- •Організація баз даних
- •1.Вступ
- •2.Основні поняття.
- •1.1. Класифікація інформаційних систем
- •2.Файлові системи бд. Підхід, використовуваний у файлових системах. Обмеження, властиві файловим системам.
- •3.Системи з базами даних. База даних. Система керування базами даних — скбд. Компоненти середовища скбд. Переваги і недоліки скбд.
- •3.1.Компоненти середовища скбд
- •Контроль за надмірністю даних
- •3.4.Недоліки скбд
- •4.Етапи життєвого циклу інформаційної системи. Розробка бази даних. Розподіл обов'язків у системах з базами даних. Адміністратори даних і адміністратори баз даних.
- •2.1.Трьохрівнева архітектура ansi-sparc.
- •2.2. Схеми, відображення й екземпляри
- •2.3.Незалежність від даних
- •1. Функції субд (3.11.01.02).
- •1.Безпосереднє управління даними в зовнішній пам'яті
- •2.Управління транзакциями
- •3.Журналізація
- •4.Підтримка мов бд
- •5.Адміністрування бд.
- •2. Концепція відкритих систем. Відкритий зв’язок з бд odbc (3.11.04.01).
- •3. Багатокористувацькі субд та їх архітектура.
- •3.1. Телеобробка
- •3 .2.Архітектура іс з файловим сервером
- •3.3.Технологія "клієнт/сервер"
- •3.4.Розподілена архітектура.
- •3.5.Інтернет - архітектура.
- •4.1.Модель даних, мета побудови, класифікація, область застосування
- •4.2. Об'єктні моделі даних
- •4.3. Моделі даних на основі записів
- •4.2.1.Ієрархічна модель даних
- •4.2.2.Мережева модель даних у мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол, зв'язок) кожний елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
- •4.2.3.Реляційна модель даних
- •4.4. Фізичні моделі даних
- •5.1. Математичні відношення. Структура реляційних даних.
- •5.2.Домени
- •Лекція 6. Концептуальне проектування. Метод er-діаграми.
- •6.1.Рівні проектування предметної області (3.11.06.01).
- •6.2. Інфологічне проетування бд (3.11.06.02).
- •6.2. Концептуальне проектування бази даних та методологія.
- •6.3. Логічне проектування бд.
- •6.4. Даталогічна або фізична модель даних (3.11.06.03).
- •6.5. Проектування бд методом “сутність-зв’язок” er-діаграми (3.11.06.06)
- •6.5.2.Представлення зв'язків та сутностей на діаграмах.
- •6.5.4.Правила формування зв’язків між сутностями концептуальної схеми.
- •5.3.Нормалізація.
- •5.3.2.Процес нормалізації.
- •5.3.3.Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк). Визначення нормальної форми Бойса-Кодда.
- •5.3.4. Четверта нормальна форма (4нф). Визначення четвертої нормальної форми.
- •5.3.5. П'ята нормальна форма (5нф) Властивості з'єднання без втрат і збереження залежності
- •8.2. Виникаючі проблеми при використанні універсального відношення.
- •7.1. Введення в реляційну алгебру і реляційне числення.
- •7.2. Реляційна алгебра та її операції.
- •Вихідне відношення r та результуюче відношення s.
- •7.5.1. Операція декартового добутку
- •7.5.2. Операція об’єднання
- •7.5.3. Операція різниці.
- •7.5.4.Операції з'єднання
- •7.5.4.5.2. Праве відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.4.5.2. Повне відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.5.Операція перетинання
- •7.5.6.Операція ділення
- •10.1. Вступ Основні поняття sql.. Історія розвитку
- •10.2. Структура мови sql-92.
- •10.3. Основні оператори мови dml.
- •10.4 Зміна вмісту бази даних. Запити на оновлення даних
- •10.5. Оператори адміністрування:
- •10.63. Загальний огляд методів обробки запитів.
- •10.7. Архітектура клієнт-сервера і мова sql.
- •10.8 Забезпечення безпеки
- •11.1. Основні оператори мови ddl.Запити на створення та оновлення схеми бд, таблиць та представлень.
- •11.1.1. Створення баз даних.
- •11.1.2.Створення таблиць (оператор create table). Видалення таблиць (оператор drop table).
- •11.1.3.Створення відображення(представлення).В идаленнявідображення.
