- •Організація баз даних
- •1.Вступ
- •2.Основні поняття.
- •1.1. Класифікація інформаційних систем
- •2.Файлові системи бд. Підхід, використовуваний у файлових системах. Обмеження, властиві файловим системам.
- •3.Системи з базами даних. База даних. Система керування базами даних — скбд. Компоненти середовища скбд. Переваги і недоліки скбд.
- •3.1.Компоненти середовища скбд
- •Контроль за надмірністю даних
- •3.4.Недоліки скбд
- •4.Етапи життєвого циклу інформаційної системи. Розробка бази даних. Розподіл обов'язків у системах з базами даних. Адміністратори даних і адміністратори баз даних.
- •2.1.Трьохрівнева архітектура ansi-sparc.
- •2.2. Схеми, відображення й екземпляри
- •2.3.Незалежність від даних
- •1. Функції субд (3.11.01.02).
- •1.Безпосереднє управління даними в зовнішній пам'яті
- •2.Управління транзакциями
- •3.Журналізація
- •4.Підтримка мов бд
- •5.Адміністрування бд.
- •2. Концепція відкритих систем. Відкритий зв’язок з бд odbc (3.11.04.01).
- •3. Багатокористувацькі субд та їх архітектура.
- •3.1. Телеобробка
- •3 .2.Архітектура іс з файловим сервером
- •3.3.Технологія "клієнт/сервер"
- •3.4.Розподілена архітектура.
- •3.5.Інтернет - архітектура.
- •4.1.Модель даних, мета побудови, класифікація, область застосування
- •4.2. Об'єктні моделі даних
- •4.3. Моделі даних на основі записів
- •4.2.1.Ієрархічна модель даних
- •4.2.2.Мережева модель даних у мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол, зв'язок) кожний елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
- •4.2.3.Реляційна модель даних
- •4.4. Фізичні моделі даних
- •5.1. Математичні відношення. Структура реляційних даних.
- •5.2.Домени
- •Лекція 6. Концептуальне проектування. Метод er-діаграми.
- •6.1.Рівні проектування предметної області (3.11.06.01).
- •6.2. Інфологічне проетування бд (3.11.06.02).
- •6.2. Концептуальне проектування бази даних та методологія.
- •6.3. Логічне проектування бд.
- •6.4. Даталогічна або фізична модель даних (3.11.06.03).
- •6.5. Проектування бд методом “сутність-зв’язок” er-діаграми (3.11.06.06)
- •6.5.2.Представлення зв'язків та сутностей на діаграмах.
- •6.5.4.Правила формування зв’язків між сутностями концептуальної схеми.
- •5.3.Нормалізація.
- •5.3.2.Процес нормалізації.
- •5.3.3.Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк). Визначення нормальної форми Бойса-Кодда.
- •5.3.4. Четверта нормальна форма (4нф). Визначення четвертої нормальної форми.
- •5.3.5. П'ята нормальна форма (5нф) Властивості з'єднання без втрат і збереження залежності
- •8.2. Виникаючі проблеми при використанні універсального відношення.
- •7.1. Введення в реляційну алгебру і реляційне числення.
- •7.2. Реляційна алгебра та її операції.
- •Вихідне відношення r та результуюче відношення s.
- •7.5.1. Операція декартового добутку
- •7.5.2. Операція об’єднання
- •7.5.3. Операція різниці.
- •7.5.4.Операції з'єднання
- •7.5.4.5.2. Праве відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.4.5.2. Повне відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.5.Операція перетинання
- •7.5.6.Операція ділення
- •10.1. Вступ Основні поняття sql.. Історія розвитку
- •10.2. Структура мови sql-92.
- •10.3. Основні оператори мови dml.
- •10.4 Зміна вмісту бази даних. Запити на оновлення даних
- •10.5. Оператори адміністрування:
- •10.63. Загальний огляд методів обробки запитів.
- •10.7. Архітектура клієнт-сервера і мова sql.
- •10.8 Забезпечення безпеки
- •11.1. Основні оператори мови ddl.Запити на створення та оновлення схеми бд, таблиць та представлень.
- •11.1.1. Створення баз даних.
- •11.1.2.Створення таблиць (оператор create table). Видалення таблиць (оператор drop table).
- •11.1.3.Створення відображення(представлення).В идаленнявідображення.
- •11.1.4.Створення індексу (оператор create index). Видалення індексу (оператор drop index).
- •11.2. Мова sql та qbe
- •10. Внутрішня мова субд.
- •11. Зберігаємі процедури та тригери. Призначення та переваги.
- •12. Технології доступу bde, ado, ado.Net, jdbc
- •Лекція 12. Транзакції. Паралельне виконання транзакцій.
- •12.1. Визначення транзакції. Виконання. Відкат.
- •12.2. Властивості транзакції. Види транзакцій.
- •12.3. Блокування. Рівні ізолювання транзакцій.
- •12.4. Управління транзакціями в мовах програмування.
- •12.4. Впорядкованість і відновлюваність.
- •12.5 Методи керування паралельністю.
- •Лекція 13. Індексація даних в бд.
- •13.1. Поняття індексації даних.
