5. Населення

Сінгапур

Станом на 2011 рік, чисельність постійного населення Сінгапуру була 5.18 млн жителів, з них 3.25 млн громадяни Сінгапуру, тоді як решта (37%) мають дозвіл на постійне проживання або іноземні працівники. 23% громадян Сінгапуру народились за його межами. У 2011 році було півмільйона жителів з дозволом на постійне проживання. Чисельність постійного населення не враховує 11 млн туристів, що відвідують Сінгапур щорічно.

Середній вік сінгапурців 37 років, а середня кількість людей, що проживають в одному домі 3.5 людини. Через нестачу землі 4 з 5-ти сінгапурців живе в квартирах висотних будинків збудованих державою за програмою соціального житла. У 2010 році три чверті сінгапурців жили в помешканнях рівних або більших ніж чотирикімнатна квартира будівництва HDB або приватного. Процент домовласників серед громадян та резидентів рівний близько 87.2%. Рівень поширення мобільних телефонів надзвичайно високий і дорівнює 1400 абонентів мобільного зв’язку на 1000 чоловік. Проте тільки 1 з 10 жителів володіє автомобілем.

У 2010 році, загальний рівень народжуваності був 1.1 дитини на жінку, третє найнижче значення у світі і значно нижче рівня 2.1 необхідного для підтримки чисельності населення без зміни. Щоб подолати цю проблему, протягом останніх десятиріч уряд Сінгапуру заохочує іноземців іммігрувати до Сінгапуру. Велика кількість іммігрантів забезпечила зростання населення Сінгапуру. В Сінгапурі традиційно один з найнижчих рівнів безробіття серед розвинутих країн. Сінгапурський рівень безробіття за останнє десятиріччя не перевищував 4%, досягнувши свого піку в 3% протягом світової фінансової кризи 2009 року, проте згодом впав до 1.9% в 2011 році.

Ізраїль

Населення Ізраїлю - понад 5,5 млн. чоловік. Серед них приблизно 4,5 млн. євреїв, більшість неєврейського населення - араби. Ізраїльтяни дотримуються різноманітних способів життя - сучасного і традиційного, міського і сільського, індивідуального і колективного.

Понад 90% ізраїльтян живе в містах. Багато великих міст, які поєднують у собі елементи старовини й сучасності, побудовані там, де були їхні давні попередники - Єрусалим, Цфат, Беер-Шева, Тверія, Назаре"т, Акки, Інші Реховот, Хадера, Петах-Тіква, Рішон-ле-Ціон виникли як сільськогосподарські поселення ще до утворення держави і згодом перетворилися на великі міста. У перші ж роки після проголошення держави Ізраїль розпочалося будівництво міст розвитку, як, наприклад, Карміель і Кір'ят-Гат, які повинні були забезпечити житлом населення, що різко збільшувалося за рахунок масової репатріації, розподілити його рівномірно по всій країні, заохочуючи органічне поєднання сільської економіки з міською у раніше не заселених районах.

6. Економіка

Сінгапур

Обсяг ВНП - 103 млрд. Дол. По ППС (2003 г.), на душу населення - 24 180 дол., Один з найвищих в світі. Темпи приросту ВВП в 1990-2003 рр. - 6,3%, в ​​2002-2003 гг. - 2,3%. Грошова одиниця - сінгапурський долар, курс якого щодо долара США на 15 червня 2004-м становить 1,73: 1. Економічна політика уряду спрямована на постійне підвищення конкурентоспроможності країни на світовому ринку товарів і послуг.

На соціальні потреби (освіта, охорона здоров'я, будівництво житла, охорона навколишнього середовища) припадає 43% витрат, оборону і безпеку - близько 37%, економічний розвиток (інфраструктура, створення нових робочих місць, підготовка кадрів) - 15%, держапарат - 5%. Держбюджет має постійне позитивне сальдо.

Соціальна політика уряду спрямована на підтримку високого рівня зайнятості (в 1996-2000 рр. Безробіття не перевищувала в середньому 2,7%) і зарплати (в 1991-2000 рр. Реальна заробітна плата збільшувалася на 6,4% на рік, 75% сінгапурців володіють акціями), забезпечення населення житлом (майже 95% сінгапурців мають власну квартиру або будинок), якісне поліпшення систем освіти і охорони здоров'я. Індекс людського розвитку - 0,876.

У 2003 р частка у ВВП промисловості та будівництва склала 35%, сфери послуг - 64,9%, сільського господарства - 0,1%. Сінгапур належить до розвинутих. країнам.

Ізраїль

Розвинена індустріально-аграрна країна. До економіці Ізраїлю може бути застосоване поняття ринкової. Держава займає чільну роль у ключових виробничих галузях: електропостачання, водопостачання, залізничний транспорт, нафтопереробні заводи. Створенню ізраїльської економіки також сприяли кошти, отримані в основному з Європейських країн та США. У 1950-60-х роках було потрібно забезпечити майже 2 мільйони іммігрантів їжею, одягом, житлом та іншими послугами у сферах охорони здоров'я, освіти, побудувати лікарні, фабрики, дороги, навчальні заклади та нові будинки. Ізраїль входить до десятки найбагатших країн світу за розмірами доходу на душу населення. Тут виробляються продовольчі товари, тканини, одяг, тютюнові вироби, електронне обладнання, для військових цілей і медицини, а також діаманти (Ізраїль є одним з найбільших світових центрів з обробки і шліфуванні діамантів).

Також у країні розвинені металургія і машинобудування, включаючи авіа- і суднобудування, фармацевтична промисловість, мікроелектроніка, виробництвокомп'ютерів і роботів, і для військової промисловості.

У країні добре розвинене сільське господарство, значна частка виробництва йде на експорт. Основні вирощувані культури - арахіс, бавовна, пшениця,соняшник. З овочів - томати, огірки, перець, картоплю та цибулю. Плодові культури - банани, сливи, груші, фініки, яблука, ківі, манго, персики, маслини, деякі сорти винограду.В Ізраїлі розводять і велику худобу, овець, кіз, деякі види домашньої птиці. Надої молока в країні одні з найвищих у світі. У ставках розводять коропів, лобанов та іншу рибу, в Середземному морі ведеться промисел сардин. Головними джерелами доходів держави є мита, податки (близько 25% ВВП) та іноземний туризм. Ізраїль займає 18-е місце у світі за розміром ВВП на душу населення.

ВИСНОВОК

Порівняльна характеристика цих двох країн показує , що це дві високорозвинені країни з високим рівнем урбанізації . Економіка Ізраїлю і Сінгапуру досить на високому рівні, хоча Ізраїль є очевидним лідером. Демографічна ситуація не на користь Сінгапуру , так як народжуваність на дуже низькому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. uk.wikipedia.org

2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна

географія світу: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2003. -

688 с.

3. Масляк П.О. Країнознавство: підручник. – К.: Знання, 2008.- 292 с.

4. Сайт « Все о туризме - http://tourlib.net/ »