- •11.1.4.Створення індексу (оператор create index). Видалення індексу (оператор drop index).
- •11.2. Мова sql та qbe
- •10. Внутрішня мова субд.
- •11. Зберігаємі процедури та тригери. Призначення та переваги.
- •12. Технології доступу bde, ado, ado.Net, jdbc
- •Лекція 12. Транзакції. Паралельне виконання транзакцій.
- •12.1. Визначення транзакції. Виконання. Відкат.
- •12.2. Властивості транзакції. Види транзакцій.
- •12.3. Блокування. Рівні ізолювання транзакцій.
- •12.4. Управління транзакціями в мовах програмування.
- •12.4. Впорядкованість і відновлюваність.
- •12.5 Методи керування паралельністю.
- •Лекція 13. Індексація даних в бд.
- •13.1. Поняття індексації даних.
- •2.Структура індекса. Аналогією індекса може слугувати зміст будь якої книги з вказаними номерами сторінок, де починається той чи і інший розділ.
- •3. Технологія b-дерева
- •3.1.Типи індексів b-дерева.
- •3.1.1.Кластерні індекси
- •3.1.2.Некластерні індекси
- •4. Технологія хеширування.
- •5.Алгоритм роботи скбд при внесенні та видаленні запису в таблицю, що містить індексовані поля з використанням технології в-дерева.
- •5.1.При вставці нового запису в таблицю виконується:
- •5.2.При видаленні запису виконуються наступні дії:
- •6.Властивості індексів.
- •7.Індексація. За і проти. Ефективність використання.
- •8.Обмеження використання індексів.
- •8.1.Обмеження послідовності стовпців складного ключа.
- •8.2.Обмеження пов’язані з низькою селективністю індекса.
- •9.Індексація данних бд та оптимізатор sql-запитів.
- •10. Повнотекстові індекси
- •14.1. Розподіленні бази даних.
- •14.1.1. Класифікація рбд.
- •14.1.2. Переваги рбд.
- •14.1.3. Недоліки рбд.
- •14.1.4. Функції сурбд.
- •14.1.5. Архітектура рбд.
- •14.2. Компонентна структура рбд.
- •14.3. Проектування розподілених баз даних.
- •Фрагментація повина відповідати правилам:
- •14.4. Забезпечення прозорості.
- •16.1. Апаратні та програмні складові.
- •16.2. Особливості oltp, dss та olap систем
- •16.6. Безпека бази даних
- •16.3. Управління користувачами.
- •16.2. Управління доступом. Засоби підтримки безпеки в sql.
- •17.1. Недоліки реляційних систем.
- •17.2. Основні концепції об’єктно-орієнтованого підходу.
- •17.3. Альтернативні стратегії розробки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.4. Переваги та недоліки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.5. Перспективи розвитку бд.
Вихідне відношення r та результуюче відношення s.
7.4.2.Операція проєкції.
О
перація
проекції визначає нове відношення, що
містить вертикальну підмножину відношення
R,
що створюється за допомогою виборки
значень зазначених атрибутів і виключення
з результату рядків-дублікатів.
7.5. Бінарні операції.
Бінарними називають операції, що мають два операнди (відношеня). До них відносять всі інші операції
7.5.1. Операція декартового добутку
Ця операція визначає нове відношення, що є результатом конкатенації (тобто зчеплення) кожного кортежу з відношення R з кожним кортежем з відношення S.
Якщо одне відношення має I кортежів і N атрибутів, а інше — J кортежів і М атрибутів, то відношення з їхнього декартового добутку буде містити (I x J) кортежів і (N+M) атрибутів.
Вихідні відношення можуть містити атрибути з однаковими іменами. У такому випадку імена атрибутів будуть містити назви відношень у вигляді префіксів для забезпечення унікальності імен атрибутів у відношенні, отриманому як результат виконання операції декартового добутку
CROSS JOIN – перехресне з'єднання (теж саме, що декартовий добуток).
Використовується без конструкції <умова з'єднання >, що в свою чергу робить еквівалентними записи:
FROM T1, T2 та FROM T1 CROSS JOIN T2
7.5.2. Операція об’єднання
Об'єднання відношень R і S з кортежами I і J відповідно можна одержати в результаті їхньої конкатенації з утворенням одного відношення з максимальною кількістю кортежів (I+J), якщо кортежі-дублікати виключені. При цьому відношення R і S повинні бути сумісні по об'єднанню.
