4. Структура учнівського шкільного самоврядування, його роль і основні завдання

Учнівське самоврядування є уособленням демократичної атмосфери у школі, формою самодіяльної організації дитячого життя у ній, важливим чинником самовиховання особистості. Реалізують його органи учнівського самоврядування, котрі складаються з виборних або уповноважених осіб, яким колектив доручає спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між учнями, перевіряти їх виконання, координувати та об’єднувати роботу первинних осередків.

Структура шкільного учнівського самоврядування не є стандартною. Постійним органом учнівського колективу в багатьох школах є учнівський комітет, під керівництвом якого в системі самоврядування діють такі комісії з представників класів:

1) навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо);

2) трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ та ін.);

3) господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);

4) дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск “Блискаво”, боротьба за дотримання учнями правил поведінки);

5) санітарна (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо).

У школі можуть бути й інші органи самоврядування, що працюють під керівництвом відповідних комісій: рада з туризму, рада навчального кабінету, рада фізкультури. Розбудова національної загальноосвітньої школи на демократичних засадах покликала до життя таку форму учнівського самоврядування, як Рада дитячої палати – законодавчий та виконавчий орган самоврядування, підзвітний загальним зборам.

Загальні збори (функції): вибори координаторів первинних колективів школи до дитячої палати; звіти; збори первинних колективів; вибори членів дитячої палати по шести центрах; звіти.

Рада дитячої палати: голова Ради дитячої палати, заступник Ради дитячої палати, радник інтелектуального центру, радник центру дисципліни і порядку, радник шефського центру, радник центру здорового способу життя, радник інформаційного центру, радник центру молодіжного дозвілля.

Права членів Ради дитячої плати: брати участь в роботі всіх напрямів дитячого самоврядування; представляти інтереси учнів; співпрацювати з педагогічним колективом та батьківською радою; проводити засідання, приймати рішення та виконувати їх; давати доручення учням і контролювати їх виконання.

Обов’язки членів дитячої палати: бути прикладом у навчанні і праці; захищати інтереси учнів; організовувати роботу центрів у класному колективі; координувати і контролювати діяльність первинних центрів; забезпечувати життєдіяльність учнівського самоврядування школи; організовувати підготовку та проведення загальношкільних заходів, спрямованих на розвиток особистості як суб'єкта життя; забезпечувати представництво шкільного учнівського самоврядування.

Основні напрями діяльності дитячої палати:

- інтелектуальний центр. Мета: забезпечити простір для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів у навчально-пізнавальній діяльності.

Завдання: допомагати розвитку раціональних методів навчальної діяльності учнів, їхньої самоосвіти; брати участь у роботі МАН та інших творчих об'єднань;

- центр дисципліни і порядку. Мета: піклуватися про виховання у школярів свідомої дисципліни; підтримувати порядок у школі.

Завдання: допомагати організації навчального процесу в школі, організовувати товариську допомогу в навчанні (робота учнів-консультантів з різних предметів), вести облік відвідування уроків, контролювати якість чергування в класах, стежити за дисципліною на перервах, за поведінкою учнів у мікрорайоні школи (пропагувати норми культурної поведінки, правила етикету);

- шефський центр. Мета: організація шефської допомоги, допомога у формуванні особистості згідно із статутними вимогами.

Завдання: контроль стану книжок; організація розважальних ігор; допомога вчителям у підготовці до свят, годин спілкування, підготовка дидактичного матеріалу;

- центр здорового способу життя. Мета; пропагувати здоровий спосіб життя серед учнів.

Завдання: залучення ровесників до спорту і туризму, профілактика і подолання шкідливих звичок.

Оригінальна за структурою і змістом діяльності система учнівського самоврядування Луганського ліцею іноземних мов. Тут утворено Конференцію ліцею: Конференція ліцею – вищий законодавчий та виконавчий орган, який об'єднує парламент ліцею та ради груп. Керує роботою Конференції президент парламенту.

Парламент ліцею – виконавчий орган, який підзвітний конференції. Формується з представників груп (староста, член парламенту), представників дитячої редакції газети "Здрастуй", інших суспільних або творчих організацій ліцею. Президент парламенту обирається членами парламенту таємним голосуванням.

Рада групи – створюється в учнівських групах. Члени ради обираються на зборах групи відкритим голосуванням. Керує радою групи староста.

