення, яке складається з двох частин: імені і розширення. В ОС MS DOS в імені файла може бути від 1 до 8 символів, в розширенні – від 1 до 3. Розширення відокремлюється від імені крапкою і являється необов’язковим. Але, воно, як правило, описує зміст (тип) файла і його використання є зручним. Приклади типів файлів:

• .com, .exe, .bat – готові до виконання програми;

• .doc – файл документа;

• .txt – текстовий файл;

• .sys – системний файл;

• .bmp – файл малюнка.

Імена файлів на дисках реєструються в каталогах (або директоріях).

Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про їх розмір та властивості (дата та час створення чи зміни файла, його розмір тощо). Якщо в каталозі зберігається ім’я файла, то кажуть, що цей файл знаходиться в даному каталозі. Каталог – це елемент файлової системи, призначений для впорядкування розміщення файлів на дисках.

Каталогам також присвоюються імена, причому вимоги до них такі ж, як і до імен файлів. Диск вважається кореневим каталогом (С:), в ньому знаходяться каталоги 1-го рівня, а в кожному з них можуть бути каталоги 2-го рівня і т. д. – отримується ієрархічна деревоподібна структура каталогів на диску (Рис. 1.). Диск, на якому знаходиться операційна система, називається системним.

В комп’ютері звичайно є декілька дисководів та жорсткий диск. На кожному з них можуть знаходитися файли та каталоги. Для того, щоб вказати, який диск Вам необхідний, слід звернутися до дисковода по імені.

По традиції дисководам для гнучких дисків зарезервовані імена А: і В: (якщо дисковод один, то літера В: в системі буде відсутня). Далі по ієрархії дисків йде жорсткий диск, йому присвоюється наступна літера латинського алфавіту – С: (якщо диск розбитий на декілька логічних дисків, то їм відповідно будуть присвоєні наступні літери – D:, E:, F:, ...). Якщо є ще дисковод для компакт дисків CD-ROM, то йому буде присвоєна літера D: (або, наприклад G:, якщо у вінчестера є логічні диски) і так далі.

Диск та каталог, з якими в даний момент працює користувач, називаються відповідно поточним диском та поточним каталогом.

Якщо виникає необхідність використовувати файл не з поточного каталога, необхідно вказати шлях до цього файла. Шлях – це послідовність із імен каталогів, розділених символом «\» (зворотній слеш).

Нехай на диску створена файлова структура, зображена на Рис. 2. Із наведеної схеми видно, що шлях до файла heroes.exe буде: С:\Games\Heroes\heroes.exe

Приклади:

С:\VC\vc.com (до файла vc.com)

С:\DOS\format.com (до файла format.com)

С:\GAMES\DOOM\doom.exe (до файла doom.exe)

С:\GAMES\HEROES\HELP\heroes.cnt (до файла heroes.cnt)

С :\> DOS attrib.exe

fdisk.com

format.com

mode.com

sys.com

...

GAMES CARDS cards.exe

cards.ini cards.hlp

...

DOOM doom.exe

doom.wad

setup.exe

...

HEROES DATA heroes.agg

campaign.hs

standard.hs

... ...

HELP heroes.cnt

...

MAPS camp01.h2c

camp02.h2c

camp03.h2c

...

heroes.exe

...

VC vc.com

vcsetup.com

vc.ext

vc.ini

vc.mnu

...

autoexec.bat

command.com

config.sys

io.sys

msdos.sys

...

Діалог користувача з MS DOS здійснюється у формі команд. Команда MS DOS складається із імені команди і, можливо, параметрів, розділених пробілами. Команда може набиратися з клавіатури як великими, так і малими літерами. Введення кожної команди закінчується натисненням клавіші Enter.