- •Організація баз даних
- •1.Вступ
- •2.Основні поняття.
- •1.1. Класифікація інформаційних систем
- •2.Файлові системи бд. Підхід, використовуваний у файлових системах. Обмеження, властиві файловим системам.
- •3.Системи з базами даних. База даних. Система керування базами даних — скбд. Компоненти середовища скбд. Переваги і недоліки скбд.
- •3.1.Компоненти середовища скбд
- •Контроль за надмірністю даних
- •3.4.Недоліки скбд
- •4.Етапи життєвого циклу інформаційної системи. Розробка бази даних. Розподіл обов'язків у системах з базами даних. Адміністратори даних і адміністратори баз даних.
- •2.1.Трьохрівнева архітектура ansi-sparc.
- •2.2. Схеми, відображення й екземпляри
- •2.3.Незалежність від даних
- •1. Функції субд (3.11.01.02).
- •1.Безпосереднє управління даними в зовнішній пам'яті
- •2.Управління транзакциями
- •3.Журналізація
- •4.Підтримка мов бд
- •5.Адміністрування бд.
- •2. Концепція відкритих систем. Відкритий зв’язок з бд odbc (3.11.04.01).
- •3. Багатокористувацькі субд та їх архітектура.
- •3.1. Телеобробка
- •3 .2.Архітектура іс з файловим сервером
- •3.3.Технологія "клієнт/сервер"
- •3.4.Розподілена архітектура.
- •3.5.Інтернет - архітектура.
- •4.1.Модель даних, мета побудови, класифікація, область застосування
- •4.2. Об'єктні моделі даних
- •4.3. Моделі даних на основі записів
- •4.2.1.Ієрархічна модель даних
- •4.2.2.Мережева модель даних у мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол, зв'язок) кожний елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
- •4.2.3.Реляційна модель даних
- •4.4. Фізичні моделі даних
- •5.1. Математичні відношення. Структура реляційних даних.
- •5.2.Домени
- •Лекція 6. Концептуальне проектування. Метод er-діаграми.
- •6.1.Рівні проектування предметної області (3.11.06.01).
- •6.2. Інфологічне проетування бд (3.11.06.02).
- •6.2. Концептуальне проектування бази даних та методологія.
- •6.3. Логічне проектування бд.
- •6.4. Даталогічна або фізична модель даних (3.11.06.03).
- •6.5. Проектування бд методом “сутність-зв’язок” er-діаграми (3.11.06.06)
- •6.5.2.Представлення зв'язків та сутностей на діаграмах.
- •6.5.4.Правила формування зв’язків між сутностями концептуальної схеми.
- •5.3.Нормалізація.
- •5.3.2.Процес нормалізації.
- •5.3.3.Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк). Визначення нормальної форми Бойса-Кодда.
- •5.3.4. Четверта нормальна форма (4нф). Визначення четвертої нормальної форми.
- •5.3.5. П'ята нормальна форма (5нф) Властивості з'єднання без втрат і збереження залежності
- •8.2. Виникаючі проблеми при використанні універсального відношення.
- •7.1. Введення в реляційну алгебру і реляційне числення.
- •7.2. Реляційна алгебра та її операції.
- •Вихідне відношення r та результуюче відношення s.
- •7.5.1. Операція декартового добутку
- •7.5.2. Операція об’єднання
- •7.5.3. Операція різниці.
- •7.5.4.Операції з'єднання
- •7.5.4.5.2. Праве відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.4.5.2. Повне відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.5.Операція перетинання
- •7.5.6.Операція ділення
- •10.1. Вступ Основні поняття sql.. Історія розвитку
- •10.2. Структура мови sql-92.
- •10.3. Основні оператори мови dml.
- •10.4 Зміна вмісту бази даних. Запити на оновлення даних
- •10.5. Оператори адміністрування:
- •10.63. Загальний огляд методів обробки запитів.
- •10.7. Архітектура клієнт-сервера і мова sql.
- •10.8 Забезпечення безпеки
- •11.1. Основні оператори мови ddl.Запити на створення та оновлення схеми бд, таблиць та представлень.
- •11.1.1. Створення баз даних.
- •11.1.2.Створення таблиць (оператор create table). Видалення таблиць (оператор drop table).
- •11.1.3.Створення відображення(представлення).В идаленнявідображення.
- •11.1.4.Створення індексу (оператор create index). Видалення індексу (оператор drop index).
- •11.2. Мова sql та qbe
- •10. Внутрішня мова субд.
- •11. Зберігаємі процедури та тригери. Призначення та переваги.
- •12. Технології доступу bde, ado, ado.Net, jdbc
- •Лекція 12. Транзакції. Паралельне виконання транзакцій.
- •12.1. Визначення транзакції. Виконання. Відкат.
- •12.2. Властивості транзакції. Види транзакцій.
- •12.3. Блокування. Рівні ізолювання транзакцій.
- •12.4. Управління транзакціями в мовах програмування.
- •12.4. Впорядкованість і відновлюваність.
- •12.5 Методи керування паралельністю.
- •Лекція 13. Індексація даних в бд.
- •13.1. Поняття індексації даних.
