- •Міністерство освіти і науки України
- •1 Цифрові пристрої.
- •Цифрові пристрої
- •1.1 Введення в цифрову техніку (цт)
- •1.1.1 Двійкова арифметика. Форми представлення чисел з фіксованою та плаваючою точками. Представлення алфавітно-цифрової інформації
- •Кодування двійкових чисел та виконання математичних операцій над ними
- •Логічні основи цт. Аксіоми Булевої алгебри, логічні елементи. Логічне проектування цифрових схем
- •Цифрові автомати (ца). Асинхронні і синхронні ца. Комбінаційні і послідовністі цифрові пристрої
- •1.1.5. Аналіз і синтез ца. Синтез комбінаційного ца: мінімізація логічної функції та її реалізація у вигляді логічної схеми.
- •1.1.6 Комбінаційні цифрові пристрої: перетворювачі кодів, дешифратори, шифратори, мультиплексори, демультиплексори, суматори.
- •1.1.7 Цифрові компаратори. Арифметко-логічні пристрої
- •1.1.8 Послідовністні цифрові пристрої. Тригери: rs-тригер, d-тригер, т-тригер, jk-тригер.
- •1.1.9 Регістри. Паралельний регістр. Послідовний регістр. Універсальний регістр
- •1.1.10 Лічильники імпульсів: підсумовуючий двійковий лічильник, віднімаючий двійковий лічильник, реверсивний двійковий лічильник
- •1.1.11 Лічильники з довільним коефіцієнтом лічби. Десятковий лічильник. Використання лічильників для поділення частоти
- •1.1.12. Запам’ятовуючі пристрої (зп). Класифікація зп. Характеристики зп
- •1.1.13. Принципи побудування зп з завданою організацією
- •1.1.15 Програмовані логічні інтегральні схеми
- •2 Введення в мікропроцесорну техніку
- •2.1. Обчислювальні та мікропроцесорні системи. Архітектура мікропроцесорів (мп). Програмні моделі універсальних мікропроцесорів фірми “Моторола”
Логічні основи цт. Аксіоми Булевої алгебри, логічні елементи. Логічне проектування цифрових схем
Крім обчислювальних функцій у цифровій техніці можуть виконуватися операції, які пов’язані з визначенням і керування станами певних об’єктів. Для виконання таких дій використовується, так звана, алгебра логіки або Булева алгебра. Цей математичний апарат дозволяє аналізувати стан об’єктів і на основі результатів цього аналізу виконувати синтез схем цифрових пристроїв, а також виконувати керування роботою будь-яких об’єктів.
Для формального опису алгебра логіки використовує спеціальні змінні й функції, які мають назву логічних (Булевих). Логічна змінна − це змінна, яка може мати лише два значення L0 (логічний нуль) і L1 (логічна одиниця). Логічні змінні можуть поєднуватися за допомогою логічних функцій. Функція:
y
= f(x0,
x1,
x2
… xn)
при
y,
xi
є n-розрядною логічною функцією, область значень якої визначена двійковою системою числення зі значеннями 0 і 1. логічні функції можуть визначатися у різний спосіб, наприклад, у вигляді аналітичної формули, яка є записом логічної функції, яка записана за допомогою символів, що відповідають операціям алгебри логіки і таблиці істинності, яка є найбільш наочним виглядом відповідної логічної функції.
Основні операцій алгебри логіки, які можуть бути реалізовані за допомогою відповідних логічних елементів розглянемо далі.
Операція НІ (NOT) − інверсія. Логічна функція y є інверсією якщо її значення є протилежним значенню змінної x. Аналітична форма запису цієї функції має вигляд:
Y
= x
.
