5.4. Матеріальне забезпечення заняття:

- Негатоскопи.

- Таблиці:

• Основні методи візуалізації.

- Ситуаційні задачі.

5.4.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується перелік тестів. Проводиться розбiр ультразвукового методу діагностики.

5.4.2. Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок проводиться шляхом опису променевих зображень із вивченням основних анатомічних структур. Студенти визначають зображення окремих анатомічних структур при застосуванні ультразвукового методу дослідження. При цьому студент повинен на протязi 2-3 хвилин визначати методику, проекцiю дослiдження та основнi органи i анатомiчнi структури, якi дають зображення при виконанні УЗД.

Ультразвуковий метод дослідження.

1. Поняття про ультразвуковий метод дослідження. Переваги та недоліки методу.

Ультразвуковий метод дослідження (УЗД), або ультрасонографія – це найбільш поширений метод отримання візуальної інформації про положення, структуру, розміри внутрішніх органів і тканин, вимірювання швидкості кровотоку, що оснований на випромінюванні ультразвукових хвиль і реєстрації їх відбиття від органів і тканин.

Метод УЗД забезпечує високий м’якотканинний контраст, завдяки чому використовується для діагностики захворювань паренхіматозних органів черевної порожнини і заочеревинного простору, порожнини малого таза, шиї, грудних залоз, м’яких тканин опорно-рухового апарату.

УЗД виконується у режимі реального часу і, таким чином, дозволяє:

• використовувати багатоплощинне, багатопроекційне дослідження,

• спостерігати, як змінюється зображення тієї чи іншої деталі залежно від проекції,

• швидко змінювати площини зображення.

Суттєва перевага УЗД: відсутність переконливих доказів шкідливої дії ультразвукових променів, а отже, відсутність протипоказань до його використання.

Недоліки УЗД:

• неможливість оцінювання структурних змін з боку органів, що містять повітря, кісток або органів, що з усіх боків оточені кістками (наприклад, головний мозок дорослого);

• згасання УЗ-променя з наростанням товщини досліджуваного об’єкта;

• суттєва залежність результатів дослідження від досвіду лікаря (операторзалежність методу).

2. Фізичні основи узд.

Звук – це механічна хвиля із поздовжнім поширенням, у якій коливання частинок знаходиться в тій же площині, що і напрям поширення енергії. Обов’язковою умовою поширення звукових хвиль є наявність середовища – коливання передаються від однієї часточки середовища до іншої, тобто відбувається «перенесення» енергії. Як і всі хвилі, звук має ряд фізичних характеристик: частоту, довжину хвилі, а також швидкість поширення, період, амплітуду та інтенсивність.

Ультразвук – це звукова хвиля, що має частоту коливань більше 20 кГц. В променевій діагностиці використовуються ультразвукові хвилі з частотою в діапазоні 2-20 МГц.

В основі всіх ультразвукових технологій лежить п’єзоелектричний ефект, що заключається в виникненні електричних зарядів при механічній деформації деяких кристалів, і навпаки. В сучасному ультразвуковому сканері ультразвукові хвилі генеруються датчиком, найважливішою частиною якого є один чи декілька п’єзоелектричних кристалів. Ці кристали мають 2 важливі властивості:

- подача електричного потенціалу на кристал призводить до його механічної деформації (зворотній п’єзоелектричний ефект);

- механічна деформація кристалу викликає електричний потенціал (прямий п’єзоелектричний ефект).

Частота коливання кристала залежить від частоти електричних імпульсів і товщини кристала (чим тоншим є кристал, тим вища частота). Таким чином, подаючи електричний струм з відповідними параметрами на п’єзоелектричний кристал, отримують його коливання, які поширюються в органи і тканини людини у вигляді ультразвуку.