1.2. Гендерні аспекти електронної комунікації.

Саме на сучасному розвитку етапі розвитку суспільства особливо велике місце займає електронна комунікація. Інформаційні і телекомунікаційні технології з їх стрімко зростаючим потенціалом і відносно невеликими витратами відкривають великі можливості для нових форм спілкування як в окремих формах суспільного життя, так і суспільства в цілому.

Все більше й більше публікацій, присвячених саме гендерним аспектам електронної комунікації та гендерним аналізам в різних ситуаціях використання Інтернету (чатах, ICQ, віртуальних іграх, електронній пошті, блогах) з’являється у науковій літературі. Прояв гендерного параметру в Інтернеті досліджується з різних дисциплінарних позицій, а саме вивчаються наступні питання:

• гендерні ресурси Інтернету;

• віртуальні типажі й стереотипи;

• особливості у виборі й пошуку інформації в Інтернеті;

• способи конструювання й трансформації віртуальної ідентичності й деякі інші проблеми [23; 1]. 

У теорії електронної комунікації існує три концептуальні теоретичні підходи: дефіцитний, диференціальний та домінантний [25; 12]. Так, у рамках диференціального підходу, розвивається гіпотеза про стиль комунікативного суперництва, яке притаманне чоловічій електронній комунікації, та комунікативного співробітництва, яке характерне жіночій електронній комунікації [4; 68]. На основі Інтернет – конференцій досліджено, що чоловікам характерне використання образів, сленгів, стверджувальних заяв, засобів самореклами, іронії і сарказму, майже відсутні запитання та вибачення. Чоловіки частіше використовують ситуацію «флейму», тобто поштового розсилання образливих або грубих повідомлень. На противагу, жінки вживають більше вибачень, подяк, рідко перебивають одна одну [5; 5]. Момент спонтанності в електронній комунікації приводить до зворотного ефекту: відомо, що в спонтанному усному мовленні у звичайному дискурсі гендерні особливості проявляються контрастніше. В електронній комунікації таке явище не спостерігається [11; 11].

Вважається, що такі показники як вік, статус, соціальна група та ін. теж можуть взаємодіяти із гендером. Використовуючи матеріал електронного спілкування було встановлено зв’язок гендерного параметру з віком та професійною діяльністю її учасників [23; 30]. Етнічна приналежність та соціальний статус є менш важливими, що може свідчити про більшу демократичність електронного спілкування, хоча поняття «демократичність» в Інтернет просторі ще далеко від свого остаточного визначення [10; 67]. 

Деякі дослідники розглядають гендер як «параметр змінної інтенсивності», який залежить від характеру спілкування та особливостей комунікативної обстановки в цілому [2; 14]. 

В. Савіки, Д. Лінгенфелтер і М. Келлі встановили на прикладі електронного спілкування, що статевий склад комунікативної групи сильно впливає на прояв розбіжностей в віртуальному спілкуванні [11; 29]. Якщо у колі людей, які спілкуються більше чоловіків, то мові учасників притаманні грубість, образливі вирази, часто факти викладаються безособово, без особистісного забарвлення, чіткі та аргументовані формулювання. Мовні засоби використовуються з метою встановлення та підтримки свого соціального статусу. Якщо ж у групі переважають жінки, то в мові переважає особиста інформація, вибачення, питання, часто висловлюються особисті думки та відповіді, спрямовані безпосередньо людині, яка запитує.

На початку 90-х років з’являється поняття «гендерної ідентичності», яке описує процес, коли його учасники вербальними й невербальними засобами конструюють свій образ і його гендерну складову. Досить успішно цей термін засвоюється у теорії електронної комунікації, використовуючись для опису й уточнення віртуальної ідентичності в чатах й інших форматах електронного спілкування [25; 21].

