3. Особливості організації діяльності соціальних служб та спеціалізованих формувань, які підпорядковуються центрам для сім'ї, дітей та молоді

Одним із важливих і особливих напрямів діяльності ЦСССДМ є профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі. Програма профілактики розрахована на проведення профілактичної роботи серед неповнолітніх та молоді, їх батьків, на професійну допо­могу, що надається педагогічним колективам навчальних закладів. Особлива увага приділяється дітям та молоді (схильним до адитивної поведінки), неповнолітнім, які перебувають на обліку в кримі­нальній міліції, а також неповнолітнім та молоді, які звільнились з місць позбавлення волі, безпритульним, бездоглядним, тобто схильним до асоціальної поведінки. Процес профілактичних заходів, які здійснює центр, включає: первинну, вторинну і третинну педагогічну профілактику адитивної поведінки:

Первинна педагогічна профілактика передбачає виховання антинаркогенної спрямованості особистості, його морально-психологічної стійкості як основного характерологічного утворення, що відіграє вирішальну роль у критичних ситуаціях, ситуаціях вибору, пропозиції наркогенних речовин.

У цьому плані першочерговими виділяються ряд завдань у процесі виховання учнів підліткового віку:

- виховати правильне розуміння природи наркогенних речовин;

- особливості їх впливу на ЦНС людини, віддалених наслідків зловживання;

- формувати поняття про морально-психологічну стійкість особистості як основу здорового способу життя;

- виховувати культуру потреб, бажань, захоплень підлітків;

- формувати поняття про норму моралі у вихованні до власної стійкості деяких антиособистісних захоплень - паління, пияцтво наркоманії, токсикоманії;

- виховувати свідоме бережливе ставлення до свого здоров’я, власного організму, формувати уміння раціонально використовувати його психологічні можливості;

- формувати науково обґрунтовані уявлення про анатомо-фізіологічні та психологічні зміни, що відбуваються в організмі у ситуаціях стресів, інформаційних перевантажень, автотренінгу, самопсихотерапії, умінь самоконтролю та самооцінки у поведінці;

- формувати основу моральних звичок індивідуальної поведін­ки та прийняття рішень у ситуаціях можливих зловживань наркогенними речовинами.

Вторинна профілактика передбачає в основному діагносту­вання та виявлення залежності підлітків від наркоречовин.

Основними завданнями якої є:

- визначення рівнів інформованості підлітків про дію наркоген­них речовин на людський організм та наслідки їх вживання;

- виявлення таких індивідуально-психологічних станів, які пе­редують проявам адитивної поведінки;

- вивчення можливих умов і факторів, що сприяють виникнен­ню схильності до адитивної поведінки;

- вивчення виділених умов і факторів виникнення схильності особистості до адитивної поведінки, станів, що їм передують, і на цій основі встановлення осіб групи “ризику”;

- діагностика мотивів адитивної поведінки підлітків;

- вивчення найбільш чуттєвих і сенсаційних до виховного впли­ву компонентів у структурі особистості учня (рис характеру, особли­востей темпераменту, інтересів тощо).

Вивчені завдання зумовлюють різноманітність методів психоло- педагогічної діагностики та перелік основних заходів вторинної профілактики:

- вивчення основних справ учнів, включаючи довідку про стан здоров'я;

- знайомства з сім’єю, вивчення її соціально-психологічного клімату;

- бесіди з іншими вчителями-предметниками;

- спостереження за поведінкою підлітка на уроці та у позанавчальній діяльності за такими параметрами: успішність, відношення до навчання, до праці, до товаришів, до себе, до близьких, до батьків, участь у спільному житті класу, школи, навички культури поведінки;

- спостереження за індивідом групи ризику у педагогічно-значу­щих ситуаціях.

Третім видом педагогічної профілактики афективної поведінки учнів є система заходів, спрямованих на корекцію поведінки учня, його перевиховання, переорієнтацію та реабілітацію хворих алкоголізмом і наркоманією. Здійснюється на основі результатів організа­ційно-аналітичних заходів вторинної профілактики.

Завданнями третинної профілактики є:

- на основі встановлених груп “ризику” здійснювати індивіду­альний виховний профілактичний вплив на особистість учня шляхом використання доцільного та професійного вираженого арсеналу від­повідних педагогічних засобів;

- створення сприятливих для корекції адитивної поведінки учнів умов соціального оточення психологічного клімату, позитивно психологічного самопочуття;

- однією з найпоширеніших і на думку центрів ССМ ефективних форм профілактичної роботи, що досить часто використовується у практиці, залишається лекційна робота, яка насичується новітніми технологіями та прийомами.

Варто також звернути увагу на те, що для профілактичної роботи фахівці центрів соціальних служб для молоді широко використову­ють масові та профілактичні акції, які організовуються під час Всесвітніх днів боротьби з тютюнопалінням, боротьби з наркотиками, боротьби зі СНІДом.

Одночасно фахівці та волонтери Центру організовують роздачу пам’яток, буклетів, листівок, профілактичного змісту засобів контра­цепції, проводять експрес-опитування, вікторини, конкурси малюнків, плакатів, спортивні змагання. Нерідко практикують індивідуальні кон­сультації спеціалістами різного профілю.

Відповідно до головних завдань, Центри реалізують на практиці соціальні програми за 9-ма напрямками: