3. Нормоконтроль технічної документації

Технічні документи (конструкторські і технологічні) повинні відповідати ряду вимог, найважливішим з них є:

- вимоги до конструкції, що визначають її раціональність, взаємозв'язок елементів, вірність вибору матеріалів, характер оздоблення...

- вимоги до технології, що визначають можливість використання для виготовлення виробів найбільш прогресивних і економічних технологічних процесів і устаткування

- вимоги до оформлення, що визнач, чіткість та наочність зображення на кресленні всіх відомостей, необхідних для виготовлення деталі чи виробу.

Щоб розроблювана в процесі проектування технічна документація задовольняла перерахованим вимогам, необхідний постійний, добре організований контроль, як конструктивний і технологічний, так і нормативний (нормо контроль).

Мета нормоконтролю - повне додержання в технічних документах вимог чинних стандартів, широке використання у виробах при проектуванні стандарт. і уніфікованих елементів.

Здійснення нормоконтролю обов'язкове для всіх підприємств, що виконують проектно-конструкторські роботи незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Нормоконтролю підлягає така конструкторська документація: текстові документи (пояснювальна записка, інструкції, технічний опис і умови), креслення та інша конструкторська документація.

При нормоконтролі технологічні документації перевіряють карти технологічних процесів, додержання технологічних нормативів, технології креслення, карти розкрою матеріалів розрахунки з нормування матеріалів.

Нормоконтроль - один з завершальних етапів створення технологічної документації, значення якого з розвитком стандартизації постійно зростає. Як один із засобів впровадження і додержання стандартів, нормо контроль дисциплінує конструктора і технолога, привчає їх до суворого виконання встановлених правил розробки і оформлення технічної документації.

4. Міжнародна діяльність зі стандартизації

Розвиток економічних зв'язків між країнами і розширення робіт із стандартизації в економічно розвинутих країнах вимагали їх координації. В зв'язку з цим були створені перші національні організації із стандартизації в Англії (1911), Німеччині (1917), Франції, США (1918). Після війни стандартизація сприймається вже як об'єктивна, економічна необхідність.

В 1926 була створена міжнародна федерація національних асоціацій з стандартизації (включають 20 національних організацій із стандартизації - з початком війни припинила діяльність).

В жовтні 1946 25 країн під егідою ООН створили міжнародну організацію із. стандартизації ІSО, мета якої - сприяти успішному розвитку стандартизації в усьому світі.

Стрімкий розвиток сертифікації сприяв тому, що у 1971 для розробки способів взаємного визнання національних і регіональних систем сертифікації та міжнародних знаків відповідності продукції вимогам стандартів та інших нормативних документів був створений Комітет Ради СЕRТICO, який в 1985 був реорганізований в Комітет Ради ІSО з оцінки відповідності САСКО.

Україна проводить активну політику інтеграції в міжнародній та європейській структури - 1.01.93 прийнята в члени міжнародній організації 10, а 14.02.93 - в члени міжнародній електротехнічній комісії ІЕС, що дає їй право разом з іншими 90 країнами брати участь у діяльності більш як 1000 між. роб. органів, технічних комітетів з стандартизації, метрології та сертифікації.

Враховуючи те, що стан і розвиток національних систем стандартизації, сертифікації та метрології є одним з чинників, від якого залежить національна безпека (економічна), Держстандарт проводить єдину технічну політику за такими основними напрямками:

• гармонізація національних стандартів з відповідними міжнародними та європейськими, або їх пряме впровадження;

• забезпечення якомога більшої відповідності національних стандартів вимогам ринку (включаючи вимоги СОТ);

• забезпечення простого доступу експортерів до міжнародних стандартів шляхом розвитку національного інформаційного фонду стандартів.

Розвиток робіт у галузі стандартизації, оцінювання та сертифікації систем якості. їх впровадження і застосування можна визначити як поширення та деталізація тих елементів структурі і функціонування підприємства, що входять в систему якості і підлягають стандартизації в межах стандартів І$0 серії 9000 та 10000, а також деталізація стандартизованих функцій забезпечення та управління якістю, розвиток методів, засобів технології проектування систем якості.

Стандарти І$0 серії 9000 були розроблені технічним комітетом ІSО(ТК 176 в результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розробки, впровадження та функціонування систем якості. Вони не стосуються конкретного сектору промисловості чи економіки і являють собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення якості, вибору і побудови елементів систем якості.

Вони містять опис елементів, що їх мають включати системи якості, а не порядок запровадження цих елементів тією чи іншою організацією.

Вони не мають на меті спонукати до створення однакових систем якості, оскільки різні організації мають різні потреби.

Побудова та. шляхи впровадження систем якості повинні обов'язково враховувати конкретні цілі організації, продукцію, яка нею виготовляється, процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретні методи праці.

Стандарти ІSО серії 9000 отримали широке визнання та розповсюдження, -а більш як 50 країн прийняли їх як національні. Після розповсюдження почався процес їх широкого застосування при сертифікації систем якості. Це викликало потребу визначення правил самої процедури сертифікації, а. також вимог до експертів, які здійснюють перевірку системи.

З цією метою ІS0/ТК 176 підготував та опублікував у 1990-95 стандарти серії ІS0 10000.

Згідно з 1S0 9000-1, стандарти ІS0 серії 9000 передбачають застосування систем якості у чотирьох ситуаціях:

• отримання вказівок щодо управління якістю

• контракт між контрактами

• затвердження або реєстрація, що їх проводить друга сторона

• сертифікація або реєстрація, що їх проводить третя (незалежна) сторона.

Організація - постачальник повинна встановити і підтримувати таку систему якості, яка б передбачала всі ситуації, з якими може зіткнутися підприємство.

Так, до ІS0 9000-1:1994 слід звертатися кожній організації, що має намір створити та впровадити систему якості - цей стандарт дає пояснення основних понять у галузі якості і містить настанови щодо вибору і застосування стандартів серії 9000 для цієї мети.

До ІS0 9000-4:1993 слід звертатися постачальнику у випадках, коли йому потрібно переконатися в забезпеченні характеристик надійності (безвідмовності) продукції - це важливо для послуг транспорту, енергетики, телекомунікація, інформаційних послуг. Стандарт містить вказівні щодо управління програмою надійності і охоплює найважливіші характеристики програми надійності з планування, організації, розподілу ресурсів та управління ними з метою випуску продукції, яка б відзначалася надійністю і підлягала обслуговуванню.

До ІS0 9001:1994, 9002:1994, 9003:1994 звертатися і застосовувати його постачальнику слід у разі потреби довести - відповідно - здатність управляти процесом як проектування, так і виробництва продукції, що відповідає всім вимогам; здатність управляти процесами виробництва; довести відповідність продукції встановленим вимогам на стадії остаточного контролю та випробувань.

Варто відзначити, що стандарти серії 9000 - це технологія, яка встановлює вимоги, а не як це зробити. Для більшості країн це пройдений етап, після якого наступає більш високий рівень(ТQМ).