6 Розрахунок параметрів метричної різьби

На мал. 1. 2, 3, 4, 5 кришки підшипників закріплюються з корпусом редукто­ра болтовим з'єднанням. Гайкою служить гніздо у корпусі редуктора, тому далі умовно його називаємо "гайка".

Додержуючись вихідних даних, необхідно визначити номінальні значення всіх трьох діаметрів різьби болта і гайки. Визначити їх граничні відхилення, а потім визначити граничні розміри діаметрів різьби болта і гайки. У графічній частині виконати графічне зображення полів допусків з позначенням усіх розрахованих параметрів різьби болта і гайки окремо, а також виконати схему з'єднання болта та гайки з позначенням допусків усіх діаметрів.

Приклад розрахунку:

Вихідні дані: розрахувати параметри різьби .

Рішення:

М - метрична різьба;

36 - номінальний діаметр різьби, d, мм;

1 -крок різьби Р, мм;

7Н - поле допуску середнього (TD₂) та внутрішнього (TD₁) діаметрів гайки;

7q - поле допуску середнього діаметру болта Td₂;

6q - поле допуску зовнішнього діаметру болта Td.

Визначаємо номінальні значения діаметрів різьби болта та гайки по табл. 4.24 [5]:

зовнішній D = d =36мм;

середній D₂= d₂ = d-1+0,350=36-1+0,350=35,350мм;

(для кроку різьби Р=1мм);

внутрішній D₁= d₁ = d-2+0,918=36-2+0,918=34,918 мм.

2. По табл.4.29 [5], в залежності від кроку, номінального діаметру різьби та заданого поля допуску визначаємо граничні відхилення:

для d₂= 35,35 мм з полем допуску 7q;

верхнє: -26 мкм; нижнє: - 186мкм;

для d = 36мм з полем допуску 6q;

верхнє: -26 мкм; нижнє: - 206 мкм;

для D₂ =35,35мкм з полем допуску 7Н;

верхнє: +212 мкм; нижнє:0;

для D =36 мм - не нормується;

для D₁ =34,918 мм з полем допуску 7Н;

верхнє:+300мкм, нижнє:0.

Для d, та D граничні відхилення не нормуються.

3. Визначаємо граничні розміри та величини допусків у мм

болта:

d_max =36-0,026 = 35,974;

гайки:

Результати розрахунків заносимо до таблиці 13.

7 Розрахунок розмірних ланцюгів

Для розмірного ланцюга, занесеного на загальний вид редуктора, розра­хувати допуски на лінійні розміри складових кілець, які б забезпечували сумісність центрів зубчастих коліс з точністю, заданою у вигляді допуску замикаючого кіль­ця. Побудувати схему розмірного ланцюга з умовним позначенням кілець та при­вести в таблиці значення номінальних розмірів і допусків складових кілець, визна­чених засобом одного квалітету.

Приклад: Для редуктора №3 розрахувати допуски на лінійні розміри, які за­безпечують суміщення центрів коліс з точністю А∑= 55 + 0,95.

Рішення.

7.1. Переносимо з креслення загального виду редуктора задану схему розмір­ного ланцюга в масштабі й визначаємо номінальні розміри складових кілець.

Схема розмірного ланцюга.

Розміри А₃ = А₇ дорівнюють ширині кілець підшипника кочення. Для зада­ного підшипника 0-46312 в=31 мм.

Тому номінальні розміри А₃ = А₇ =31мм.

Розміри А₄ = А₆ = L/10 за завданням.

Тому номінальні розміри А₄ = А₆ =110/10 = 11мм.

Номінальні розміри A₅ = А∑ =110/2 = 55 мм.

Розміри А₂ = А₈ відповідають висоті бурта h, яка визначається по табл. 8.1 в за­лежності від зовнішнього діаметра зовнішнього кільця підшипника кочення.

Таблиця 7.1

d,мм	до 85	>85 до 125	> 125 до 200	>125 до 260
Мм	4	5	6	8

Для підшипника 0-46312 діаметр d =130 мм, для якого h=6 (по табл 8. 1) Тому но­мінальні розміри А₂ =А₆=6 мм. Визначаємо номінальній розмір A₁

A₁ =А₂ + A₃ +А₄+А₅+А_∑+А₆+А₇+А₈ =6 + 31+11+55 + 55 + 11+31 + 6 = 206 мм.

2. Визначаємо збільшуючи та зменшуючі кільця .

А₁ -збільшуюче кільце: n = 1 - кількість збільшуючих кілець.

А₂, A₃, А₄,А₅,А₆,А₇,А₈ - зменшуючі кільця;

m=7- кількість зменшуючих кілець.

3. Визначаємо граничні розміри замикаючого кільця

7.4.Визначаємо допуск замикаючого кільця

7. 5. Визначаємо середню кількість одиниць допуску для п збільшуючих та т (меншуючих кілець

Для кожного складового кільця визначаємо одиницю допуску по табл. 7. 2

Для ширини кільця підшипника А₃ = А₇ =31 одиницю допуску не визначаємо, так як клас точності підшипника заданий і по табл. 4.82 [5], визначаємо поле допу­ску на ширину кільця TА₃ =TА₇ =120мкм, яку необхідно відняти від допуску вихід­ного кільця:

7. 6. Визначаємо середній для всіх кілець квалітет по розрахованому значенню а_ср, для чого скористаємось табл. 7.3

Таблиця 7.3

acp	7	10	16	25	40	64	100	160	250	400	640	1000
квалітет	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

a_{cp -} - кількість одиниць допуску

Відповідно до даних табл. 7.3. середньому значенню а_ср =200 відповідає 12-13 квaлітет. Тому частину розміру треба брати по 12 квалітету і частину по 13 квалітету.

7.7. По знайденому квалітету вибираємо допуски, на складові кільця з табл. 1.8 [4]. Кільцям A₁ і A₅ призначаємо 12 квалітет, а іншим кільцям 13 квалітет.

Таким чином :

A₁₌206 TA₁=0,46 мм

А₂=А₈=6 TА₂=TА₈=0,180мм

A₃ =А₇=31 TA₃=TА₇=0,120мм

А₄=А₆=11 ТА₄=ТА₆=0,270мм

А₅=55 ТА₅=0,300мм

7.8. Перевіряємо вірність призначених допусків за рівнянням:

1900 ≥ 460 + 2*180 + 2*120 +2*270 + 300.

1900=1900

Похибка допускається у межах 10%. Тобто допуски призначено вірно.

7. 9. Результати розрахунків заносимо до табл.7. 4.

7.10. Призначення граничних відхилень усіх складових кілець. При цьому до­пуск на розмір обхоплюючої деталі (А₁) призначаємо симетричний з полем допус­ку J_s12. Допуски на розміри охоплюємих деталей (А₂,А₃,А₄,А₅,А₇,А₈) призначаємо з полем допуску h12(13), окрім одного кільця, яке називається залежним. Номіна­льний розмір залежного кільця позначається А_х. У нашому прикладі залежним призначаємо розмір А₆ = А_х. Визначаємо середину поля допуску залежного кільця.

Визначаємо верхнє граничне відхилення залежного кільця:

Визначаємо нижне граничне відхилення залежного кільця:

11. Перевірка вірності визначення граничних відхилень:

+950=+230-(-180-120-270-300+450-120-180)

+950=+950

-950= -230-(0+0+0+0+720+0+0)

-950 = -950

Розрахунок виконаний вірно.