Семінарські заняття

Семінарське заняття — форма організації навчального процесу у вищій школі, завдяки якій студент має можливість самостійно підготувати доповіді, розглядати повідомлення і при цьому проявити власне ставлення до тих чи інших філософських проблем. Семінари сприяють формуванню у студентів вміння самостійно засвоювати знання, аналізувати їх, абстрагувати, конкретизувати, внаслідок чого формується стійкий пізнавальний інтерес, формується логіка мислення, відбувається подальше вдосконалення загально навчальних навичок.

Саме тому семінари мають дві взаємопов’язані частини — самостійне вивчення програмного матеріалу та обговорення результатів самостійної пізнавальної діяльності.

Плани семінарських занять складаються з теми, основних питань для обговорення і переліку літератури. Результати семінарської роботи студенти подають у вигляді тез, або конспекту основних джерел. Інколи, оскільки часу обмаль відповідь може бути у вигляді реферату. Подальше обговорення навчальної інформації відбувається у вигляді розгорнутої бесіди, повідомлення, коментованого читання.

Семінарські заняття

Семінар 1. Тема: Філософія і світогляд.

План.

1. Світогляд як духовно-практичний спосіб відношення людини до світу.

2. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий.

3. Філософія, її генезис та структура.

Питання для обговорення

1. Чи можна вважати філософію суто науковою дисципліною?

2. В чому полягає особливість визначення предмета філософії?

3. Чи мають своє вирішення основні філософські проблеми?

Реферативні повідомлення:

1. Філософські вчення про буття.

2. Світогляд та пізнання світу.

3. Ведична традиція – виток індійської філософії.

4. Класифікація філософських систем.

5. Основні школи індійської філософії:

1. Веданта, санкх’я, ньяя;

2. Чарвакс-локаста.

Питання для самостійної роботи

1. Буддизм та його течії.

2. Становлення філософії давнього Китаю.

3. Своєрідність конфуціанства, даосизму і буддизму в Китаї.

Література:

1. Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность, специфика развития. — Львов, 1986.

2. Бродов В. Индийская философская мысль. – М., 1984.

3. Буддизм. Четыре благородных истины. – Москва-Харьков, 2000.

4. Конфуцій. – Москва-Харків, 2000.

5. Радхакришнан С. Индийская философия в 2-х т. – М., 1993.

6. Философия. Учебник для вузов / Под общ. Ред.. Андрущенко В.П., Горлача Н.И./. – Киев-Харьков, 1998.

7. Зотов А.Ф. Существует ли мировая философия // Вопросы философии. — 1997. — №4.

8. Косуха П. Світоглядний прорив. Ставка на час і терпимість // Віче. — 1994. — №7.

9. Кукушкина Е., Лагунова Л. Мировоззрение, познание, практика. — М., 1989.

10. Лосев А.Ф. Дерзание Духа. — М., 1982.

11. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. — М. ,1990.

12. Світогляд і духовна творчість. Збірник наукових праць. / Відп. ред. К.П. Шудря, Є.І. Андрос. — Київ, 1993.

13. Філософський енциклопедичний словник. — М., 1983.

14. Філософський словник. — Київ, 1993.

Семінар 2. Тема: Антична філософія.

Філософія Середньовіччя і Відродження .

План

1. Виникнення філософії. Перші філософські школи: натурфілософи, елеати.

2. Класична філософія.: Сократ, Платон, Арістотель.

3. Елліністична філософія: скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм.

Питання для самостійної роботи:

1. Що означає поняття „космос” в досократівській філософії?

2. В чому суть апорій Зенона Елейського?

3. Що собою являє світ ідей у Платона?

4. Розкрийте роль Арістотеля в науці і філософії.

Питання для дискусії:

1. В чому спільність і відмінність античної грецької і римської філософії?

2. Чи можна вважати, що ідеї елліністичної філософії стали теоретичною основою для середньовічної філософії?

Тематика рефератів:

1. Релігійно-філософський світогляд та його риси.

1. Візантійська та Європейська патристика: Г. Ніський, В. Великий, Боецій, Гертуліан.

2. Схоластика і Фома Аквінський.

3. Філософія Відродження та її основні течії.

Література:

1. Антология мировой философии: в 40-х т. — Т.1. — Ч.1. — М., 1969.

2. Аристотель. Метафізика// Мир философии. — М., 1991. — Ч.1.

3. Богомолов А.С. Античнаяф илософия. — . ,1985.

4. История античной диалектики. — М., 1972.

5. Кессиди Ф.Х. Сократ. — М., 1988.

6. Лосев А.Ф. История античной философии. — М., 1989.

7. Філософія. Підручник для вузів / За ред. Г.А. Заїченка/. — Київ, 2006.

8. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолетвующего большинства. – М., 1990.

9. Ортега-и-Гассет Х. Вера и разум в сознании европейского средневековья// Человек. – 1992. - №2.

10. Соколов В.В. Средневековая философия. – М., 1989.

11. Стратон В. Коротка історія новітньої філософії. – К., 1997.

12. Горфункель А.Л. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

13. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1991.

14. Читанка з історії філософії. Книга 6. – Київ, 1993.

Семінар 3. Тема: Філософія Нового часу .

План.

1. Проблема людини і природи і філософії Нового часу.

2. Емпіризм Ф.Бекона – методологія дослідної науки.

3. Раціоналізм та його різновиди:

1. Дуалізм Р. Декарта;

2. Пантеїзм Б. Спіноза;

3. Монадологія Г. Лейбніца.

   4. Філософія Просвітництва (Вольтер, Руссо, Дідро).