17.1. Недоліки реляційних систем.

-Неадекватне представленння сутностей реального світу – процес нормалізації призводить до створення відношень, що не завжди відповідають сутностям реального світу, що в свою чергу призводить до збільшення самих дорогих операцій з’єднання.

-Семантичне перевантаження –реляційна модель має тільки одну конструкцію для відображення даних та з’язків між ними – відношення. Однаково зображувані звязки можуть мати різний зміст (рольові імена). Через відсутність можливості їх схемного відображення говорять, що ця модель є семантично перевантаженою;

-Слабка підтримка обмежень цілістності та корпоративних обмежень;

-Однорідна структура даних - реляційна модель передбачає як горизонтальну, так і вертикальну однорідність даних. Горизонтальна однорідність даних означає, що кожен кортеж відношення повинен складатись з однакових атрибуті, а вертикальна - що значення в деякому стовпчику повино належати до одного і тогож домену. А на їх перетині повино знаходитись атомарне значення. Така фіксована структура є жорсткою і недостатньою для представленя багатьох об’єктів "реального світу", що призводить до неприродніх з’єднань.

-Обмежений набір операцій - реляційна модель підтримує фіксорований набір операцій, визначені в специфікаціях SQL , які не допускають визначення нових операцій;

-Сладнощі при обрабці рекурсивних запитів;

-Проблема неузгодженості типів даних -в SQL и мовах 3-го поколінявикористовуються різні моделі представленя даних;

-Існують проблеми реляційних СУБД, пов’язані з паралельним виконаням, змінами схеми та недостатньо розвинутими засобами доступу до даних.

17.2. Основні концепції об’єктно-орієнтованого підходу.

В ньго закладені явища абстракції, інкапсуляції та невидимості інформації.

Абстракція – це процес виявленя найбільш важливих аспектів сутності та ігнорування всіх інших, малозначимих властивостей.

Інкапсуляція означає, що об’єкт вміщує як структуру даних, так і набір операцій, з допомогою яких цією структурою можна маніпулювати.

Концепція невидимості інформації означає, що всі зовнішні аспекти об’єкта відділяються від подробиць його внутрішнього устрою, невидимих для зовнішнього світу.

Ключовим в визначенні об’єкта є унікальність його ідентифікації. В об’єктно-орієнтованійй системі кожному об’єкту в момент його створеня присвоюється ідентифікатор, який має наступні властивості:

- генерується системою;

- унікально визначає об’єкт;

- є незміним на протязі часу існування;

- не може бути повторно використаний для будь якого іншого об’єкта, навіть після його видаленя;

- не залежить від значень його атрибутів;

- невидимий для користувача (в ідеальному випадку).

Об’єкт інкапсулює дані та функції - їх називають методами і, являє собою собою автономну конструкцію – клас (компоненти). Метод має ім’я і реалізує правила поведінки об’єкта.

17.3. Альтернативні стратегії розробки об’єктно-орієнтованих субд.

Існує декілька підходів до розробки ОО СУБД:

- Введення засобів работи з БД в існуючу об’єктно-орієнтовану мову програмуваня (C++ наприклад).

- Надання розширень об’єктно-орієнтованих бібліотек СУБД. Замість розширення функцій мови програмування використовуються додаткові бібліотеки класів, що підтримують перманентність (постійність), агрегатування, об’єктні типи даних, транзакції, паралельність, захист і т.д. (Використовується в програмних продуктах Ontos, Versant та СУБД ObjectStore) .

- Вбудова конструкцій об’єктно-орієнтированої мови базы даних в звичайну мову БД

SQL. (продукт О2, що надає розширеня для мови програмуваня С для вбудови в SQL).

- Доповнення існуючої мови SQL об’єктно-орієнтованими функціями. (деякі розробники роблять спробу розширити його з метою підтримки об’єктно-орієнтованих конструкцій).

-Розробка нової мови базы даних та моделі даних (використовується в SIM (Semantic Information Manager).