- •Організація баз даних
- •1.Вступ
- •2.Основні поняття.
- •1.1. Класифікація інформаційних систем
- •2.Файлові системи бд. Підхід, використовуваний у файлових системах. Обмеження, властиві файловим системам.
- •3.Системи з базами даних. База даних. Система керування базами даних — скбд. Компоненти середовища скбд. Переваги і недоліки скбд.
- •3.1.Компоненти середовища скбд
- •Контроль за надмірністю даних
- •3.4.Недоліки скбд
- •4.Етапи життєвого циклу інформаційної системи. Розробка бази даних. Розподіл обов'язків у системах з базами даних. Адміністратори даних і адміністратори баз даних.
- •2.1.Трьохрівнева архітектура ansi-sparc.
- •2.2. Схеми, відображення й екземпляри
- •2.3.Незалежність від даних
- •1. Функції субд (3.11.01.02).
- •1.Безпосереднє управління даними в зовнішній пам'яті
- •2.Управління транзакциями
- •3.Журналізація
- •4.Підтримка мов бд
- •5.Адміністрування бд.
- •2. Концепція відкритих систем. Відкритий зв’язок з бд odbc (3.11.04.01).
- •3. Багатокористувацькі субд та їх архітектура.
- •3.1. Телеобробка
- •3 .2.Архітектура іс з файловим сервером
- •3.3.Технологія "клієнт/сервер"
- •3.4.Розподілена архітектура.
- •3.5.Інтернет - архітектура.
- •4.1.Модель даних, мета побудови, класифікація, область застосування
- •4.2. Об'єктні моделі даних
- •4.3. Моделі даних на основі записів
- •4.2.1.Ієрархічна модель даних
- •4.2.2.Мережева модель даних у мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол, зв'язок) кожний елемент може бути пов'язаний з будь-яким іншим елементом.
- •4.2.3.Реляційна модель даних
- •4.4. Фізичні моделі даних
- •5.1. Математичні відношення. Структура реляційних даних.
- •5.2.Домени
- •Лекція 6. Концептуальне проектування. Метод er-діаграми.
- •6.1.Рівні проектування предметної області (3.11.06.01).
- •6.2. Інфологічне проетування бд (3.11.06.02).
- •6.2. Концептуальне проектування бази даних та методологія.
- •6.3. Логічне проектування бд.
- •6.4. Даталогічна або фізична модель даних (3.11.06.03).
- •6.5. Проектування бд методом “сутність-зв’язок” er-діаграми (3.11.06.06)
- •6.5.2.Представлення зв'язків та сутностей на діаграмах.
- •6.5.4.Правила формування зв’язків між сутностями концептуальної схеми.
- •5.3.Нормалізація.
- •5.3.2.Процес нормалізації.
- •5.3.3.Нормальна форма Бойса-Кодда (нфбк). Визначення нормальної форми Бойса-Кодда.
- •5.3.4. Четверта нормальна форма (4нф). Визначення четвертої нормальної форми.
- •5.3.5. П'ята нормальна форма (5нф) Властивості з'єднання без втрат і збереження залежності
- •8.2. Виникаючі проблеми при використанні універсального відношення.
- •7.1. Введення в реляційну алгебру і реляційне числення.
- •7.2. Реляційна алгебра та її операції.
- •Вихідне відношення r та результуюче відношення s.
- •7.5.1. Операція декартового добутку
- •7.5.2. Операція об’єднання
- •7.5.3. Операція різниці.
- •7.5.4.Операції з'єднання
- •7.5.4.5.2. Праве відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.4.5.2. Повне відкрите зовнішнє з'єднання.
- •7.5.5.Операція перетинання
- •7.5.6.Операція ділення
- •10.1. Вступ Основні поняття sql.. Історія розвитку
- •10.2. Структура мови sql-92.
- •10.3. Основні оператори мови dml.
- •10.4 Зміна вмісту бази даних. Запити на оновлення даних
- •10.5. Оператори адміністрування:
- •10.63. Загальний огляд методів обробки запитів.
- •10.7. Архітектура клієнт-сервера і мова sql.
- •10.8 Забезпечення безпеки
- •11.1. Основні оператори мови ddl.Запити на створення та оновлення схеми бд, таблиць та представлень.
- •11.1.1. Створення баз даних.
- •11.1.2.Створення таблиць (оператор create table). Видалення таблиць (оператор drop table).
- •11.1.3.Створення відображення(представлення).В идаленнявідображення.
- •11.1.4.Створення індексу (оператор create index). Видалення індексу (оператор drop index).
- •11.2. Мова sql та qbe
- •10. Внутрішня мова субд.
- •11. Зберігаємі процедури та тригери. Призначення та переваги.
- •12. Технології доступу bde, ado, ado.Net, jdbc
- •Лекція 12. Транзакції. Паралельне виконання транзакцій.
- •12.1. Визначення транзакції. Виконання. Відкат.
- •12.2. Властивості транзакції. Види транзакцій.
- •12.3. Блокування. Рівні ізолювання транзакцій.
- •12.4. Управління транзакціями в мовах програмування.
- •12.4. Впорядкованість і відновлюваність.
- •12.5 Методи керування паралельністю.
- •Лекція 13. Індексація даних в бд.
- •13.1. Поняття індексації даних.
- •2.Структура індекса. Аналогією індекса може слугувати зміст будь якої книги з вказаними номерами сторінок, де починається той чи і інший розділ.
