- •Модуль і. Фізичні основи видобутку нафти і газу. Тема: Стани вуглеводневих газорідинних сумішей.
- •Фазові стани вуглеводневих сумішей.
- •Стани вуглеводневих газорідинних сумішей при зміні тиску та температури.
- •Тема: Пластові води нафтових і газових родовищ.
- •Тема: Нафтові емульсії.
- •Тема: Пластова енергія і сили, що діють у покладах.
- •Модуль іі. Розробка нафтових і газових свердловин. Тема: Дослідження нафтових і газових свердловин і пластів.
- •Тема: Апаратура для дослідження свердловин.
- •Тема: Проектування розробки нафтових покладів.
- •Тема: Методи підвищення нафтовіддачі пластів.
- •3. Теплові методи.
- •Модуль ііі. Експлуатація нафтових свердловин. Тема: Обладнання гирла фонтанних свердловин.
- •Типові схеми фонтанних арматур:
- •Тема: Дослідження фонтанних свердловин.
- •Тема: Пуск газліфтної свердловини в експлуатацію.
- •Тема: Верстати – качалки (вк).
- •Тема: Інші види безштангових насосів.
- •Модуль іv Експлуатація газових і газоконденсатних свердловин. Тема: Сепарація газу.
- •Тема: Автоматизація газового промислу.
- •Модуль V Методи збільшення продуктивності свердловин. Тема: Призначення та класифікація методів дії на привибійну зону пласта.
- •Тема: Різновид кислотних обробок.
- •Тема: Обладнання для грп.
- •Тема: Віброобробка вибоїв свердловин.
- •Тема: Підземний ремонт свердловин.
- •3. Склад робіт.
- •Список літератури
- •Перелік питань для самоперевірки.
Тема: Обладнання для грп.
План:
Характеристика основного обладнання.
Пакери.
Основні вузли пакерів.
1. Основне обладнання:
1) насосні агрегати 4АН-700, модернізований 5АН-700 або рамні АНР-700. Агрегати 4АН-700 і 5АН-700 монтуються на шасі високопрохідного автомобіля КрАЗ-257. Максимальний тиск цих агрегатів 700кгс/см2 (70МПа) при подачі 6л/с, при тиску 200кгс/см2(20 МПа)подача складає 22л/с. Двигун агрегату дизельний з номінальною потужністю 800л.с. (588кВт).
Рамний агрегат АНР-700 має параметри, аналогічні параметрам агрегату 5АН-700, і складається з уніфікованих вузлів: силової установки, коробки передач, насосу, маніфольду, кабіни з пультом керування і т.д..
2) для змішування рідини-пісконосія з піском використовують піскозмішувальні установки типу 3ПА або 4ПА, також змонтовані на високопрохідних автомобілях.
Процес змішування піску з рідиною і подача суміші на прийом насосних агрегатів повністю механізований.
3) рідини розриву перевозять вантажними цистернами, змонтовані на автомобілях МАЗ-500А або КрАЗ-257. Автоцистерна 4ЦР призначена для перевозки 10т рідини, автоцистерни АЦН-7,5 і АЦН-11 – для перевезення відповідно 7,5 і 11т. Ці цистерни забезпечені насосами для перекачки рідини в піскозмішувальну установу і допоміжним обладнанням.
4) при проведенні гідро розриву, гирла свердловини обладнують арматурою типу 1АУ-700 або 2АУ-700.
Арматура 2АУ відрізняється від 1АУ габаритними розмірами і можливістю підключення її до 73- і 89-мм підйомним трубам, а також гнучкими з’єднаннями відводів.
Арматура гирла 2АУ-700 та 2АУ-700СУ складається: 1 - манометр; 2 - трубная головка; 3, 5 - пробкові крани; 4- гирлова головка.
5
)
В процесі гідравлічного розриву пласта
зазвичай використовують декілька
насосних агрегатів. Для спрощеної їх
обв’язки між собою із арматурою гирла
при нагнітанні рідини в свердловину
використовують самохідний блок маніфольда
1БМ- 700, який складається з напірного
приємно-роздавального колектора,
комплекту труб з шарнірними з’єднаннями
і підйомної стріли.
Насосні агрегати за допомогою швидкопідйомних гнучких з’єднаних з труб підключаються до блоку маніфольда, який, в свою чергу, з’єднується з арматурою гирла.
2. Пакери - використовуються для різних цілей: при гідравлічному розриві пласта для відокремлення фільтрової зони стовбура свердловини від його верхньої частини, при роздільній експлуатації декількох пластів для їх відокремлення, для перекриття дефектів в експлуатаційній колоні, при ремонтно-ізоляційних роботах.
По способу установки в свердловині розрізняють пакери: з опорою на вибій і без опори на вибій, або так звані «висячі» пакери. Пакер з опорою спускають в свердловину з хвостовиком. Перевага цього типу пакерів є простота і надійність конструкції, недоліком – необхідність в додаткових трубах для хвостової опори. Перевага пакерів без опори на вибій – можливість їх установки в будь-якому місці експлуатаційної колони (без хвостовика).
