2. Практична частина

Практична частина виконується за даними відповідного варіанту, що наведені у додатках.

Рекомендується перед кожним розрахунком економічного показника давати теоретичний опис розрахунку, вказавши мету, призначення платежу у сфері екологічних відносин, приводити формули з розшифровкою всіх відповідних комплексів, у тому числі табличних. Розрахунки необхідно проводити строго відповідно до методики за індивідуальними завданнями.

В розрахунковій частині (15-18 аркушів) всі результати обчисленої і ухвалюванні рішення слід пояснити, логічно обґрунтувати. Можливо самостійне внесення додаткової інформації по темі курсової роботи з джерел, не вказаних в списку, Інтернет і т.д.

2.1. Плата за спеціальне використання водних ресурсів

Згідно Податкового Кодексу (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 19.05.2011, №13-14, №15-16,№17 ст. 112) та розділу ХVI. «Збір за спеціальне використання води», платниками виступають водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів - це загальнодержавний збір за використання природних ресурсів, який установлюється з метою стимулювання раціонального та комплексного використання та відновлення, вирівнювання соціально – економічних умов господарювання при використанні водних ресурсів різного ступеню доступності, проведення природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України (далі - ВКУ) від 06.06.1995 р. N 213/95-ВР водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до ст. 48 ВКУ спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Повна ставка плати за спеціальне використання водних ресурсів є сумою 2 ставок:

- за використання води як природного ресурсу і формування доступних для використання ресурсів в системі водного постачання; визначається виходячи з рентної оцінки джерела по економічній ефективності використання води замикаючими водокористувачами;

- за забір води, її очищення і розподіл між водокористувачами в системі водопостачання.

Розрахунок плати за спеціальне використання здійснюється згідно Податкового Кодексу (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 19.05.2011, №13-14, №15-16,№17 ст. 112) та розділу ХVI про порядок розрахунку і оплати платежів за спеціальне використання водних ресурсів.

Усі води на території України становлять її водний фонд, до якого належать: поверхневі води (озера, річки, струмки, водосховища, ставки і канали та інші води); підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море. Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за водні ресурси загальнодержавного і місцевого значення.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: внутрішні морські води та територіальні моря; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до лікувальних територій.

До водних об'єктів місцевого значення належать: поверхневі води, які знаходяться і використовуються в межах однієї області та невіднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення; підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Водним кодексом України визначено, що водокористувачами є підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи без громадянства, які здійснюють забір води з водних об'єктів, скидають у них зворотні води або користуються водними об'єктами.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарських потреб за допомогою спеціальних пристроїв і установок або використання води без їх застосування, що може істотно вплинути на якісні та кількісні показники стану водних ресурсів, а також користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Ставка збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10 000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять: для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,09 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

для пасажирського флоту, що експлуатується, - 0,01 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

Ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

27,52 гривні за 10 000 куб. метрів поверхневої води;

33,09 гривні за 10 000 куб. метрів підземної води.

Ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

2560 гривні за 10 000 куб. метр поверхневої води;

2986 гривні за 10 000 куб. метр підземної води.

Ставка збору за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води становить 593 гривні за 10 000 куб. метрів води.

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005. До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Згідно з варіантом на спеціальному бланку (Додаток 2 ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод та порядок обчислення і справлення збору за спеціальне використовування водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту) зробити розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Для розрахунку використовувати Додаток 1, Додаток 2.