Завдання, вправи, тести

Завдання 1:

1. Показники якості продукції залежно від використання для оцінювання поділяються на:

а) базові та відносні;

б) проектні й експлуатаційні;

в) ергономічні й естетичні;

г) ендогенні та екзогенні.

2. Знаходження значень показників якості вимірювальним методом базується на використанні інформації, яку отримують:

а) з використанням технічних вимірювальних засобів;

б) шляхом опитувань і результатів лабораторних досліджень;

в) шляхом підрахунку кількості подій або витрат на створення і експлуатацію продукції;

г) за допомогою органів чуття.

3. Під контролем якості розуміють:

а) перевірку відповідності характеристик продукції вимогам споживача;

б) перевірку відповідності кількісних або якісних характеристик продукції встановленим технічним вимогам;

в) перевірку відповідності сортності продукції вимогам ринку;

г) діяльність, яка спрямована на визначення рівня якості шляхом вимірювань, експертиз, випробувань тощо.

4. Хто встановлює правила і норми метрологічного забезпечення продукції?

а) Держстандарт України;

б) Державний метрологічний нагляд України;

в) Державна торгово-промислова палата України;

г) Державна метрологічна система України.

5. Під час оцінювання рівня якості використовують наступні методи:

а) диференційний, комплексний, змішаний;

б) інтеграційний, функціональний, метод узагальнень;

в) диверсифікаційний, кореляційний, абсорбції;

г) загальний, функціональний, інтегральний.

6. Результати вимірювання якості продукції є:

а) науково точними значеннями показників і параметрів якості;

б) випадковими значеннями показників і параметрів якості;

в) не випадковими значеннями показників і параметрів якості;

г) натуральними значеннями показників і параметрів якості.

7. Скільки рівнів якості продукції та послуг є у Японії:

а) шість;

б) чотири;

в) два;

г) три.

8.Статистичні методи управління якістю базуються на:

а) економічній обробці даних;

б) математичній обробці даних;

в) статистичній обробці даних;

г) математично-статистичній обробці даних.

Тема 9. Державна система сертифікаії План викладу і засвоєння матеріалу

9.1 Основні положення державної системи сертифікації продукції.

2. Види і системи сертифікації продукції.

9.1 Основні положення державної системи сертифікації продукції

Система сертифікації України - дворядна: верхній ряд створює державна система сертифікації; нижній – органи сертифікації, спеціалізовані за видами продукції та дослідні центри.

Державну систему сертифікації створює Державний Комітет стандартизації, метрології та сертифікації України – національний орган України з сертифікації, який здійснює та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме:

• визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;

• затверджує переліки продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації, та визначає терміни її запровадження;

• призначає органи з сертифікації продукції;

• акредитує органи з сертифікації та випробувальні аудиторії (центри), атестує експертів-аудиторів;

• встановлює правила визнання сертифікатів інших країн;

• розглядає спірні питання з випробувань і дотримання правил сертифікації продукції;

• веде Реєстр системи сертифікації;

• організує інформаційне забезпечення з питань сертифікації.

Держстандарт України в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.

Органи сертифікації спеціалізовані за видами продукції:

• сертифікують конкретну продукцію за замовленням виробників з наступним наглядом за сертифікованою продукцією;

• акредитують дослідницькі центри (лабораторії) з наступним наглядом за їх діяльністю;

• співробітничають з Держстандартом України з питань вдосконалення систем сертифікації;

• видають висновки про відповідність продукції – сертифікат відповідності – виробнику продукції.

Найперспективнішими незалежними органами сертифікації можуть стати саме центри сертифікації, які мають сучасну дослідну базу та кваліфікаційних спеціалістів. Незалежність, притаманна «третій стороні», підвищує об’єктивність результатів випробувань і оцінок продукції, що сертифікується, а також ускладнює виникнення корумпованості експертів і чиновників системи сертифікації.

У системі здійснюються такі взаємоповязані види діяльності:

- сертифікація продукції (процесів, послуг);

- сертифікація систем якості;

- атестація виробництв;

- акредитація випробувальних центрів (лабораторій);

- акредитація органів з сертифікації продукції;

- акредитація органів з сертифікації систем якості;

- атестація аудиторів за переліченими видами діяльності.

У системі передбачається сертифікація продукції, що імпортується. З метою забезпечення визнання за кордоном сертифікатів та знаків відповідності система побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на основі угод з міжнародними, регіональними та національними організаціями інших держав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Система взаємодіє на основі угод з системами перевірки безпеки, охорони навколишнього природного середовища та інше, що функціонують в Україні під керівництвом уповноважених урядом органів. Національний орган з сертифікації може передавати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

Сертифікація в системі передбачає підтвердження третьою стороною показників, характеристик та властивостей продукції, процесів, послуг на підставі випробувань, атестації виробництва та сертифікації систем якості.

Система призначена для проведення обов’язкової та добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

Сертифікація на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами України, проводиться виключно в системі.

Система є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Обов’язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил системи.