- •2.Структура індекса. Аналогією індекса може слугувати зміст будь якої книги з вказаними номерами сторінок, де починається той чи і інший розділ.
- •3. Технологія b-дерева
- •3.1.Типи індексів b-дерева.
- •3.1.1.Кластерні індекси
- •3.1.2.Некластерні індекси
- •4. Технологія хеширування.
- •5.Алгоритм роботи скбд при внесенні та видаленні запису в таблицю, що містить індексовані поля з використанням технології в-дерева.
- •5.1.При вставці нового запису в таблицю виконується:
- •5.2.При видаленні запису виконуються наступні дії:
- •6.Властивості індексів.
- •7.Індексація. За і проти. Ефективність використання.
- •8.Обмеження використання індексів.
- •8.1.Обмеження послідовності стовпців складного ключа.
- •8.2.Обмеження пов’язані з низькою селективністю індекса.
- •9.Індексація данних бд та оптимізатор sql-запитів.
- •10. Повнотекстові індекси
- •14.1. Розподіленні бази даних.
- •14.1.1. Класифікація рбд.
- •14.1.2. Переваги рбд.
- •14.1.3. Недоліки рбд.
- •14.1.4. Функції сурбд.
- •14.1.5. Архітектура рбд.
- •14.2. Компонентна структура рбд.
- •14.3. Проектування розподілених баз даних.
- •Фрагментація повина відповідати правилам:
- •14.4. Забезпечення прозорості.
- •16.1. Апаратні та програмні складові.
- •16.2. Особливості oltp, dss та olap систем
- •16.6. Безпека бази даних
- •16.3. Управління користувачами.
- •16.2. Управління доступом. Засоби підтримки безпеки в sql.
- •17.1. Недоліки реляційних систем.
- •17.2. Основні концепції об’єктно-орієнтованого підходу.
- •17.3. Альтернативні стратегії розробки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.4. Переваги та недоліки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.5. Перспективи розвитку бд.
6.Властивості індексів.
Індекси можуть бути простими та складними.
Простий індекс визначається тільки на одному атрибуті відношення.
Щоб індекс використовувався оператором SQL, посилання на цей стовпчик повинно бути включене в речення WHERE даного оператора.
Складний індекс – це індекс, визначений більш ніж на одному атрибуті відношення. Доступ до складеного індексу може здійснюватися за допомогою одного або декількох індексних ключів.
Індекс може бути унікальним або не унікальним. В унікальному індексі кожне значення індексного ключа повинне бути унікальним. В не унікальному індексі допускається дублювання індексних ключів у таблиці даних. Ефективність не унікального індексу залежить від вибірковості (селективності) даного індексу.
Не унікальний індекс не настільки ефективний, як унікальний індекс, оскільки для зчитування запитаних даних він вимагає додаткової обробки (додаткових операцій звернення до зовнішньої пам’яті).
7.Індексація. За і проти. Ефективність використання.
Для оптимальної ефективності запитів індекси зазвичай створюються на тих стовпцях таблиці, які часто використовуються в запитах.
Для однієї таблиці можуть бути створені кілька індексів. Однак збільшення числа індексів уповільнює операції внесення, оновлення, видалення рядків таблиці, оскільки при цьому необхідно оновлювати самі індекси.
Тому перед створенням індексу потрібно впевнитися, що виграш, який планується в ефективності запитів переважить додаткові витрати ресурсів на супроводження індексу.
8.Обмеження використання індексів.
Індекси дозволяють значно скоротити час виборки даних, але разом з тим існують певні обмеження на їх використання:
1.Візьмемо такий запит SQL: Select P1 from T1 where P2 like '%ров';
Цей запит повинен нам знайти всіх клієнтів, у яких прізвище закінчується на «ров», однак навіть якщо стовпxbr P2 проіндексований, СКБД все одно буде використати повний перебір таблиці.
Це пов'язане з тим, що індекси будуються в припущенні, що слова/символи йдуть зліва на право. Використання символу підстановки на початку умови пошуку виключає для СКБД можливість використання пошуку по бінарному дереву.
Ця проблема може бути вирішена створенням додаткового індексу за виразом reverse(P2) і формуванням запиту виду:
Select p1 from T1 where reverse(P2) like reverse('%ров');
У цьому випадку символ підстановки виявиться в найбільш правій позиції («вор%»), що не виключає використання індексу за reverse(P2).
8.1.Обмеження послідовності стовпців складного ключа.
Послідовність, в якій представлені стовпці в складеному індексі, досить важлива. Проблема в тому, що отримати набір даних по запиту, що зачіпає лише перший з проіндексованих стовпців, можна. Однак в більшості СКБД неможливе або неефективне отримання даних тільки по другому і так далі проіндексованим стовпцям (без обмежень на перший).
Наприклад, ми маємо телефонний довідник, відсортований спочатку за містом, потім за прізвищем, і потім за ім’ям. Якщо ви знаєте місто, тоді ви легко можете знайти всі телефони цього міста. Однак і такому довіднику буде складно знайти всі телефони, записані на певне прізвище – для цього необхідно подивитися в секцію кожного міста і пошукати там потрібну інформацію. Деякі СКБД виконують цю роботу, інші ж просто не використовують такий індекс.
