3. Аналіз діяльності, педагогічна культура і професіоналізм вчителя на уроці

   1. Спостереження та аналіз діяльності вчителя на уроці

При викладенні матеріалу учням вчитель виокремлював основні поняття та ідеї, що відображають сутність явищ, що вивчалися на уроці. Учні записували до своїх зошитів основні поняття з теми та їх визначення, основні положення та ідеї. Всі поняття та положення були між собою пов’язані, тому для того, щоб учні це розуміли вчитель показував наявність логічних та ієрархічних зв’язків між ними. Також вчитель з особливою виразністю і пониженим темпом вимовляв нові поняття, оперування якими забезпечує більш глибоке засвоєння матеріалу уроку (це такі поняття, як метаболізм, мітоз, мейоз та ін.)

При подачі навчального матеріалу вчитель зумів зробити так, що основні світоглядні ідеї та поняття були його змістовим стрижнем. Вчитель аналізував взаємозв’язок між будовою органоїда та функцією, яку він виконує в клітині. Також вчитель зіставляв та порівнював процеси мітозу та мейозу, наголошуючи на їх відмінностях.

Відображення специфічних завдань з навчання учнів застосування теоретичних знань за метою уроку:

Навчальні: закріпити в учнів поняття про клітину; сформувати в учнів поняття про метаболізм, мітоз та мейоз (це нові для учнів поняття, які вони засвоюють на етапі засвоєння нових знань та закріплюють на етапі осмислення та узагальнення нових знань);

Виховні: сформувати науковий світогляд учнів; показати учням, що клітина є цілісною біологічною системою;

Розвивальні: розвивати в учнів стійкий пізнавальний інтерес до біології; вміння виділяти головне (при перевірці домашнього завдання вчитель просить учнів виділяти суть матеріалу), логічно думати, узагальнювати, робити висновки (при узагальненні отриманих знань).

Вчитель на уроці застосовував наступний спосіб введення формованого прийому: педагог ставив проблемне запитання та організував колективний пошук способу її вирішення. Відпрацювання прийому відбувалося у вигляді використання завдань, розрахованих на самостійну перебудову прийому, або на його використання на іншому змістовному матеріалі.

При здійсненні контролю застосовувалися завдання на застосування знань у подібних ситуаціях та завдання на застосування знань у нових ситуаціях. Однак більше застосовувалося завдань першого типу. Для роботи на уроці вчитель залучив всіх учнів класу, однак деякі учні проявляли більшу активність на уроці. Оперативність зворотнього зв’язку – результати отримані та осмисленні на уроці.

3.2. Педагогічна культура і професіоналізм вчителя на уроці

В поведінці та спілкуванні вчителя з учнями класу виявляється доброзичливість, повага, любов та доброта, незалежно від їх успішності у навчанні. Всі дії та вчинки, по відношенню до дітей, були педагогічно справедливі, а виставленні оцінки справедливі та обґрунтовані. Вчитель добре володіє знаннями з предмету, вміє їх вірно донести до учнів, вміє гнучко ставити проблемні запитання, вчителю вдалося захопити учнів наукою, збуджувати інтерес до навчання. Не виявляв дратівливості, невдоволення дітьми, не порушував норми культурної поведінки та педагогічної етики. При невірних відповідях учнів вчитель або своїми питаннями намагався дати можливість учневі самому виправитися, або спокійно сам виправляв неточності. Вчитель в ході уроку намагався передати свої знання учням, захопити їх самим процесом навчання і виховання людини. Вчитель володіє комунікативними здібностями, зумів правильно налагодити взаємини з дітьми. При відповідях дітей вчитель уважно слухав їх та не перебивав.

Загальна оцінка уроку.

Урок був добре підготовлений для вирішення завдань розвиту учнів, забезпечив їх просування у розвитку та засвоєнні знань. Урок відповідав принципам індивідуально-особистісного підходу. Учні проявили активність при відповідях на запитання, відповідальність при підготовці домашнього завдання, самодисципліну (вчитель дуже рідко робив зауваження учням, що її порушвали), дружелюбність по відношенню до викладача та своїх товаришів, брали активну участь при обговоренні проблемних питань. Вчитель вміло поєднував фронтальну роботу з класом з індивідуальною роботою з окремими учнями (при актуалізації опорних знань), реалізовував стратегію співпраці, педагогічної допомоги і підтримки учнів. Загальна атмосфера уроку сприяли саморозвитку, самоосвіті, самовираженню учнів у ході оволодіння знаннями, розвитку їх мислення, почуттів та особистого досвіду.