Склад Конференції ліцею: члени парламенту ліцею; члени ради учнівських груп; представники громадських учнівських організацій. Конференція вирішує такі питання: вибори президента парламенту; визначення групи переможниці на звання “Краща група ліцею навчального року”; затвердження кандидатури на звання “Учень року”; визначення пріоритетних напрямів роботи учнівського самоврядування.

Склад парламенту: президент парламенту; члени парламенту (обирається одна особа від кожної групи на спільних зборах груп); старости груп; радники президента – заступники директора з виховної роботи.

Усі члени парламенту працюють у комісіях, організовуючи та контролюючи роботу в ліцеї з визначених напрямків: навчальна комісія (об'єднує старост груп); комісія культури та відпочинку; інформаційна комісія.

Президент парламенту обирається членами конференції шляхом таємного голосування строком на два роки (з числа учнів II-ІП курсу). Президент парламенту: 1. Проводить засідання ради парламенту ліцею. Планує його роботу. 2. Представляє ліцеїстів у громадських організаціях. 3. Керує роботою конференції. Планує її засідання. 4. Контролює міжконференційну роботу комісій парламенту. 5. Проводить зустрічі з активами груп. 6. Організовує роботу громадських організацій учнів ліцею. 7. Представляє ліцей у міських дитячих громадських організаціях.

Рада групи проводить засідання двічі на місяць. Вона організовує діяльність таких секторів: навчальний, трудовий, редакційний, культурно-масовий.

Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні такі умови:

1) подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами;

2) залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків;

3) надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен учень;

4) підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків;

5) прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

6) повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;

7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;

8) практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок;

9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

Кожен класний керівник прагне сформувати надійний актив, який став би його помічником у всіх справах класу, виявив належну активність у роботі, був взірцем для інших у навчанні, праці й поведінці. Актив колективу – це передусім члени органів самоврядування (ядро активу), а також рядові члени колективу.

Виховний вплив колективу посилюється за розумного поєднання педагогічного керівництва зі створенням умов для вияву вихованцями самостійності, ініціативи, самодіяльності, якщо колектив дбає про утвердження відносин співпраці вчителя й учнів. У таких колективах ролі його учасників адекватні їх можливостям, контроль за їх діяльністю переростає у самоконтроль, а сам колектив терпляче ставиться до недоліків кожного. Важливо забезпечити своєчасне педагогічне втручання у формування стосунків між членами колективу, створення тимчасових об'єднань з переведенням до них вихованців, у яких не склалися нормальні стосунки в первинному колективі, змінюваність характеру і видів колективної діяльності, що дає змогу прилучати учнів до нових стосунків.

Важливе значення для життя і діяльності колективу, його виховної ефективності має залучення учнів до виконання доручень. З цією, метою можуть бути використані такі види змінних творчих доручень:

- "господарі", "вартові": забезпечують чистоту в приміщенні, піклуються про порядок під час перерв, готують творчі вітання з днем народження від імені колективу;

- "санітари": піклуються про зовнішній вигляд товаришів, змінне взуття, чистоту рук, дотримання режиму, вчаться і привчаються надавати необхідну допомогу, створюють і ведуть санітарний стенд в кутку колективу;

- "книголюби", "друзі книги": піклуються про збереження підручників, підтримують зв'язок зі шкільною бібліотекою, знайомлять товаришів з цікавими книгами, новинками дитячої літератури, ведуть "книжкову лікарню", збирають, зберігають і використовують бібліотечку свого колективу, влаштовують книжкові виставки;

- "допитливі": організовують вікторини, придумують загадки для використання в усному журналі, працюють з газетами і журналами, ведуть стенд "Це цікаве", "Куточок допитливих";

- "друзі природи": піклуються про квіти, рослини в приміщеннях, ведуть календар природи, допомагають товаришам у заповненні особистих "щоденників природи", організовують операції по збереженню природи;

- "веселята", "витівники": організовують пізнавальні і рухові ігри, зберігають, поповнюють і використовують ігротеку колективу;

- "спортсмени", "друзі спорту": проводять фізкульт-хвилинки, піклуються про те, щоб учні робили ранком зарядку, допомагають педагогам проводити спортивні ігри, свята;

- "журналісти": придумують і розповідають (кожен частинку) невеликі усні розповіді, створюють усний журнал із сторінками, наприклад, "Загадки", "Новини", "Герої", "Таємниці навколо нас" та ін.;

- "газетярі": випускають бюлетень, стінну газету, "блискавки".