- •Організація баз даних
- •1.Вступ
- •2.Основні поняття.
- •1.1. Класифікація інформаційних систем
- •2.Файлові системи бд. Підхід, використовуваний у файлових системах. Обмеження, властиві файловим системам.
- •3.Системи з базами даних. База даних. Система керування базами даних — скбд. Компоненти середовища скбд. Переваги і недоліки скбд.
- •3.1.Компоненти середовища скбд
- •Контроль за надмірністю даних
- •3.4.Недоліки скбд
- •4.Етапи життєвого циклу інформаційної системи. Розробка бази даних. Розподіл обов'язків у системах з базами даних. Адміністратори даних і адміністратори баз даних.
- •2.1.Трьохрівнева архітектура ansi-sparc.
- •2.2. Схеми, відображення й екземпляри
- •2.3.Незалежність від даних
- •1. Функції субд (3.11.01.02).
- •1.Безпосереднє управління даними в зовнішній пам'яті
- •2.Управління транзакциями
- •3.Журналізація
- •4.Підтримка мов бд
- •5.Адміністрування бд.
- •2. Концепція відкритих систем. Відкритий зв’язок з бд odbc (3.11.04.01).
- •3. Багатокористувацькі субд та їх архітектура.
- •3.1. Телеобробка
- •3 .2.Архітектура іс з файловим сервером
- •3.3.Технологія "клієнт/сервер"
- •3.4.Розподілена архітектура.
- •3.5.Інтернет - архітектура.
- •4.1.Модель даних, мета побудови, класифікація, область застосування
- •4.2. Об'єктні моделі даних
- •4.3. Моделі даних на основі записів
- •4.2.1.Ієрархічна модель даних
- •4.2.2.Мережева модель даних у мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол, зв'язок) кожний елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
- •4.2.3.Реляційна модель даних
- •4.4. Фізичні моделі даних
- •5.1. Математичні відношення. Структура реляційних даних.
- •5.2.Домени
- •Лекція 6. Концептуальне проектування. Метод er-діаграми.
- •6.1.Рівні проектування предметної області (3.11.06.01).
- •6.2. Інфологічне проетування бд (3.11.06.02).
- •6.2. Концептуальне проектування бази даних та методологія.
- •6.3. Логічне проектування бд.
- •6.4. Даталогічна або фізична модель даних (3.11.06.03).
- •6.5. Проектування бд методом “сутність-зв’язок” er-діаграми (3.11.06.06)
- •6.5.2.Представлення зв'язків та сутностей на діаграмах.
- •6.5.4.Правила формування зв’язків між сутностями концептуальної схеми.
- •5.3.Нормалізація.
- •5.3.2.Процес нормалізації.
- •5.3.3.Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк). Визначення нормальної форми Бойса-Кодда.
- •5.3.4. Четверта нормальна форма (4нф). Визначення четвертої нормальної форми.
- •5.3.5. П'ята нормальна форма (5нф) Властивості з'єднання без втрат і збереження залежності
- •8.2. Виникаючі проблеми при використанні універсального відношення.
- •7.1. Введення в реляційну алгебру і реляційне числення.
- •7.2. Реляційна алгебра та її операції.
- •Вихідне відношення r та результуюче відношення s.
- •7.5.1. Операція декартового добутку
- •7.5.2. Операція об’єднання
- •7.5.3. Операція різниці.
- •7.5.4.Операції з'єднання
- •7.5.4.5.2. Праве відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.4.5.2. Повне відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.5.Операція перетинання
- •7.5.6.Операція ділення
- •10.1. Вступ Основні поняття sql.. Історія розвитку
- •10.2. Структура мови sql-92.
- •10.3. Основні оператори мови dml.
- •10.4 Зміна вмісту бази даних. Запити на оновлення даних
- •10.5. Оператори адміністрування:
- •10.63. Загальний огляд методів обробки запитів.
- •10.7. Архітектура клієнт-сервера і мова sql.
- •10.8 Забезпечення безпеки
- •11.1. Основні оператори мови ddl.Запити на створення та оновлення схеми бд, таблиць та представлень.
- •11.1.1. Створення баз даних.
- •11.1.2.Створення таблиць (оператор create table). Видалення таблиць (оператор drop table).
- •11.1.3.Створення відображення(представлення).В идаленнявідображення.
- •11.1.4.Створення індексу (оператор create index). Видалення індексу (оператор drop index).
- •11.2. Мова sql та qbe
- •10. Внутрішня мова субд.
- •11. Зберігаємі процедури та тригери. Призначення та переваги.
- •12. Технології доступу bde, ado, ado.Net, jdbc
- •Лекція 12. Транзакції. Паралельне виконання транзакцій.
- •12.1. Визначення транзакції. Виконання. Відкат.
- •12.2. Властивості транзакції. Види транзакцій.
- •12.3. Блокування. Рівні ізолювання транзакцій.
- •12.4. Управління транзакціями в мовах програмування.
- •12.4. Впорядкованість і відновлюваність.
- •12.5 Методи керування паралельністю.
- •Лекція 13. Індексація даних в бд.
- •13.1. Поняття індексації даних.
- •2.Структура індекса. Аналогією індекса може слугувати зміст будь якої книги з вказаними номерами сторінок, де починається той чи і інший розділ.
- •3. Технологія b-дерева
- •3.1.Типи індексів b-дерева.
- •3.1.1.Кластерні індекси
- •3.1.2.Некластерні індекси
- •4. Технологія хеширування.
- •5.Алгоритм роботи скбд при внесенні та видаленні запису в таблицю, що містить індексовані поля з використанням технології в-дерева.
- •5.1.При вставці нового запису в таблицю виконується:
- •5.2.При видаленні запису виконуються наступні дії:
- •6.Властивості індексів.