7.5.3. Операція різниці.
Різниця
двох відношень R
- S
складається з кортежів, що присутні у
відношенні R,
але відсутні у відношенні S.
Причому відношення R
і
S
повинні бути сумісні по об'єднанню.
7.5.4.Операції з'єднання
Як правило, практичне застосування має лише деяка частина всіх комбінацій кортежів декартового добутку, що задовольняє заданій умові. Тому замість декартового добутку використовується одна з найважливіших операцій реляційної алгебри - операція з'єднання.
При з'єднанні двох відношень по деякій умові утвориться результуюче відношення, кортежі якого є конкатенацією кортежів першого і другого відношень і задовольняють цій умові
Операція з'єднання є похідною від операції декартового добутку, тому що вона еквівалентна операції виборки з декартового добутку двох операндів-відношень тих кортежів, що задовольняють умові, зазначеному в предикаті з'єднання як формула виборки.
З погляду ефективної реалізації в реляційних СУБД, ця операція є однією із самих важких і часто виявляється однією з основних причин, що викликають проблеми з продуктивністю.
Існує багато різних схем з’єднання, і ви можете створити власні, але найбільш цікаві з огляду на практичне застосуваня будуть наступні:
Формат речень FROM та WHERE при неявному з’єднані таблиць має слідуючий вигляд:
FROM T1[псевдонім1], T2[псевдонім2]…
WHERE < умова з’єднаня > [AND <умова пошуку>]…, де умова з’єднаня включає операцію порівняння для пари стовпців Т1 та Т2.
7.5.4.1.З'єднанняпо еквівалентності- еквіз’єднання.
Під еквіз’єднанням розуміють декартовий добуток таблиць для якого встановлюється відповідність між стовпцями з’єднуваних таблиць яка має зміст на основі рівності між стовпцями цих таблиць.
Визначає відношення, яке вміщує кортежі з декартового добутку відношень R і S, що задовольняє предикату F (предикат виконує порівняння тільки на рівність)
7.5.4.2.Природне з'єднання (natural join).
Природним з'єднанням (екві-з’єднання) називається з'єднання по еквівалентності двох відношень R і S, виконані по всіх загальних атрибутах Х, з результатів якого виключається по одному екземпляру кожного загального атрибута.
SELECT T1.*,T2.* FROM T1 NATURAL JOIN; або
SELECT T1.P1,T1.P2,…,T2.P7 FROM T1 JOIN (джойн) T2 WHERE T1.P1 = T2.P1
7.5.4.3.Напівз'єднання (semi-join).
В
ихідні
відношення:
Результуюче відношення
7.5.4.4. Тета-з'єднання (O-join).
Операція тета-з'єднання визначає відношення, що містить кортежі з декартового добутку відношень R і S, що задовольняють предикатові F. (Предикат F є логічним виразом, що використовує оператори порівняння (<, <=, >, >=, = або ~=).
Отже особливістю тета-з'єднання є зєднання двох таблиць на основі умови, що відрізняється від рівності.
SELECT A,B,C FROM T1,T2 WHERE(веа) T1.P1 < T2.P1
7.5.4.5.Зовнішнє з'єднання (outer join).
Найчастіше при з'єднанні двох відношень кортеж з одного відношення не знаходить відповідного кортежу в іншому відношенні. Може знадобитися, щоб рядок з одного відношення був представлений у результаті з'єднання, навіть якщо в іншому відношенні відсутні співпадаючі значення. Ця мета може бути досягнута за допомогою зовнішнього з'єднання
7.5.4.5.1. Ліве відкрите зовнішнє з'єднання.
Лівим зовнішнім з'єднанням називається з'єднання, при якому кортежі відношення R, що не мають співпадаючих значень у загальних стовпцях відносини S, також включаються в результуюче відношення.
Це означає, що результат запиту будуть включені всі рядки лівої таблиці і тільки ті рядки правої таблиці, для яких виконується умова з'єднання. Для рядків з лівої таблиці, для яких не знайдено відповідності в правій таблиці, в стовпці результуючого набору заносяться значеня NULL.
FROM T1 LEFT JOIN T2 ON T1.P1 = T2.P1
В ихідні відношення R і S:
Результуюче відношення