- •3. Технологія b-дерева
- •3.1.Типи індексів b-дерева.
- •3.1.1.Кластерні індекси
- •3.1.2.Некластерні індекси
- •4. Технологія хеширування.
- •5.Алгоритм роботи скбд при внесенні та видаленні запису в таблицю, що містить індексовані поля з використанням технології в-дерева.
- •5.1.При вставці нового запису в таблицю виконується:
- •5.2.При видаленні запису виконуються наступні дії:
- •6.Властивості індексів.
- •7.Індексація. За і проти. Ефективність використання.
- •8.Обмеження використання індексів.
- •8.1.Обмеження послідовності стовпців складного ключа.
- •8.2.Обмеження пов’язані з низькою селективністю індекса.
- •9.Індексація данних бд та оптимізатор sql-запитів.
- •10. Повнотекстові індекси
- •14.1. Розподіленні бази даних.
- •14.1.1. Класифікація рбд.
- •14.1.2. Переваги рбд.
- •14.1.3. Недоліки рбд.
- •14.1.4. Функції сурбд.
- •14.1.5. Архітектура рбд.
- •14.2. Компонентна структура рбд.
- •14.3. Проектування розподілених баз даних.
- •Фрагментація повина відповідати правилам:
- •14.4. Забезпечення прозорості.
- •16.1. Апаратні та програмні складові.
- •16.2. Особливості oltp, dss та olap систем
- •16.6. Безпека бази даних
- •16.3. Управління користувачами.
- •16.2. Управління доступом. Засоби підтримки безпеки в sql.
- •17.1. Недоліки реляційних систем.
- •17.2. Основні концепції об’єктно-орієнтованого підходу.
- •17.3. Альтернативні стратегії розробки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.4. Переваги та недоліки об’єктно-орієнтованих субд.
- •17.5. Перспективи розвитку бд.
6.3. Логічне проектування бд.
На цьому етапі визначаються з типом моделі даних та цільовою СУБД.
6.4. Даталогічна або фізична модель даних (3.11.06.03).
На цьому етапі концептуальна схема БД реалізується в термінах вибраної цільової СУБД. Результатом є фізична модель (схема) БД.
6.5. Проектування бд методом “сутність-зв’язок” er-діаграми (3.11.06.06)
Невеликий вступ.
Для відображення інформації на рівні окремих екземплярів зв’язку використовується діаграма, яку називають семантичною мережею (семантичною моделею). Приклад на мал.6.1.
Для спрощення діаграми семантичної мережі на мал. 6.1 показані тільки деякі атрибути сутностей Цінності і Інвентарні об’єкти. Так, тут показані тільки три атрибути типу сутності Цінності (NanTMC,Cina,KodTMC) і три атрибути для сутності Інвентарні об’єкти(KodTMC,InvNom,KodIN). Причому кожен атрибут містить значення із зв'язаного з ним домена
На діаграмі показані три зв'язки (zl, z2 і z3), що описують взаємозв'язок сутностей Цінності та Інвентарні об’єкти. Ці зв'язки представлені лініями, що з'єднують кожен екземпляр сутності Цінності з відповідним екземпляром сутністі Інвентарні об’єкти.
Через надлишковий ступінь деталізації діаграму семантичних мереж важко використовувати на рівні предметної області.
Для цього користуються більш простою формою відображення зв’язків — ER-діаграмою (моделею).
Модель "сутність-зв'язок" ґрунтується на деякій важливій семантичній інформації про реальний світ і призначена для логічного представлення даних. Вона визначає значення даних у контексті їхнього взаємозв'язку з іншими даними.
Важливим для нас є той факт, що з моделі "сутність-зв'язок" можуть бути породжені всі існуючі моделі даних (ієрархічна, мережева, реляційна, об'єктна), тому вона є найбільш загальною.
Модель "сутність-зв'язок" не є моделлю даних у строгому розумінні, оскільки не визначає операцій над даними й обмежується описом тільки їхньої логічної структури.
Модель "сутність-зв'язок" була запропонована в 1976 р. Питером Пин-Шэн Ченом.
Довільний фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує деяка множина зв'язків. Графічне відбиття цього представлення й утворює ER-діаграму.
Зв’язки характерезуються бінарністю. Серед бінарних зв'язків існують три фундаментальних види зв'язку: один-до-одного (1:1), один-до-багатьох (1:M), багато-до-багатьох (M:M).
Кількість екземплярів сутностей, що може бути асоційована через набір зв'язків з іншою сутністю, називають потужністю зв'язку або кардинальністю зв’язку.
Приклад високорівневого представлення зв'язку “Представлені екземплярами” з використанням концепцій ER-моделювання показаний на мал. 6.2.
На малюнку 6.2. показані типи сутностей Цінності та Інвентарні об’єкти, зв'язків між ними та атрибутів, що є їх первинними або вториними ключами.
Основні етапи проектування концептуальної схеми методом ER-діаграми:
-Аналіз предметної області з метою виявлення сутностей з наступним їх аналізом на предмет визначення їх значимих атрибутів;
-Виявлення асоційованих зв’язків між сутностями;
-Аналіз атрибутів з метою визначення ключових атрибутів;
-Перехід від асоційованих зв’язків між сутностями до зв’язків на основі первиного та зовнішнього ключів;
-Перевірка концептуальної схеми на відповідність правилам її формування.
