Виконуючи перше завдання, скористайтеся джерелами № 1, 4, 5, 6 зі списку літератури.

Друге завдання

1. Виконання другого завдання передбачає:

   • ознайомлення з особливостями власне наукового, науково-навчального та науково-популярних підстилів науково стилю та їх зразками;

   • підбір наукової літератури за фахом. Приміром, для власне науково підстилю – монографії, автореферату статті, статті у науковому виданні; для науково-навчальної – підручника чи посібника за фахом; для науково-популярного – науково-популярні видання вашого фаху;

   • наведення зразка власне наукового, науково-навчального та науково-популярних підстилів науково стилю. Наприклад:

Власне науковий підстиль:

Сему інфантильності знаходимо на всіх онтологічних рівнях організації художньої реальності, від рівня фокалізації до глибинного тектонічного ядра  літературного тексту. Особливо наочно цей смисл проступає на рівні сюжетоскладання. При накладанні матриці фабули світового архесюжету, який включає чотири фази (фазу відокремлення: відхід просторовий або   відчуження від інших; фазу партнерства та спокуси: встановлення міжсуб’єктних зв’язків; фазу лімінальну, або граничну: випробування смертю; фазу переродження, або оновлення: зміна зовнішнього або внутрішнього статусу героя), виявляються особливості романного сюжету (Т. Мараховська).

Науково-навчальний підстиль:

У мовознавстві існує два погляди на походження східнослов’янських мов:

• східнослов’янські мови походять від давньоруської мови Київської Русі;

• східнослов’янські мови походять безпосередньо від праслов’янської мови, а давньоруська є науковою абстракцією. Усі слов’янські мови мають одне джерело – праслов’янську мовну основу, яка існувала у вигляді племінних діалектів (полян, древлян, сіверян, тиверців та ін.) на території сучасної України приблизно з середини ІІІ тисячоліття до н.е. і до V ст. н.е. З перетворенням і формуванням слов’янських племен в окремі народності формувалися й усі слов’янські мови. Ось чому кожна із слов’янських мов зберегла спільні риси, але й набула за час окремого розвитку багато нового у лексиці, граматиці, фонетиці (З навчального підручника).

Науково-популярний підстиль:

Слова, як і люди, мають свою долю. У деяких багатий родовід. На більшість можна завести метрики, паспорти й трудові книжки, де будуть указані час і місце народження, національність, прописка й сфера діяльності. Нам відомі їх батьки, їх походження. Ось наприклад: імпресіонізм. Рік народження слова – 1874. Батьківщина – Франція. Місце народження – Париж. Створене воно критиком Леруа (Е. Вартаньян).

2. Письмове виконання завдання.

3. Виконуючи друге завдання, скористайтеся джерелами № 2, 3 зі списку літератури.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• визначення наукового стилю;

• особливості становлення й розвитку наукового стилю української мови;

• підстилі наукового стилю та їх особливості;

вміти:

• працювати з науково-навчальною літературою;

• оформлювати текст доповіді;

• оформлювати бібліографічний опис;

• розрізняти тексти власне наукового, науково-навчального та науково-популярних підстилів науково стилю.

Література

1. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: Артек, 1999. – 264 с.

2. Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Крилець О. М. Фахова українська мова: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

3. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 536 с.

4. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 311 с.

5. Українська мова. Енциклопедія / Редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співавтори), М. П. Зяблюк та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 2000. – 752 с.

6. www.mova.info

ІСР № 16

Анотування і реферування наукових текстів

Завдання:

1. Підготуйте конспект на тему: «Анотування і реферування наукових текстів».

2. Підберіть літературу (5 джерел), пов’язану з темою Вашого фаху, складіть анотацію на 3 з них.

Мета роботи:

• ознайомитися з такими видами опрацювання наукових джерел як анотування й реферування;

• навчитися складати й оформлювати конспект;

• навчитися оформлювати бібліографічний опис;

• навчитися працювати з науково-навчальною літературою;

• навчитися складати анотацію до наукового видання.

Методичні рекомендації до виконання завдань

Перше завдання

1. Виконання першого завдання передбачає висвітлення таких питань теми:

1. анотація, правила складання анотації;

2. реферат, складові реферату, правила складання тексту реферату.

2. Письмове оформлення конспекту.

3. Методичні рекомендації до оформлення конспекту наведені в ІСР № 1.

4. Виконуючи перше завдання, скористайтеся джерелами № 2, 3 зі списку літератури.

Друге завдання

1. Виконання другого завдання передбачає:

   • ознайомлення зі структурою анотації та правилами її оформлення, зразком;

   • підбір фахової літератури (5 джерел) та її бібліографічний опис;

   • складання анотації до 3 джерел.

