3. Багатокористувацькі субд та їх архітектура.

Для локальної архітектури характерно, що програма, і база даних розташовані на одному комп'ютері.

Багато користувацькі СУБД включають в себе сервер БД і клієнтську частину і, як правило, можуть працювати в неоднорідному обчислювальному середовищі (з різними типами ЕОМ і операційними системами). До багатокористувацьких СУБД відносяться, Oracle i Informix

3.1. Телеобробка

Мал. 3.1. Топологія архітектури телеобробки.

Т радиційною архітектурою багатокористувацьких систем раніше вважалася схема, що одержала назву "телеобробки", при якій один комп'ютер з єдиним процесором був з'єднаний з декількома терміналами так, як показано на мал. 3.1. При цьому вся обробка виконувалася в рамках єдиного комп'ютера, а приєднані до нього користувальницькі термінали були типовими неінтелектуальними пристроями, не здатними функціонувати самостійно.

3 .2.Архітектура іс з файловим сервером

Мал.3.2. Архітектура з використанням файлового сервера

У середовищі файлового сервера обробка даних розподілена в локальній обчислювальній мережі (ЛВС). Файловий сервер містить файли, необхідні для роботи прикладних програм і самої СУБД. Однак користувальницькі програми і сама СУБД розміщені і функціонують на окремих робочих станціях, і звертаються до файлового сервера тільки в міру необхідності одержання доступу до потрібного їм файла — як показане на мал. 3.2. Таким чином, файловий сервер функціонує просто як спільно використовуваний твердий диск. СУБД на кожній робочій станції посилає запити файловому серверові по всім необхідним їй даним, що зберігаються на диску файлу-сервера. Такий підхід характеризується значним мережевим трафиком, що може призвести до зниження продуктивності всієї системи в цілому.

3.3.Технологія "клієнт/сервер"

Мал.3.3. Загальна схема побудови систем з архітектурою "клієнт/сервер"

Технологія "клієнт/сервер" була розроблена з метою усунення недоліків, що мають місце в перших двох підходах.

"Клієнт/сервер" означає такий спосіб взаємодії програмних компонентів, при якому вони утворять єдину систему.

Як видно із самої назви, існує якийсь клієнтський процес, що вимагає визначених ресурсів, а також серверний процес, що ці ресурси надає.

При цьому зовсім необов'язково, щоб вони знаходилися на тому самому комп'ютері.

На практиці прийнято розміщати сервер на одному вузлі локальної мережі, а клієнти — на інших вузлах. На мал. 3.3 показана архітектура типу "клієнт/сервер"

Цей тип архітектури має такі переваги:

-Забезпечується більш широкий доступ до існуючих баз даних.

-Підвищується загальна продуктивність системи. Оскільки клієнти і сервер знаходяться на різних комп'ютерах, їхні процесори здатні виконувати операцію додатка паралельно.

-Вартість апаратного забезпечення знижується. Досить потужний комп'ютер з великим пристроєм збереження потрібний тільки серверові - для збереження і керування базою даних.

-Скорочуються комунікаційні витрати. Додатки виконують частину операцій на клієнтських комп'ютерах і посилають через мережу тільки запити до бази даних, що дозволяє істотно скоротити обсяг даних, що пересилаються по мережі.

-Підвищується рівень несуперечності даних. Сервер може самостійно керувати перевіркою цілісності даних, оскільки всі обмеження визначаються і перевіряються тільки в одному місці. При цьому кожному додаткові не прийдеться виконувати власну перевірку.

-Ця архітектура досить природно відображається на архітектуру відкритих систем.