- •Міністерство освіти і науки України Лисичанський ордена Трудового Червоного Прапора гірничий технікум
- •Економічна ефективність раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища
- •Сутність, цілі та задачі курсового проектування.
- •Вимоги до змісту курсової роботи.
- •Тематика курсового проектування.
- •Структура курсової роботи
- •Зміст курсової роботи
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина
- •2.1. Плата за спеціальне використання водних ресурсів
- •Порядок розрахунку.
- •2.2. Платежі (збори) за забруднення навколишнього природного середовища
- •Порядок розрахунку збору за викиди в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення
- •2.3. Економічне обґрунтування природоохоронних заходів
- •Рекомендації до визначення економічних збитків від забруднення атмосферного повітря та водних об’єктів
- •2.4. Розрахунок збитку за наднормативні скиди та викиди в оточуюче природне середовище
- •2.4.1 Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення атмосфери
- •2.4.2 Розрахунок розмірів відшкодування збитків від забруднення водних ресурсів.
- •3. Висновки та пропозиції
- •4. Додатки
- •Керівництво та контроль за ходом курсового проектування.
- •Оформлення курсової роботи
- •Критерії оцінювання курсової роботи.
- •Індивідуальні завдання для розрахунку плати за спеціальне використання водних ресурсів
- •Додаток 2
- •Збору за спеціальне використання
- •Поверхневих вод
- •Додаток 2
- •Збору за спеціальне використання
- •Підземних вод
- •Додаток 3 Індивідуальні завдання для розрахунку суми плати за забруднення атмосферного повітря різними джерелами (cтаціонарними, пересувними)
- •Додаток 5 ставка податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Додаток 6 Індивідуальні завдання для розрахунку суми плати за розміщення відходів
- •Відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності
- •Індивідуальні завдання для розрахунку економічної ефективності природоохоронних заходів
- •Індивідуальні завдання для розрахунку економічної ефективності водоохоронних заходів
- •Гранично допустима концентрація (гдк) речовини I-тої забруднюючої речовини у водний об'єкт
- •Індивідуальні завдання для розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- •Середньодобова гранично допустима концентрація (гдк)
- •Індивідуальні завдання для розрахунку збитку використання водних ресурсів.
- •До Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •До Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в
- •Регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод (Кр)
- •Значення коефіцієнту Кні
- •Коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта (Ккат)
- •Уповноважена особа місцевого органу Мінекоресурсів___________________________________
- •Ідентифікаційний код платника згідно з єдрпоу_________________Ідентифікаційний номер відповідальної особи
- •Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за ______________________ року
- •1. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
- •2. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами
- •3. Скиди забруднюючих
- •4. Розміщення відходів
- •Для нотатку
- •Перелік рекомендуємої літератури
Порядок розрахунку.
Розрахунок плати за спеціальне використання водних ресурсів по формулі:
П = V ∙ H ∙ k,
де: П - плата за спеціальне використання води, тис. грн.;
V - фактичний обсяг забрудненої води, тис м3 (Додаток 1, Таблиця 1);
Н- ставка збору за спеціальне використання (поверхневої та підземної води), грн./100 м3 (Додаток 2, Таблиця 1 та Таблиця 2);
k – коригуючий коефіцієнт, вид діяльності підприємства (Додаток 1, Таблиця 1).
Дніпро (рибогосподарське підприємство).
Сума яка підлягає сплаті у бюджет за використання поверхневих вод складає:
П= 45135 ∙ 25,65 ∙27,52 = 31860254 = 318602,54 грн.
Вінницька область.
Сума яка підлягає сплаті у бюджет за використання підземних вод складає:
П= 348 ∙ 43,11 ∙33,09 = 496425 = 4964,25 грн.
Загальна сума, яка підлягає сплаті у бюджет за використання води:
Пзаг. = 318602,54 + 4964,25 = 323566,79 грн.
2.2. Платежі (збори) за забруднення навколишнього природного середовища
Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.
Згідно Податкового Кодексу (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 19.05.2011, №13-14, №15-16,№17 ст. 112) та розділу VІІI «Екологічний податок»
Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; - розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
Платники згідно Податкового Кодексу (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 19.05.2011, №13-14, №15-16,№17 ст. 112) подають податкові розрахунки наростаючим підсумком (за квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби:
- за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення – у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення та скидів;
- за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів – у разі розміщення відходів;
- за місцем перебування платника збору на податковому обліку – у разі здійснення викидів пересувними джерелами забруднення.
Якщо місце подання податкових розрахунків не збігається з місцем перебування на податковому обліку платника, якому в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, то такий платник подає до органу ДПС, в якому він перебуває на обліку, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, копії відповідних податкових розрахунків.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища поділяється на такі види:
- збір за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
- збір за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
- збір за утворення і розміщення відходів.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на підставі фактичних обсягів викидів у навколишнє природне середовище і розміщення відходів.