
- •Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Засоби забезпечення статусу престижності української мови. Історичний досвід
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Комунікативні ознаки культури української мови. Мовні норми
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Труднощі словозміни та словопоєднання
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Довідково-інформаційні документи
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Гендерні аспекти спілкування
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Невербальні засоби спілкування
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Література
- •Етикет службового листування
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Сучасні технології паблік рілейшнз
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Мовні засоби переконування
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Мовленнєві, стилістичні, композиційні і комунікативні принципи презентації
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Дискусія, полеміка, диспут як різновиди суперечки
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Особливості текстів кадрово-контрактних питань
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Термінологія обраного фаху
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Анотування і реферування наукових текстів
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Науковий етикет. Наукова дискусія та її правила
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
- •Калькування елементів близькоспоріднених мов. Переклад термінів
- •Методичні рекомендації до виконання завдань
- •Література
ВСТУП
Завдання вищої школи – готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху.
Мета дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»:
формування комунікативної компетентності студентів;
набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентноздатності сучасного фахівця;
вироблення навичок мовної поведінки у професійній сфері: уплив на співрозмовника за допомогою вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.
Завдання вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)» полягають у:
сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;
забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;
виробити навички самоконтролю та дотримання мовних норм у спілкуванні;
розвивати творче мислення студентів;
виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій;
сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.
Предмет дисципліни: усна і писемна форми професійного спілкування у межах ділового, наукового та розмовного стилів.
ІСР № 1
Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
Завдання:
Складіть конспект на тему: «Вульгаризація усного мовлення» за книгою Масенко Л. «Мова і суспільство: постколоніальний вимір».
Напишіть есе на тему: «Мова – прояв свідомості людини».
Мета роботи:
ознайомитися з поняттям «вульгаризми» та їх впливом на усне мовлення сучасної української літературної мови;
сформувати вміння складати конспект та бібліографічний опис літератури;
навчитися дотримуватися літературних норм у писемному мовленні;
навчитися працювати з довідковою літературою;
навчитися висловлювати індивідуальний погляд на проблему у формі есе.
Методичні рекомендації до виконання завдань
Перше завдання
Перед початком виконання першого завдання слід ознайомитися з § 26 навчального посібника Т. Б. Гриценко (джерело № 2 зі списку літератури до ІСР № 6), а також дотримуватися наступних рекомендацій щодо ведення конспекту:
у конспекті прочитаного з самого початку слід записати паспортні дані книги, над якою працюєте (бібліографічний опис книги, як правило, міститься на титульній сторінці книги). Напр.: Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 592 с.;
бажано скласти план конспекту;
матеріал конспекту слід записувати на правій сторінці зошита, а ліва сторінка служитиме для запису власних думок, коментарів, оцінок, доповнень, уточнень, які можуть з’явитися пізніше;
для стислого запису думок варто користуватися: 1) скороченнями окремих слів (ін-т – інститут; зб. – збірник; у т.ч. – у тому числі; т.ч. – таким чином); 2) умовними позначеннями, символами, математичними знаками;
записуючи цитату, потрібно указати сторінку, з якої її записано;
система конспектування має відповідати одній з найголовніших вимог – бути стислою, зрозумілою;
слід використовувати мовні засоби, що виражають хід думок автора та логіку викладу: Книга (стаття) присвячена темі (питанню)…; У книзі (статті) розглядається (аналізується, узагальнюється)…; У розділі автор торкається (висвітлює, ставить) питання…; Сутність проблеми полягає…; Висунуте положення ілюструється (підкреслюється, підтверджується) такими прикладами (фактами, цифрами)…; Автор доходить висновку...; Із сказаного випливає…
Приклад складання конспекту на тему: «Як ми спілкуємося».
Бульський Б., Оверчук А. Як ми спілкуємося: Мовленнєвий етикет українського народу // Директор школи. – 2002. – № 34. – С. 14 – 15.
План
Суперечливість.
Темперамент.
Етика.
Доброзичливість.
Правдивість.
Чуйність.
Толерантність.
Поступливість.
Адресат.
Такт.
Конспект
Стаття присвячена різним аспектам мовленнєвого етикету. Висунуті положення ілюструються цитатами, експериментами у спілкуванні, власними роздумами автора. Найважливіші положення статті можна представити в такому вигляді:
Суперечливість Людина самою природою зіткана із суперечностей, що відтворено
в працях багатьох поколінь мислителів, митців. З цього приводу
Лев Тостой говорив: «Ми можемо сказати про людину, що вона
частіше буває доброю, аніж злою; частіше розумною, аніж
нерозумною, і навпаки;але буде неправдою про людину сказати
про одну людину, що вона добра чи розумна, а про іншу, що вона
зла чи дурнувата. А ми ж завжди саме так поділяємо людей. І це
не правильно, помилково».
Темперамент Перш ніж вступати в бесіду, слід визначити тип темпераменту
співрозмовника, аби передбачити його реакцію на зміст бесіди.
Етика Наука про поведінку, доброчинність; тісно пов’язана з психологією
(природні нахили, душевні спонуки). Мета: регулювати поведінку
Людини в усіх сферах спілкування (у побуті, дружбі,
Що таке громадському житті, політиці). Визначальні принципи етики:
вибачливість? доброзичливість, правдивість, чуйність, толерантність,
вибачливість.
Оскільки стаття є частиною іншого виданням, у ній відсутні судження, які б засвідчували підсумкові положення. Тому варто їх зробити самостійно. Під час спілкування слід враховувати знання про темперамент людини, дотримуватися загальноприйнятих етичних принципів, дбати про тактовне, толерантне спілкування, створювати атмосферу доброзичливої бесіди. Проте все це дається людині не відразу, а лише в процесі набуття досвіду спілкування.
2. Виконання першого завдання передбачає висвітлення таких питань теми:
що таке соціальні діалекти і який їхній вплив на розмвне мовлення;
характерні риси російського просторіччя;
що таке вульгаризми і їх місце в розмовному мовленні.
Друге завдання
Написання есе вимагає від студентів не тільки доброї обізнаності із запропонованою темою, але й висловлення індивідуального погляду на суть проблеми чи питання. Подаємо визначення есе: це жанр, який лежить на стику публіцистичної та художньої літератури. Есе поєднує підкреслено індивідуальну позицію автора з вільним, часто парадоксальним трактуванням проблеми. Як правило, обсяг есе незначний: приблизно 2 – 4 сторінки. Головне, щоб написання есе не перетворилося в механічне переписування окремих тез із різних навчальних посібників чи підручників. При потребі можна скористатися висловлюваннями відомих людей про мову.
На основі набутих теоретичних знань студент повинен
знати:
що таке вульгаризми та усне мовлення сучасної української літературної мови;
вплив соціальних діалектів на усне мовлення;
вміти:
складати конспект теми;
висловлювати власний погляд на конкретну тему;
грамотно оформлювати текст есе та конспекту;
працювати з довідковою літературою;
правильно оформлювати бібліографічний опис.