По способам утворення сил, деформуючих ущільнюючий елемент, пакери поділяються на механічні і гідравлічні. До перших відносяться всі пакери, ущільнююча частина яких деформується від впливу на нього ваги колони труб. Ці пакери прості по конструкції і високонадійні в роботі. До недоліку слід віднести обов’язкове навантаження їх трубами, що не завжди можливо, наприклад на невеликих глибинах їх установки.
До гідравлічних відносяться всі пакери, гумові елементи яких деформуються і герметизують колонну за рахунок перепаду тиску зверху вниз. Перевага таких пакерів – здібність сприймати перепади тиску до 50МПа і більше; недолік – порівняна складність конструкції.
3. Основним вузлом всіх типів пакерів являється ущільнюючий елемент зі спеціальної гуми, який при впливі зовнішніх сил розширюється і, впираючись в стінки труб, роз’єднує верхню частину колони цих труб від нижньої, яка знаходиться під пакером.
П
акер
механічний шліпсовий ПНМШ,
який використовується в основному при
гідравлічних розривах пласта та
ізоляційних робіт, складається з штока
4, на який надітий конус 7, дюралюмінієві
кільця 2, 5, 6 та гумові манжети 3. На верхній
кінець штока нагвинчена головка 1, на
нижній - короткий хвостовик 10. На хвостовик
надітий ліхтар 9, який має плашки 8,
пружини 11 та замок 13. Положення ліхтаря
на хвостовику фіксується замком 13 за
допомогою штіфта 12. Пакер спускають в
свердловину на трубах. Для утримання
його в колоні над ним встановлюють
гідравлічний якір. Спустив пакер на
необхідну глибину, обертають труби
вправо на 1-2 оберти. В наслідок цього
штіфта 12 потрапляє в довгу прорізь
замка 13. Потім труби опускають вниз. При
цьому ліхтар 9 пружинами 11 утримується
в експлуатаційній колоні в верхньому
положенні.
Конус 7 розпирає плашки 8, які утримують його в експлуатаційній колоні. При стискувальному навантаженні до 10т, гумові манжети 3 розширюються і герметизують кільцевий простір свердловини. Гумові манжети пакеру встановлені так, що в стиснутому вигляді вони приймають грушоподібну форму. З підвищенням тиску під пакером манжет щільно прижимається до стінки експлуатаційної колони, утворюючи доповнюючи ущільнення. Доповнююче гідравлічне ущільнення є основною перевагою пакеру цього типу.
Проміжний пакер ППГМ-1 з гідромеханічним управлінням складається з ущільнюючого та закріплюючих вузлів, пристрою гідроприводу та шкулькового клапану.
Пакер
без кульки спускають в свердловину на
необхідну глибину на колонні насосно
– компресорних труб. Потім колону труб
припідіймають на визначену висоту,
скидають в неї кульку і подають тиск.
Під тиском циліндр гідроприводу
переміщається вгору, плашки находять
на конус, і пакер заякоряється в стовбурі
свердловини. Потім колону насосно-компресорних
труб спускають, під дією ваги труб
ущільнюючі елементи свердловини
стискуються і герметично роз’єднують
два простора в стовбурі свердловини.
При подальшому збільшенні тиску
зрізаються гвинти клапана, в результаті
чого клапан з кулькою потрапляє на забій
свердловини. Пакер вилучають з свердловини
при підйомі колони насосно-компресорних
труб без проведення допоміжних робіт.
Пакер такого типу застосовують в
неглибоких нафтових свердловинах при
роздільній експлуатації двох пластів.
П
акер
проміжний з гідравлічним ущільненням
типу ППГ-2 використовується
в глибоких свердловинах і нагнітальних
свердловинах. Складається він з вузлів:
посадочно-ловильного пристрою з
посадочним патрубком і ловильною гайкою,
ущільнюючого пристрою, гідроциліндра,
заякоряючого та посадочного клапанів.
Пакер без кульки спускається в свердловину на колоні насосно-компресорних труб. По досягненні місця установки виконують монтаж наземної арматури. Після освоєння свердловини в колонну труб скидають кульку і подають тиск, під дією якого спрацьовує вузол гідроциліндра і відбувається заякорювання пакеру в сствбурі свердловини. Потім ущільнюючі елементи, збільшуються в діаметрі, утворюють герметичне роз’єднання двох середовищ стовбура свердловини. При збільшенням тиску в колоні труб зрізаються гвинти клапана, і кулька з сідлом падає вниз. Після посадки пакер може сприймати перепад тиску, який діє на нього зверху.
Конструкція пакеру дозволяє залишати його в свердловині, багато раз роз’єднувати від нього колону насосно-компресорних труб та приєднувати їх до пакеру шляхом звичайного підйому та спуску колонних труб.
