2. Аналіз уроку в аспекті розвитку мотивації учнів

Обов’язковим етапом структури уроку є мотивація навчальної діяльності учнів. Для того, щоб зацікавити учнів до вивчення нового матеріалу вчитель повідомив учням декілька цікавих фактів стосовно наук, які вивчають раси: антропологія, етнографія і расознавство. Ця інформація викликала в учнів інтерес до теми уроку та актуалізував їх мотиваційний стан, а тому з мотиваційної точки зору початок уроку був успішним. Вчителю вдалося перемикати увагу учнів з одного виду діяльності на інший (при викладенні нового матеріалу учні слухали вчителя та записували основні думки до своїх робочих зошитів, після прослуховування нової інформації учні виконали самостійне завдання на закріплення отриманих знань, та зробили загальний висновок в кінці уроку).

Вчитель навчає учнів наступним прийомам цілепокладання: тема-запитання (тема уроку сформувалася у вигляді запитання); робота над поняттями (при встановленні теми уроку вчитель просив дати розгорнуте визначення поняттю «раси»); постановка проблемного питання.

На уроці вчитель використовував наступні прийоми спонукання: була організована колективна робота для пошуку вірної відповіді на проблемне запитання, яке поставив перед учнями вчитель; в кінці уроку було проведено колективне обговорення підсумків уроку.

В ході уроку вчитель приділяв увагу розвитку інтелектуальних та пізнавальних потреб учнів. Вчителю вдалося досягти цілей розвитку мотиваційної сфери. Для більш успішного формування мотивації необхідно заохочувати учнів (учень за кожну свою відповідь має «отримувати» вербальну оцінку від вчителя, відправляти позитивні відгуки батькам дітей та ін.); вчитель має встановити для себе високі очікування від учнів, але реалістичні та озвучити перед самими учнями ці очікування; намагатися проводити уроки не одноманітно, давати можливість учням діяти, імпровізувати та розкриватися на уроці; при розповіді нового для учнів матеріалу роботи екскурси в історію, розповідати цікаві події та факти, пов’язані з темою уроку, розповідати учням актуальність проблеми, що вивчається та встановлювати зв’язок змісту уроку з життєвим досвідом учнів.

3. Аналіз рішення виховних завдань уроку

На уроці доцільно було сформувати науковий світогляд учнів. Педагог визначив наступні виховні завдання уроку: формувати в учнів негативне ставлення до реакційної сутності расизму; формувати вміння доводити безпідставність расизму на основі наукових фактів.

Для вирішення поставлених завдань вчитель використовував метод розповіді з елементами бесіди.

Для стимулювання пізнавальної активності учнів на уроці вчитель постійно звертався до них з запитаннями, намагався пов’язувати зміст матеріалу з життям дітей та суспільства, наводив цікаві факти. Творчість учнів забезпечувалась виконанням творчих завдань (постановка проблемного запитання, творчі завдання, які виконувалися на уроці та були задані учням додому). При поясненні матеріалу вчитель застосовував індивідуальний підхід до кожного учня, завдання, які мали виконувати учні на уроці та вдома були диференційовані.

При проведенні уроку між учнями формувалися товариські та дружні відносини, учні при відповідях на запитання та самостійній роботі намагалися допомогти один одному. Відносини між учням були гарні, на уроці відчувалася атмосфера доброзичливості як між учнями класу, так і між вчителем та учнями. Урок відбувався в кабінеті біології, для наочності використовувалися ТЗН. Професійна мова вчителя відрізняється виразністю, емоційністю, переконливістю. Вчитель вміло та грамотно висловлював свої думки, ясно, просто, зрозуміло для дітей.

2. Спостереження та аналіз самостійності навчальної діяльності учнів

Тема уроку: Клітина: будова і життєдіяльність

Тип уроку: комбінований

Вид уроку: урок-лекція

Відображення формування умінь самоорганізації в меті та під час уроку, в тому числі умінь самостійно витягати інформацію з різних джерел (зі слів учителя, з тексту підручника), конспектувати нові поняття.

В ході уроку використовувалися наступні організаційні форми навчальної діяльності: індивідуальна (при актуалізації опорних знань) та фронтальна (при перевірці домашнього завдання та закріпленні нових знань).

При організації та проведенні уроку викладач разом з учнями обговорював план майбутньої діяльності та учні залучалися для рецензування роботи товаришів.

Характер взаємодії викладача та учнів: поєднання розповіді викладача з самостійною роботою учнів, а саме – складання плану розповіді вчителя.

Діяльність учнів на різних етапах уроку: на етапі актуалізації опорних знань та перевірки домашнього завдання – готують відповіді на поставлені запитання; при вивченні нового матеріалу – складають план розповіді вчителя; при закріпленні нових знань – готують відповіді на поставлені вчителем запитання та виконують самостійну роботу з друкованим текстом.

Час, відведений на самостійну роботу: на етапах актуалізації опорних знань учням давалося декілька секунд для того, щоб дати відповідь на запитання при фронтальному усному опитуванні; на етапі формування знань і умінь – 5 хвилин для самостійної роботи з текстом підручника; на етапі застосування – 3 хвилини для виконання завдання (встановлення відповідності між органелою клітини та особливостями її будови).

Ступінь самостійності учнів: виконання завдання (складання схеми «Хімічний склад клітини») за допомогою викладача; виконання завдання за зразком (заповнення таблиці «Вивчення структурної і функціональної організації клітин»); виконання творчого завдання учні отримали як домашнє завдання (скласти кросворд на тему «Клітина людини»)

Використовувалися наступні методи стимулювання самостійності учнів: заохочення, підбадьорювання вербальними оцінками учнів, тактовне реагування на невдачі – «не помиляється тільки той, хто нічого не робить», надання учням допомоги, коли вони цього потребували (на етапі застосування при встановленні правильних відповідностей).

Результативність навчальної діяльності учнів: засвоєння навчального матеріалу більшістю учнів, підвищена навчальна активність, успішність виконання самостійних робіт.