- •7.Індексація. За і проти. Ефективність використання.
- •8.Обмеження використання індексів.
- •8.1.Обмеження послідовності стовпців складного ключа.
- •8.2.Обмеження пов’язані з низькою селективністю індекса.
- •9.Індексація данних бд та оптимізатор sql-запитів.
- •10. Повнотекстові індекси
- •14.1. Розподіленні бази даних.
- •14.1.1. Класифікація рбд.
- •14.1.2. Переваги рбд.
- •14.1.3. Недоліки рбд.
- •14.1.4. Функції сурбд.
- •14.1.5. Архітектура рбд.
- •14.2. Компонентна структура рбд.
- •14.3. Проектування розподілених баз даних.
- •Фрагментація повина відповідати правилам:
- •14.4. Забезпечення прозорості.
- •16.1. Апаратні та програмні складові.
- •16.2. Особливості oltp, dss та olap систем
- •16.6. Безпека бази даних
- •16.3. Управління користувачами.
- •16.2. Управління доступом. Засоби підтримки безпеки в sql.
- •17.1. Недоліки реляційних систем.
- •17.2. Основні концепції об’єктно-орієнтованого підходу.
- •17.3. Альтернативні стратегії розробки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.4. Переваги та недоліки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.5. Перспективи розвитку бд.
17.4. Переваги та недоліки об’єктно-орієнтованих субд.
Переваги:
-Покращені можливості моделювання.
-Розширюваність –допускається створення нових типів даних на основі існуючих;
-відсутність проблеми невідповідності типів
-Більш багата (более выразительная) мова запитів
-Підтримка еволюції схеми
-Підтримка довгоживучих транзакцій
-Підвищена продуктивність.
Недоліки:
-Відсутність універсальної моделі даних;
-Недостатність досвіду експлуатації
-Відсутність стандартів;
-Конкуренція із сторони СУБД других типів, які ще не вичерпали можливостей свого розвитку;
-Вплив оптимізації запитів на інкапсуляцію - для оптимізації запитів і організації ефективного доступу до бази даних необхідмо володіти знаннями про особливості реалізації, що порушує принцим інкапсуляції.
-Вплив блокування на рівні об’єкта на продуктивність
-Складність
-Відсутність підтримки користувацьких представлень
-Недостатність засобів забезпечення захисту.
17.5. Перспективи розвитку бд.
-Web-технології та СУБД - седовище Web є досить привлекательную платформою для разробки та росповсюдження орієнторованих на обробку даних інтерактивних програмних продуктів. Завдяки своєму розповсюдженню технології Web створені для цього середовища являють собою можливість глобального доступу до даних користувачів та організацій. Оскільки архітектура Web була спроектована як платформо незалежна, вона володіє значним потенціалом сутєвого скороченя видатків на розгортання додатків та навчання персоналу.
-Слабострукторовані дані – це дані, що мають певну структуру, але ця структура може виявитись непостійною, недостатньо вивченою та неповною.
Однією з перших для описаня слабкоструктурованих даних була представлена модель обміну об’єтними даними (Obj ее t Exchange Model OEM), яка є моделею представленя вкладених об’єктів. Цю модель можна розглядати як размічений орієнтований граф, вузли якого являють собою об’єкти. Для кажного об’єкта OEM задаються унікальний ідентифікатор об’єкта, мітка описаня, тип та значення.
Одним з прикладів СУБД, що призначається для зберігання слабкоструктурованих даних, є Lore (Lightweight Object REpository — спрощений репозитарій об’єктів). Це – багатокористувацька СУБД, що забезпечує відновлення після збоїв, підтримку матеріалізованих представлень, масову загрузку файлів в деякому стандартному форматі (наприклад XML) і використання декларативної мови обновления Lorel. Для СУБД Lore передбачена программа диспетчера зовнішніх даних, яка дозволяє динамічно виконувати вибірку даних із зовнішніх джерел і комбінувати їх з локальними даними під час обробки запитів. Мова Lorel, підтримує декларативні описаня шляхів, призначених для переходу по структурам графів, і забезпечує автоматичне приведеня типів при обрабці різнотипних і нетипизованих даних.
Основи XML
Мова XML (extensible Markup Language - розширювана мова розмітки) була розроблена і підтримується консорціумом W3C. Вона розроблялася як мова розмітки документів, а не як мова опису баз даних. Розширюваність є головною відмінністю XML від іншої популярної мови розмітки — HTML. Спочатку фахівці вважали, що ця мова замінить HTML як мову публікації веб-документів, проте наявність у мові засобів визначення нових тегів, а також можливість створювати вкладені структури тегів дозволила використовувати XML для зображення даних складної структури, а не тільки документів. У зв'язку з цим мова стала інтенсивно використовуватися у додатках, що здійснюють обмін даними, а не просто як замінник HTML. Завдяки відкритості та розширюваності XML стала основою для нового покоління форматів збереження даних в Інтернеті.
Формати попередніх поколінь базувалися на «плоских» текстах, що складалися з рядків. XML дає змогу описувати структуровані дані, структура яких може бути довільною або фіксуватися за допомогою схем XML-даних. Окрім того, розроблені мови з організації пошуку в документах, записаних мовою XML.
Мова XML - ця мова лежить в основі багатьох технологій і впливає на всі аспекти програмуваня, включаючи графічні інтерфейси, вбудовані системи, розподілені системи і, на управліня базами даних. Вона фактично є признаною в якості стандарта обміну даними у всій програмній індустрії.
-Репозитарії (кладові, храніліща) даних - предметно-орієнтований, інтегрований, з прив’язкою до часу, незмінюваний набір даних, що призначається для підтримки прийняття рішень.
