У процесі реалізації обраної дивідендної політики підприємства вдаються до таких специфічних прийомів:

1. збільшення статутного капіталу та виплати дивідендів акціями,

2. подрібнення акцій = спліт здійснюється за досить високого ринкового курсу. Кожна з акцій замінюється на кілька меншого номіналу,

3. викуп підприємством акцій власної емісії або зменшення номіналу,

4. формування резервів виплати дивідендів.

З прийняттям рішення про виплату дивідендів у АТ зменшується власний капітал.

Показники ефективності дивідендної політики

чистий прибуток на просту акцію

коефіцієнт дивідендних виплат

дивіденди на просту акцію

коефіцієнт цінності акцій

рентабельність акції

kдв = МД де, kдв - коефіцієнт дивідендних виплат

ЧП МД – маса дивідендів,

ЧП – сума чистого прибутку підприємства.

3.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав проводить виплати власнику незалежно від того чи була діяльність даного підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів.

Платник податку, який виплачує дивіденди нараховує та утримує податок на дивіденди в розмірі 25% від нарахованих виплат та авансом вносить його в бюджет, незалежно від того чи є емітент платником податку на прибуток. Зазначений податок вноситься до бюджету одночасно з виплатою дивідендів. Платник податку зменшує суму податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди.

Податок на дивіденди не застосовується у разі виплати дивідендів у вигляді акцій, паїв емітованих підприємством, яке нараховує дивіденди за умови, якщо така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів у статутному капіталі підприємства-емітента.

Юридичні особи , які отримують дивіденди з яких утримано податок або дивіденди у вигляді акцій не включають такі дивіденди до складу своїх валових доходів. Дивіденди, сплачені на користь фізичних осіб оподатковуються ще і податком на доходи з фізичних осіб –5%.

Дивіденди, виплачені у негрошовій формі, не оподатковуються ПДВ, а також внесками до цільових фонд, оскільки не є платежами в рамках фонду оплати праці.

Якщо дивіденди виплачуються нерезидентам, то ставка податку на дивіденди = 15%. Інші особливі умови оподаткування дивідендів оговорюються у міжнародних договорах.

Тема 6. Позичковий капітал підприємства

1. Необхідність підприємства в позичковому капіталі. Види позич­кового капіталу.

2. Порівняльна характеристика фінансування підпри­ємств за рахунок власного і позичкового капіталу.

3. Умови отримання короткострокового банківського кредиту. Порівняльна характеристика залучення коштів підприємством за рахунок емісії облігацій та банківського кредиту.

4. Комерційний кредит, його види та інструменти.

5. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжна­род­них фінансово-кредитних інститутів. Особливості державного креди­ту­ва­ння.

Підприємство визначає потребу у кредитних ресурсах, виходячи із загальної потреби у коштах і їх наявності. Необхідний розмір залучення кредитів банку визначається так:

К_об = ОК - ВОК_н –ОК_пр + КЗ

К_об – необхідний розмір кредитів, які залучаються в оборотні кошти.

ОК- потреба в оборотних коштах.

ВОК_н – власні оборотні кошти на початок року.

ОК_пр – поповнення оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства.

КЗ – зменшення кредиторської заборгованості.

Необхідною умовою розвитку кредитних відносин є наявність позичкового фонду, що формується за рахунок таких економічних явищ:

1. незбіг у підприємств моменту реалізації продукції з їх черговим авансуванням у новий цикл виробництв;

2. встановлений законодавством порядок виплати зарплати персоналу виплачується раз чи двічі на місяць, в результаті чого в підприємства є тимчасово вільні кошти;

3. кошти амортизаційних фондів, які накопичуються по мірі нарахування зносу ОФ, і які нагромаджуються на рахунках підприємств для фінансування реновації основних засобів;

4. вільні кошти у вигляді тимчасово невикористаного прибутку і призначений для фінансування загальнодержавних потреб і цілей виробничо-технічного і соціального розвитку;

5. постійна наявність коштів підприємств, як результат розриву у часі між моментом списання коштів з банківського рахунку і моменту їх зарахування на рахунок одержувача;

6. наявність тимчасово вільних коштів державного бюджету, що осідають на банківських рахунках у ході його касового виконання;

7. вільна грошова маса населення у вигляді грошових заощаджень на банк рахунках або залишки готівки.

Характеристика позичкового капіталу підприємства
Параметри	Класифікація
Строковість	Короткостроковий (до 12 міс.) Довгостроковий
Капіталодавець	Банки Постачальники та клієнти Власники Персонал Держава
Умови одержання	Згідно з кредитним чи іншим договором За відсутності договору
Цілі використання	Здійснення інвестицій Поповнення оборотних коштів
Форми залучення	Грошова (національні, іноземна валюта, валютний фіксинг) Товарна форма
Забезпечення	Заставою (майном, майновими правами, цінними паперами) Гарантовані (банком, фінансовими установами, майном третьої особи) З іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації) Незабезпечені (бланковий кредит)
Плата за користування	Сплата % (фіксована, плаваюча) Без %
Порядок погашення	Одноразовий платіж Багаторазові платежі З регресією платежів У заздалегідь визначений термін чи без нього

2.

Власний капітал
Переваги	простота залучення	Недоліки	висока вартість порівняно з позичковим капіталом
	можливість генерування прибутку у всіх сферах діяльності		обмеженість можливостей розширеного відтворення підприємства
	забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності		невикористаність приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок ефекту фінансового лівериджу

Позичковий капітал
Переваги	широкі можливості залучення	Недоліки	можливість втрати платоспроможності
	забезпечення росту фінансового потенціалу підприємства		необхідність сплати відсотків за кредит
	більш низька його вартість порівняно із власним капіталом		залежність вартості від коливань кон’юнктури ринку
	можливість генерування приросту ко­ефі­цієнта рентабельності власного капіталу		складність процедури отримання кредиту