3. Основи виборчого права України
Вибори – це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями їх посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленою більшістю голосів цих осіб за умови, що на здобуття кожного мандата мають право балотуватися два і більше кандидатів
Вимога альтернативності має важливе значення, оскільки не лише визначає демократичний характер виборів, а й дозволяє відокремити вибори від призначення на посаду, що здійснюється колегіальним органом.
Соціальне призначення виборів полягає в тому, що:
вибори є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування;
вибори є засобом легітимації влади. За їх допомогою народ визначає своїх представників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, наділяє їх мандатом на здійснення у визначених Конституцією межах своїх суверенних прав;
вибори відіграють визначальну роль у формуванні політичної еліти суспільства.
Термін “виборче право” в юриспруденції використовується у двох значеннях – об’єктивному і суб’єктивному.
Основні принципи виборчого права закріплені у ст. 71 Конституції України. Такими принципами є:
принцип вільних виборів означає, що кожен виборець самостійно, без будь-якого зовнішнього впливу вирішує – брати йому участь у виборах чи ні, а якщо брати, то яким чином. Принцип обов’язкового вотуму (тобто юридичного обов’язку виборців брати участь у голосуванні) в Україні не застосовується і при визначенні результатів виборів не враховується, яка частина виборців взяла участь у голосуванні – вибори вважаються такими, що відбулися, якщо проголосував хоча б один виборець;
принцип загального виборчого права передбачає надання виборчих прав усім громадянам України, а також відсутність передбачених законодавством вимог, що обмежували б участь у виборах будь-яких груп громадян. Разом з тим загальне виборче право не означає, що виборчими правами можуть користуватись всі мешканці України. У Конституції та законах встановлюються певні виборчі цензи, тобто спеціальні умови, необхідні для отримання суб’єктивного виборчого права. До виборчих цензів належать:
ценз громадянства – виборчими правами наділяються лише громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мешкають в Україні;
віковий ценз – активного виборчого права набувають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років;
ценз дієздатності – не мають права голосу і права бути обраними громадяни, визнані судом недієздатними;
ценз осілості передбачено при проведенні місцевих виборів – право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, які мешкають на території відповідних сіл, селищ, міст, районів у містах;
принцип рівного виборчого права, який означає забезпечення рівних для кожного виборця можливостей впливати на результат виборів. Цей принцип випливає з більш загального конституційного принципу рівноправності громадян, поширюється як на активне, так і на пасивне виборче право;
принцип прямого виборчого права, який означає, що депутати, інші виборні особи обираються безпосередньо виборцями;
принцип таємного голосування, який полягає в забороні зовнішнього нагляду за волевиявленням виборців у будь-якій формі.
При цьому виділяють три основні види виборчих систем, які відрізняються порядком встановлення результатів голосування:
мажоритарну, за якою обраними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів виборців по виборчому округу, в якому вони балотувалися. Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідна для обрання кандидата, розрізняють:
а) мажоритарну систему абсолютної більшості;
б) мажоритарну систему відносної більшості;
в) мажоритарну систему кваліфікованої більшості;
пропорційну, за якою розподіл мандатів між партіями, що висували своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється відповідно до отриманої ними кількості голосів виборців;
змішану, яка передбачає поєднання перших двох систем: обрання однієї частини депутатів здійснюється за мажоритарною системою, тобто за виборчими округами, іншої – за партійними списками.