У докторській дисертації Ненсі Браун «Віртуальна зміна гендеру жінками в Інтернеті: порівняння гендерних комунікативних стилів» [1; 53] стверджується, що зміна статі в електронному середовищі сприяє стиранню границь між гендерними стилями, які існують в Інтернет-комунікації. На думку дослідниці, поняття гендера не може бути стабільним по своїй суті, тому що «…те, що вважається маскулінним або фемінінним в одній культурі, може зовсім не вважатися таким в іншій і сильно видозмінюватися з часом [13; 10]. Приховання статі дає можливість спробувати побудувати абсолютно іншу ідентичність. Таку можливість надає Інтернет-середовище – тому що в ньому можна «сконструювати» себе по-іншому винятково за допомогою вербальних засобів [13; 65].

При вивченні гендеру в електронній комунікації все частіше застосовується підхід у рамках перформативної теорії гендеру Джудіт Батлер [2; 11]. Цей підхід базується на основі семи припущень:

• жінки не є однорідною групою;

• гендер є динамічним параметром;

• культура ідентичності є досяжною;

• припущення, що стать, гендер і бажання – одне й теж є помилковим;

• виконання гендеру є обов’язковим, однак, форма цього виконання може видозмінюватися;

• вибір різних способів вираження гендеру приводить до гендерного занепокоєння, яке переслідує політичну мету, при якій радикальне поширення гендерних ідентичностей витісняє і підриває існуючі гендерні норми [13; 39].

З точки зору перформативного підходу гендер розглядається як конструкт, який розігрується. Учені, які розділяють цей підхід, виводять це поняття із проблемного поля «чоловічої/жіночої ідентичності». У перформативних теоріях фокус вивчення переміщується від того як бути чоловіком або жінкою до того, як виразити, розіграти гендер: відбувається поступовий перехід від категорії ідентичності як якоїсь стабільної даності до практиків означування, коли гендер розглядається як дискурсивний конструкт [27]. «Гендерні» мовні акти показують як мовні ресурси привласнюються й структуруються в мовленні. У кіберпросторі віртуальний гендер розглядається тільки як текстовий перформатив. Ніхто може й не здогадуватися про справжню статеву приналежність співрозмовника. Різноманітні текстові маркери, особливості комунікативних стилів і вибір у використання мовних засобів відбивають культурні уявлення й стереотипи мужності або жіночності.

Останнім часом (в XXI столітті) стрімко розвивається і теорія Кіберспік, яка стверджує, що сама кіберсереда, а не гендер впливає на наше спілкування [29; 11]. Ця теорія вважається базовою для «виміру» й оцінювання «гендерного» простору в Інтернеті. Теорія Кіберспік виникла саме для опису постійно мінливого середовища, що являє собою Інтернет. У мережі немає нічого стабільного, постійного. Тут у силу зміни й удосконалювання технологій усе змінюється стрімко: комунікативні стратегії й тактики, сама кібермова, що породила ще одну форму мовлення (письмово-усну), межі кіберпростору й «текстові» презентації його учасників. Видозмінюється тут і гендер, і його теоретичне осмислення: від опису розбіжностей у гендерних комунікативних стилях переходять до поняття сприйняття цих розбіжностей залежно від самого гендеру. У парадигмальних рамках теорії Кіберспік стверджується, що середовище вагоміше, ніж гендер впливає на наш віртуальний комунікативний досвід (у т.ч. і гендерний). А акт зміни гендеру в цій теорії розглядається як згубний, руйнівний, тому що він кидає виклик і підриває існуючі культурні уявлення про гендерні основи комунікації [50; 67].

Отже, проведений теоретичний аналіз основних підходів до вивчення гендерних аспектів віртуальної комунікації, показав, що на теперішній момент існують альтернативні моделі опису чоловічої і жіночої вербальної поведінки в мережі. Всі вони розглядають гендер як певний конструкт, соціальний продукт одержаний за певних умов. Всі теорії підкреслюють динамізм, мінливість і нестабільність гендерного параметра, що залежить від цілого ряду факторів, а також всі теорії підходять до осмислення гендеру через опосередковані середовищем і мовою вербальні практики.