1 Цифрові пристрої.
2 Введення в мікропроцесорну техніку.
За вивченням дисципліни студенти отримують такі знання та уміння: подавати та трактувати вхідні та вихідні чисельні дані для подальшого цифрового оброблення. Співвідносити логічні змінні та функції з цифровими сигналами, що їх реалізують. Синтезувати цифрові пристрої, використовуючи типові цифрові блоки, вузли та елементи. Ставити та розв’язувати задачі, пов’язані з вибором засобів обчислювальної техніки, мікропроцесорів та мікроконтролерів за їх технічними, експлуатаційними та економічними характеристиками. Створювати та налагоджувати програмне забезпечення для мікропроцесорів.
І З дисципліни “Основи схемотехніки”:
1 Інтегральна схемотехніка, технологія МОП та КМОП, великі (ВІС) та надвеликі (НВІС) інтегральні схеми, конструктивна реалізація.
ІІ З дисципліни “Інформатика”:
1 Призначення обчислювальних систем, задачі, які можуть розв’язувати обчислювальні системи.
2 Алгоритмізація задач, які розв’язуються обчислювальними системами, складання структурних схем алгоритмів розв’язуваних задач.
3 Мови високого рівня Delphi, C++.
5 Мати навички складання та налагодження програм, які мають розгалуження та цикли, написаних мовами високого рівня.
ІІІ З дисципліни “Дискретна математика”:
1 Позиційні системи числення – двійкова, десяткова, шістнадцятькова, двійкова-десяткова, – перехід від одної системи числення до іншої.
2 Алгебра логіки – поняття логічної змінної та логічної функції, закони алгебри логіки, мінімізація логічних функцій методом Квайна та методами координатних діаграм.
Цифрові пристрої
1.1 Введення в цифрову техніку (цт)
У сучасний час більшість обробки інформації виконується у цифровій формі. Цифрова форма подання інформації передбачає використання цифрових сигналів.
Цифровий сигнал – це дискретний електричний сигнал, який у визначений спосіб оброблений й представлений у вигляді цифрового коду. Звичайно цифровий сигнал є пов’язаним з відповідним йому аналоговим сигналом, хоча це не є обов’язковим. У цифрових системах обробки інформації найбільш поширеною є двійкова форма представлення цифрового сигналу. При такій формі сигнал представлено двома значеннями 0 і 1, які задаються певними значеннями рівнів електричного сигналу (напруги або струму). Для визначеності будемо вважати, якщо це окремо не обумовлено, що 1 кодується додатним значенням електричного сигналу, 0 – відсутністю сигналу. Часові діаграми такого сигналу показано на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 – Цифровий сигнал
Для обробки цифрових сигналів використовуються цифрові пристрої.
Цифровий пристрій – це пристрій, який призначено для прийому, обробки і видання цифрової інформації. Цифрові пристрої складаються з елементів.
Елементи цифрових пристроїв – це найменші функціональні частини, на які можливо розподілити цифровий пристрій при його логічному проектуванні й технічній реалізації. Прийнято вважати, що елементами цифрових пристроїв є елементи, які виконують певні логічні функції, тобто логічні елементи.