- •Лекція 18. Класифікація методів навчання іноземних мов
- •Сугестивний метод
- •У назві методу може відбиватися
- •Перекладні методи
- •Прямі методи
- •Усний метод Гарольда Пальмера
- •Методична система навчання читання Майкла Уеста
- •Аудіо-лінгвальний метод
- •Аудіо-візуальний метод
- •Сугестивний метод
- •Комунікативний метод
- •Метод повної фізичної реакції
- •Драматико-педагогічний метод
- •Груповий метод
- •Запитання для контролю
- •Охарактеризуйте Сугестивний метод
Лекція 18. Класифікація методів навчання іноземних мов
(2011 н.р.)
ПЛАН
Натуральний метод
Перекладні методи
Прямі методи
Методична система навчання читання Майкла Уеста
Аудіо-лінгвальний метод
Аудіо-візуальний метод
Сугестивний метод
Комунікативний метод
Метод повної фізичної реакції
Драматико-педагогічний метод
“Мовчазний” метод
Груповий метод
Оскільки термін «метод» має різне тлумачення, домовимось вкладати в це поняття єдність принципів навчання і таких глобальних компонентів методики як мета, зміст, технологія та засоби навчання іноземних мов.
Класифікація методів навчання викликає певні труднощі, тому що в основі їх назв лежать найрізноманітніші ознаки.
В залежності від того, який аспект мови переважає у навчанні, метод має назву граматичного чи лексичного.
Згідно з тією роллю, яку відіграють рідна мова та переклад у процесі навчання іноземних мов, методи діляться на перекладні та безперекладні (прямі).
Назва методу може бути зумовлена видом мовленнєвої діяльності, що складає мету навчання, у зв'язку з чим розрізняють усний метод та метод навчання читання.
У назві методу може відбиватися
спосіб розкриття значень іншомовних слів: прямий (безперекладний) і непрямий (перекладний),
а також головний канал надходження іншомовної інформації: візуальний, аудіо-візуальний;
зв'язок методу навчання з психічними процесами оволодіння іноземною мовою: свідомий та інтуїтивний, штучний та природний.
Відомі методи, які були названі іменами їх авторів — методи Берліца, Гуена, Пальмера, Уеста, Фріза, Ладо, Лозанова,
а також методи, в яких зафіксовано фактор часу: короткочасний, інтенсивний
або певні психологічні феномени: методи релаксопедії, гіпнопедії, сугестопедії, активізації резервних можливостей особистості.
В залежності від способів організації матеріалу та використання специфічних допоміжних засобів методи мають також відповідні назви: метод програмованого навчання, метод з використанням ЕОМ і т. ін.
Історія методики навчання іноземних мов завжди була орієнтована на пошуки найбільш раціонального методу навчання.
Натуральний метод. Вважається, що найдревнішим був натуральний метод, згідно з яким іноземна мова засвоювалась так, як дитина засвоює рідну мову - шляхом наслідування (імітації) готових зразків, багаторазового повторення їх та відтворення нового матеріалу по аналогії з вивченим.
Кожен метод має властиві йому позитивні та негативні сторони і за певних умов має свою об'єктивну цінність. Проте у всі часи методи, що використовувались в різних навчальних закладах, перебували в найбезпосереднішій залежності від соціального замовлення суспільства, яке впливало на мету і зміст навчання іноземних мов і навіть на вибір тієї чи іншої мови.
В епоху гуманізму та Відродження класичні "мертві" мови і, в першу чергу, латинська відігравали роль засобу живого спілкування і використовувалися церквою-дипломатією, наукою, то у XVIII сторіччі у зв'язку зі зміцненням національних мов і розширенням міжнародних зв'язків латинська мова втратила свій колишній статус і стала переважно атрибутом освіченості та вченості.
Зміни політичного, економічного, соціального та культурного характеру неминуче привели до витіснення мертвих класичних мов сучасними західноєвропейськими мовами: французькою (XVIII ст. - XIX ст.), німецькою (перша половина Х ст.) та англійською (XX ст.) з сьогоднішнім бумом американського варіанта англійської мови у зв'язку з широким розповсюдженням північно-американської цивілізації (друга половина XX ст.).
Різні історичні періоди розвитку суспільства характеризуються певними методами навчання:
в період Відродження переважав граматико-перекладний метод,
в період інтенсивного розвитку капіталізму і міжнародних зв'язків, починаючи з кінця XIX ст. — прямий та усний метод;
у період виникнення технічних засобів навчання у XX ст. — аудіо-візуальний, метод програмованого (навчання, з використанням ЕОМ і комп'ютерів та ін.