Таблиця істинності й умовне позначення цього елементу показано на рис. 1.2.
x |
Y |
0 |
1 |
1 |
0 |
Рисунок 1.2 − Умовне позначення логічного елементу НІ та його таблиця істинності
Операція ТА (AND) − логічне множення (кон’юнкція). Логічна функція y дорівнює логічної одиниці, якщо всі змінні x дорівнюють логічної одиниці. Аналітична форма запису цієї функції має вигляд:
Умовне позначення елементу й його таблиця істинності наведена на рис. 1.3.
x1 |
x0 |
Y |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Рисунок 1.3 − Умовне позначення логічного елементу ТА і його таблиця істинності
Операція АБО (OR) − логічне додавання (диз’юнкція). Логічна функція y дорівнює логічної одиниці, якщо хоча б одна зі змінних x дорівнюють логічної одиниці. Аналітична форма запису цієї функції має вигляд:
У
мовне
позначення елементу й його таблиця
істинності наведена на
рис. 1.4.
x1 |
x0 |
Y |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Рисунок 1.4 − Умовне позначення логічного елементу АБО
У цифровій техніці також використовуються логічні функції, які є простими комбінаціями основних. До таких функцій відносяться наступні:
Операція ТА-НІ − логічне множення з інверсією. Ця логічна функція виконується як інверсія результату логічного множення, у спеціальній літературі також має назву «штрих Шеффера». Аналітична форма запису цієї функції має вигляд:
Умовне позначення елементу й його таблиця істинності наведена на рис. 1.5.
x1 |
x0 |
Y |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Рисунок 1.5 − Умовне позначення логічного елементу ТА-НІ та його таблиця істинності
Операція АБО-НІ − логічне додавання з інверсією. Ця логічна функція виконується як інверсія результату логічного додавання, у спеціальній літературі також має назву «стрілка Пірса». Аналітична форма запису цієї функції має вигляд:
Умовне позначення елементу й його таблиця істинності наведена на рис. 1.6.
x1 |
x0 |
Y |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Рисунок 1.6 − Умовне позначення логічного елементу АБО-НІ та його таблиця істинності
Операція ТА-АБО-НІ. Елемент, який виконує таку операцію також використовується при побудуванні цифрових схем. Функція реалізовується при послідовному виконанні вказаних логічних операцій над чотирма вхідними логічними змінними. Аналітичний вираз цієї функції має наступний вигляд:
Умовне позначення елементу й його таблиця істинності наведена на рис. 1.7.
№ |
x3 |
x2 |
x1 |
x0 |
Y |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
4 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
5 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
6 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
7 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
8 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
9 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
10 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
11 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
12 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
13 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
14 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
15 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Рисунок 1.7 − Умовне позначення логічного елементу ТА-АБО-НІ та його таблиця істинності
Операція ВИКЛЮЧНЕ АБО (XOR). Ця операція виконується як додавання за модулем 2, відповідно таблиці істинності, яка показана на рис. 1.8 разом з умовним позначенням цього елементу.
X1 |
x0 |
Y |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Рисунок 1.8 − Умовне позначення логічного елементу виключне АБО та його таблиця істинності
Формування логічних функцій відбувається за допомогою відповідних законів і операції алгебри логіки, до яких в якості основних можна віднести:
операція
двійної інверсії;
тощо.
Ці та інші закони алгебри логіки використовуються для перетворення бульових функцій при розробці схем цифрових пристроїв.
Побудування схем цифрових пристроїв зазвичай виконується у певних базисах. Базис – це функціонально повна система логічних елементів тобто мінімальний набір (сукупність) логічних елементів за допомогою яких можливо побудувати логічну схему будь-якої складності. Базис, який складається з основних логічних функцій НІ, ТА, АБО має назву основний логічний базис. Крім цього, кожний з логічних елементів ТА-НІ й АБО-НІ також складають логічні базиси, які відповідно мають назви ТА-НІ й АБО-НІ. Логічний елемент ТА-АБО-НІ також складає відповідний логічний базис. Ці базиси мають назву універсальних.
Л
огічне
проектування схем цифрових пристроїв
охоплює низку проблем, котрі виникають
на початковому етапі розробки цифрового
пристрою. Однією з головних проблем є
визначення способу з’єднання логічних
елементів таким
чином, щоби пристрій, який буде отримано
реалізував алгоритм переробки інформації,
відповідно
до завдання.
За звичаєм, логічне проектування виконується у такій послідовності:
1 відповідно до опису алгоритму роботи пристрою, який подано в будь-яки спосіб, складається таблиця істинності;
2 відповідно таблиці істинності складається логічний вираз, який описує алгоритм роботи пристрою;
3 виконується аналіз логічного виразу з метою побудування різних варіантів математичного виразу й знаходження кращого з них відповідно до певних критеріїв;
4 побудування функціональної (логічної) схеми пристрою з заздалегідь обраного набору елементів.
