Статутний капітал

Ринковий курс(грн)= курсова вартість акц до збільшення СК + курс вартість збільшення

загальна кількість акцій

Курс за капіталізованою вартістю акцій

ККВ = Кап Варт *100%= Чистий прибуток / r (ст капіталізації)*100%

Стат Кап Стат Кап

Цілі зменшення статутного фонду	Цілі збільшення статутного фонду
1. одержання санаційного прибутку на покриття балансових збитків	1. мобілізація фінансових ресурсів для виконання санаційних заходів, модернізація потужностей
2. врівноваження (перевищення) номінальної вартості акцій (часток) з їх ринковою ціною = підвищення курсу акцій	2.поліпшення ліквідності та платоспроможності
	3. зниження ринкової ціни акцій
3. згортання діяльності	4. реалізація інвестиційного проекту
4. проведення певної дивідендної політики	5. придбання корпоративних прав інших підприємств
5. приведення у відповідність величини основних і оборотних засобів з розміром власного капіталу підприємства	6. поглинання чи придбання контрольного пакету акцій інших підприємств
6. концентрація СК в руках найбільш активних власників.	7. Виконання вимог щодо мінімального розміру статутного фонду

3. Збільшення номінальної вартості акцій

Коефіцієнт конверсії = номінальна вартість облігації / обсяг збільшення СФ

Емісійний дохід (ажіо) – це сума перевищення доходів, отриманих від емісії власних акцій над номіналом таких акцій. Він є одним з джерел формування додаткового капіталу підприємства. Він не включається до суми валового доходу і не підлягає оподаткуванню. У такому випадку СФ підприємства зростає за рахунок таких джерел: додаткових внесків акціонерів; реінвестування прибутку; індексації ОФ.

Практично, збільшення СК відбувається за рахунок:

1. додаткових внесків акціонерів,

2. реінвестиції нарахованих дивідендів,

3. індексації балансової вартості основних.

Зменшення СФ можливе при збитковості підприємства. Методи зменшення статутного фонду:

1. зменшення номінальної вартості акцій (деномінація),

2. зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.

Конверсія акцій – обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу. Способи конверсії:

• об'єднання кількох акцій в одну;

• викуп акцій у власників з метою анулювання.

Санаційний прибуток – прибуток, що виникає в результаті викупу товариством власних корпоративних прав за курсом нижчим від номіналу (дизажіо), в результаті їх анулювання, зниження їх номінальної вартості або одержання безповоротної фінансової допомоги від власників чи кредиторів. Таким чином, дизажіо – різниця між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу емітентом і затратами, пов’язаними з процедурою такого викупу та зменшенням статутного капіталу.

Для АТ викуп акцій є доцільним лише за курсом, нижчим за номінальну вартість.

Переважне право на купівлю корпоративних прав нової емісії надається акціонерам АТ та учасникам ТзОВ. Воно надає такі можливості:

• зберегти свою частку власнику у статутному капіталі товариства,

• попередити про розмивання вартості своєї частки у статутному фонді внаслідок емісії акцій за низьким курсом,

• зберегти свою частку голосів на загальних зборах акціонерів,

• компенсувати збитки від розмивання частки у СФ тим власникам, які не скористались переважним правом на купівлю додаткових корпоративних прав, а продали його.

3.

Додатковий капітал – це:

• фонд індексації основних засобів і нематеріальних активів;

• фонд індексації незавершеного виробництва;

• емісійний доход АТ;

• фонд безкоштовно одержаного майна.

Пайовий капітал відображає особисту матеріальну участь членів товариства у фінансуванні господарської діяльності тов-ва. Пайові внески залишаються власністю пайовика, але, знаходячись у постійному розпорядженні тов-ва, вони виступають як власні його кошти і є джерелом формування його фінансових ресурсів. Джерелами його формування є індивідуальні та колективні внески членів.

Резервний капітал утворюється з метою надання фінансової допомоги товариствам на випадок виникнення фінансових ускладнень. Джерелом його створення є розподілюваний прибуток, що скеровується на виробничий розвиток. Кошти фонду використовуються для покриття виплат за рахунок резервного капіталу (дивіденди за привілейованими акціями; відсотки за облігаціями), покриття збитків.

За згодою акціонерів створюється резерв стабілізації дивідендів, тобто вилучається частина прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, що перевищує середню норму їх виплати за останні 2-3 рр. Основним мотивом формування такого резерву є відмова акціонерів від разової вигоди для стабільності в отриманні дивідендів.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Якщо підприємство має збитки, то суму непокритих збитків підприємство списує за рахунок:

• резервних (страхових) фондів;

• засобів цільового призначення (спеціальні фонди і цільове фінансування),

• санаційного прибутку (виникає в випадку викупу підприємством своїх акцій, паїв за курсом, нижчим номіналу).

У світовій практиці нерозподіленому капіталу приділяється значна роль оскільки, він може використовуватись для формування запасного і додаткового капіталу, резерву стабілізації дивідендів. Таке фінансування є важливим для самофінансування, бо не потребує законодавчої регламентації.