- •2.Структура індекса. Аналогією індекса може слугувати зміст будь якої книги з вказаними номерами сторінок, де починається той чи і інший розділ.
- •3. Технологія b-дерева
- •3.1.Типи індексів b-дерева.
- •3.1.1.Кластерні індекси
- •3.1.2.Некластерні індекси
- •4. Технологія хеширування.
- •5.Алгоритм роботи скбд при внесенні та видаленні запису в таблицю, що містить індексовані поля з використанням технології в-дерева.
- •5.1.При вставці нового запису в таблицю виконується:
- •5.2.При видаленні запису виконуються наступні дії:
- •6.Властивості індексів.
- •7.Індексація. За і проти. Ефективність використання.
- •8.Обмеження використання індексів.
- •8.1.Обмеження послідовності стовпців складного ключа.
- •8.2.Обмеження пов’язані з низькою селективністю індекса.
- •9.Індексація данних бд та оптимізатор sql-запитів.
- •10. Повнотекстові індекси
- •14.1. Розподіленні бази даних.
- •14.1.1. Класифікація рбд.
- •14.1.2. Переваги рбд.
- •14.1.3. Недоліки рбд.
- •14.1.4. Функції сурбд.
- •14.1.5. Архітектура рбд.
- •14.2. Компонентна структура рбд.
- •14.3. Проектування розподілених баз даних.
- •Фрагментація повина відповідати правилам:
- •14.4. Забезпечення прозорості.
- •16.1. Апаратні та програмні складові.
- •16.2. Особливості oltp, dss та olap систем
- •16.6. Безпека бази даних
- •16.3. Управління користувачами.
- •16.2. Управління доступом. Засоби підтримки безпеки в sql.
- •17.1. Недоліки реляційних систем.
- •17.2. Основні концепції об’єктно-орієнтованого підходу.
- •17.3. Альтернативні стратегії розробки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.4. Переваги та недоліки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.5. Перспективи розвитку бд.
3. Технологія b-дерева
Є найбільш популярним підходом до організації індексів у базах даних. З погляду зовнішнього логічного представлення B-дерево - це збалансоване гіллясте дерево в зовнішній пам'яті.
Збалансованість означає, що довжина шляху від кореня дерева до будь-якого його листа та сама.
Гіллястість дерева - це властивість кожного вузла дерева посилатися вузли-нащадки.
З погляду фізичної організації B-дерево є мультисписковою структурою сторінок зовнішньої пам'яті, тобто кожному вузлові дерева відповідає блок зовнішньої пам'яті (сторінка). При цьому внутрішні і листкові (кінці гілок) сторінки мають різну структуру.
К
ожна
сторінка індексу називається індексною
сторінкою,
або вузлом
індексу.
Мал.13.1 Структура корення дерева та вузлів-гілок
Структура індексу починається на верхньому рівні з кореневого вузла. Кореневий вузол відповідає початковому індексу: це перші дані, до яких здійснюється доступ при пошуку даних.
Він містить містить ряд значень індексу, що включають значення ключа і покажчик на визначену індексну сторінку (яка називається вузлом-гілкою)
Почавши пошук з кореневого вузла і переміщаючи по вузлах індексу, система поступово "наближається" до потрібних даних.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
Стр А |
aa |
Ст B |
ba |
|
ca |
|
|
|
|
|
|
ab |
bb |
|
cb |
|
|
... |
||
|
|
|
ac |
bc |
|
cc |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ст АА |
aaa |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
aab |
|
|
|
... |
|
|
|
|
... |
||
aac |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Індекс діє в такий спосіб:
При співпаданні перших елементів розшукуваних даних “a” переходимо до індексної сторінки “a*”, при співпадані наступного елемента розшукуваних даних “aa” до індексної сторінки наступного рівня, що містить адреси елементів “aa*” і так до тих пір, поки не вийдемо на елемент індекса, що безпосередньо вказує на самі розшукувані дані.
Така організація роботи індексу дозволяє швидко знайти необхідне при невеликій кількості операцій пошуку.
Мал.13.2.Дерево пошуку з вузлами-гілками і вузлами-листками
Як і кореневий вузол, кожен вузол-гілка містить ряд індексних рядків у структурі індексної сторінки. Кожен індексний рядок указує на інший вузол-гілку або на вузол-лист (кінцевий вузол) (мал. 11.2). Вузол-лист є останнім рівнем індексу. На відміну від кореневого вузла кожен вузол-гілка містить також зв'язаний список вузлів-гілок того ж рівня. Іншими словами, вузол "знає" про суміжні вузли і про вузли більш низького рівня
Кожна група вузлів-галузей одного рівня в деревоподібній структурі називається рівнем індексу.
Кількість операцій звернення до зовнішньої пам’яті, які необхідні для досягнення вузлів-листів (вузлів самого нижнього рівня дерева), залежить від кількості рівнів індексу.
Якщо таблиця бази даних містить лише невелику кількість даних, то кореневий вузол може вказувати безпосередньо вузли-листи, і тоді для індексу взагалі не потрібно ніяких вузлів-гілок (мало ймовірна ситуація).
