6.5.Методика забору на дослідження матеріалу трупа

Якщо захворювання закінчилось смертю, розтин трупа і взяття матеріалу для лабораторних досліджень проводять стерильним інструментом. Вирізаний для дослідження шматочок органу поміщається в окрему банку,після чого інструменти кожного разу змочують у спирті і обпалюються над полум´ям спиртівки. При підозрі на чуму, беруть шматочки печінки,селезінки, легенів,лімфатичних вузлів,кісткового мозку із трубчатих кісток,грудини і кров. Кров беруть із серця шприцом з довгою голкою досить широкого діаметру і переносять в стерильну пробірку з гумовою пробкою. Прокол серцевої стінки проводять через ділянку,простерилізовану прикладанням розжареного металевого шпателя. Якщо порожнина шлуночка пуста,можна взяти кров із передсердя, великої судини. Зразу після розтину інструмент знезаражують кип´ятінням в 2% розчині соди (або іншого миючого засобу) протягом 60 хв.

6.6. Методика забору на дослідження води

Проби води беруть фільтруючи її (0,5л) через мембранні фільтри, після чого фільтри витягають пінцетом і поміщають у стерильну тару. Одночасно відбирають проби води в об´ємі 0,5-1,0л у стерильний посуд. З шахтних колодязів воду забирають чистим відром. Перед узяттям проби воду старанно перемішують, багаторазово опускаючи у криницю відро. Пробу з природньої водойми беруть там,де на поверхні води помітні значні олійні плями або сліди осілих порошкоподібних речовин. Беруть у різних місцях, як з поверхні,так і з дна,використовуючи для цього барометр. Проби водогінної води відбирають із найвіддаленіших від центральної магістралі вуличних водозаборів і кранів внутрішніх водогонів, тобто в тих місцях залишкового хлору у воді менше. З водопровідних кранів проби води беруть після попереднього їхнього обпалювання спиртовим факелом і спуску води на протязі 10 хвилин при повному відкритті крана.

6.7.Методика забору на дослідження кліщів

Кліщів,що присмоктались до тіла людини,обережно,не роздавлюючи,підчіплюють голкою, і захопивши якомога ближче до хобота,знімають пінцетом. Попередньо змащувати їх олією не рекомендується,тому що в такому раз кліщ,позбавлений можливості дихати,посилено вводити у ранку слину,яка може містити збудника інфекційних хвороб. Зривати кліща також не можна,тому що його хоботок може відірватись і залишитись в тілі,що спричинить запалення. Ділянку шкіри в місці укусу змащують настойкою йоду. При розселенні їх на місцевості збирають пінцетами і сачками,фланелю. Відібраних кліщів поміщають у стерильну тару,в яку попередньо кладуть складену гармошкою смужку фільтрувального паперу. Закривають ватно-марлевим корком,зволоженого декількома краплями води.

6.8. Методика забору на дослідження бліх

Бліх,що живуть у житлових приміщеннях,відловлюють за допомогою листів паперу,змащених клеєм. Бліх,що паразитують на дрібних гризунах, відловлюють у такий спосіб: вбиту тварину підвішують у широкій частині великої скляної лійки,вузький кінець якої опущений у скляну посудину. В міру охолодження трупа тварини,блохи покидають його і скочуються по лійці в посудину.