5. Типи клієнтів і особливості взаємодії психолог-клієнт

Н.Н. Обозов виділяє 5 підстав для класифікації клієнтів і рекомендацій стосовно взаємодії з ними:

1. За характером запиту на психологічну допомогу;

2. За особливостями сприйняття психічних явищ;

3. За способом роботи зі своїми проблемами;

4. Залежно від статі клієнта.

Розглянемо тепер ці підстави більш докладно.

І. За характером запиту серед клієнтів можна виділити наступні типи:

1. Не впевнений у собі клієнт. Багато міркує над ситуацією, багато зважує, але ніяк не може прийняти рішення, позбутися від сумнівів. Мета звернення до психолога – зняти із себе відповідальність у прийнятті необхідного рішення. Для таких людей прийняття рішень – складний процес, вони не впевнені в собі. Психолог-консультант, працюючи з таким клієнтом, має бути максимально зібраним, чітким, навіть категоричним у висловленнях і поведінці. Він має створити полюс впевненості в розв'язуваних питаннях. Переконливість і вірогідність висловлюваних міркувань має "переважити одну із чаш ", на які давлять сумніви.

2. Впевнений у собі клієнт. Звертається для підтвердження свого, вже готового розуміння проблеми. Від психолога йому потрібна інформація, що підтверджує вже готову, сформовану в нього точку зору. Виникає питання: якщо ця людина настільки впевнена в собі, навіщо він тоді взагалі звертається до психолога? Відповідь може бути такою: незважаючи на те, що ця людина впевнена в собі й не раз уже самостійно приймала життєві рішення, останнім часом вона усе більше на підсвідомому рівні відчуває, що щось іде не так. Її діяльність не настільки успішна, як могла б бути. Її підсвідомість спонукує до того, щоб звернутися по допомогу. Але її горда свідомість відмовляється це приймати. Звертання до психолога й характер запиту відбивають сформований компроміс між сторонами внутрішнього конфлікту. Стосовно такого клієнта психологові-консультантові варто прийняти на себе роль веденого, котрий тільки підказками, припущеннями допомагає розібратися в ситуації. Варто детально обговорити й розібрати всі можливі варіанти наслідків дій, які збирається зробити клієнт. Необхідно поставити перед клієнтом питання про ймовірності виникнення тих або інших бажаних і небажаних варіантів розвитку ситуації. Таким чином, ми будемо сприяти конструктивному розв’язанню внутрішнього конфлікту в клієнта й не викликати реакцію психологічного захисту, відторгнення.

3. Клієнт, який все знає і довіряє лише собі. Клієнт цього типу все піддає сумніву, переконаний лише у своїй правоті. Таким людям у силу їхніх особливостей нелегко буває знайти собі партнерів зі спілкування в реальному житті. Спроба знайти співрозмовника найчастіше приводить їх у консультацію. Доброзичливе ставлення стосовно клієнтів цього типу й ігнорування тих особливостей, які зазвичай відштовхують оточуючих від цих людей, створює сприятливі можливості для пом'якшення яскраво виражених негативних рис характеру. Люди розговорюються, розслаблюються, у них підвищується настрій. Багато чого з того, на чому вони зациклювались раніше, відступає на другий план. Це створює передумови для конструктивної подальшої роботи.

4. Клієнт із потребою виговоритися, які шукає співчуття, "віддушину". На відміну від попереднього типу клієнтів, проблема тут уже не в характері. Дуже часто це люди з нелегким життям, самотні, чутливі, добрі й страждаючі внаслідок своєї доброти. Поради стосовно таких людей не обов'язкові, вони можуть навіть відштовхнути їх, злякатися того, що з ними не просто говорять, як з людьми, а починають "надавати їм психологічну допомогу". Переходити до надання цієї допомоги можна тільки у випадку спеціального запиту. Головне, що потребують клієнти такого типу, – любов, прийняття, співчуття. Але головне – слухання. Це буває не завжди легко, оскільки спілкування з таким клієнтом легко приймає структуру, властиву просто розмові, і психологові-консультантові, природно, хочеться "вставити своє слово", поділитися й своєю думкою. Не можна стверджувати, що цього робити не можна. Але треба стежити, щоб більше говорив клієнт. Якщо клієнт активний, говорить, не треба його перебивати. При консультуванні на телефоні довіри в цю групу попадають численні інваліди – люди, які часом роками не можуть покинути свою кімнату. Спілкування з ними може бути дуже цікавим і збагатити психолога-консультанта. Вони мають унікальну можливість багато читати, стежити за різного роду інформацією, що надходить по каналах радіо, телебачення. Вони охоче відгукуються на прохання консультанта відслідковувати для нього необхідну інформацію.

ІІ. За особливостями сприйняття психічних явищ серед клієнтів можна виділити наступні типи:

1. Раціональний, реалістичний, прагматично орієнтований клієнт. Прагне до точного знання інформації про себе й оточуючих. Зворотною стороною такого прагнення є те, що він схильний недооцінювати, ігнорувати все, що стосується щиросердечного життя людини, яке важко піддається об'єктивації, раціональному аналізу. Ці сторони дійсності як би дезорганізують сформований склад особистості такої людини, тому вона схильна їх ігнорувати, ставитися до них скептично, як би не зауважувати їх, захищатися від них. Такого клієнта цікавлять кількісні характеристики особистості, факти, отримані в результаті строгих наукових експериментів. Він особливо схильний довіряти результатам стандартизованих тестових методик (таких, як опитувальник "16 особистісних факторів" Раймонда Кэттелла). Його цікавить не те, що говорить у цей момент консультант, а на підставі чого він це говорить. Все це необхідно враховувати в роботі з таким клієнтом, щоб уникнути негативного ставлення до консультування.