2. Письмове виконання завдання.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• визначення анотації та реферату;

• правила та особливості складання анотації та написання реферату;

вміти:

• складати конспект;

• працювати з науково-навчальною літературою;

• оформлювати бібліографічний опис;

• складати анотацію на фахову літературу.

Література

1. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: Артек, 1999. – 264 с.

2. Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Крилець О. М. Фахова українська мова: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

3. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 536 с.

4. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 311 с.

5. Українська мова. Енциклопедія / Редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співавтори), М. П. Зяблюк та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 2000. – 752 с.

ІСР № 17

Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила

Завдання:

1. Складіть конспект на тему: «Наукова дискусія та її правила».

2. Уведіть подані формули наукового етикету, які використовуються під час захисту бакалаврської (магістерської) роботи, в речення: Глибокоповажний голово державної екзаменаційної комісії! Дозвольте сердечно подякувати голові моєму керівникові, доктору екон. наук, професору…; Дякую за запитання! Дякую за слушні зауваження! Безперечно, Ваші міркування…

Мета роботи:

• ознайомитися з поняттям наукова дискусія та її правилами, формулами наукового етикету;

• навчитися складати й оформлювати конспект;

• навчитися оформлювати бібліографічний опис;

• навчитися працювати з науково-навчальною літературою;

• навчитися послуговуватися в мовленні формулами наукового етикету.

Методичні рекомендації до виконання завдань

Перше завдання

1. Виконання першого завдання передбачає висвітлення таких питань теми:

• наукова дискусія;

• правила проведення наукової дискусії.

2. Письмове оформлення конспекту.

3. Методичні рекомендації до оформлення конспекту наведені в ІСР № 1.

Друге завдання

1. Виконання другого завдання передбачає:

• уведення готових етикетних формул у речення, враховуючи ситуацію спілкування: захист бакалаврської (магістерської) роботи.

2. Письмове виконання завдання.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• визначення наукової дискусії;

• правила проведення наукової дискусії;

• формули наукового етикету;

вміти:

• складати конспект;

• працювати з науково-навчальною літературою;

• оформлювати бібліографічний опис;

• уводити етикетні мовні формули в контекст.

Література

1. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: Артек, 1999. – 264 с.

2. Гриценко Т. Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 536 с.

3. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 311 с.

4. Українська мова. Енциклопедія / Редкол. Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співавтори), М. П. Зяблюк та ін. – К.: «Укр. енцикл.», 2000. – 752 с.

ІСР № 18

Калькування елементів близькоспоріднених мов. Переклад термінів

Завдання:

1. Складіть конспект на тему: «Переклад термінів».

2. Навести приклади фахових слів, утворених за допомогою терміноелементів (на кожен терміноелемент по 3 слова): суфіксальні (-ість-, -ення-), префіксальні (при-, по-).

Мета роботи:

• ознайомитися з особливостями перекладу термінів;

• навчитися складати конспект;

• навчитися оформлювати бібліографічний опис;

• навчитися працювати з науково-навчальною літературою;

• навчитися утворювати терміни за допомогою префіксального та суфіксального способів творення.

Методичні рекомендації до виконання завдань

Перше завдання

1. Виконання першого завдання передбачає висвітлення таких питань теми:

• визначення поняття «терміни»;

• визначення понять «переклад» та «перекладання»;

• особливості перекладання вузькогалузевих термінів.

2. Письмове оформлення конспекту.

3. Методичні рекомендації до оформлення конспекту наведені в ІСР № 1.

4. Виконуючи перше завдання, скористайтеся джерелом № 2 зі списку літератури.

Друге завдання

1. Виконання другого завдання передбачає:

• ознайомлення з поняттям терміноелемент;

• ознайомлення зі способами словотвору термінів;

• відтворити схему творення фахового слова від похідного;

• записати значення фахового слова.

2. Письмове оформлення виконання завдання за таким зразком:

Уподібнення ← уподібнювати. Уподібнення – розгорнуте порівняння, в якому розкривається низка подібних ознак між предметами, що розширює та поглиблює його семантичне поле.

Повість ← вість. Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням.

3. Виконуючи друге завдання, скористайтеся джерелом № 2, 4 зі списку літератури.

На основі набутих теоретичних знань студент повинен

знати:

• визначення понять «термін» та «терміноелемент»;

• визначення понять «переклад» та «перекладання»;

• особливості перекладання вузькогалузевих термінів;

вміти:

• складати конспект;

• працювати з науково-навчальною літературою;

• оформлювати бібліографічний опис;

• утворювати фахову слова і визначати спосіб їх творення.

Література

1. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: Артек, 1999. – 264 с.

2. Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Крилець О. М. Фахова українська мова: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

3. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: Навчальний посібник для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 311 с.

4. www.mova.info