Модуль V Методи збільшення продуктивності свердловин. Тема: Призначення та класифікація методів дії на привибійну зону пласта.

План:

1. Суть методу.

2. Класифікація методів дії на пласт.

1. Основна причина низької продуктивності свердловин наряду з поганою природною проникністю пласта і неякісноюперфорацією – зниження проникності привибійної зони пласта.

Привибійною зоною пласта (ПЗП) називається область пласта навколо стовбура свердловини, яка підлягає більш інтенсивному впливу різних процесів, які супроводжують побудову свердловини і її поступову експлуатацію, і порушення первинної рівноваги механічного і фізико-хімічного стану пласта.

Саме буріння вносить зміни в розподіленні внутрішніх напружень в породі, яка оточує вибій. Зниження продуктивності свердловини при бурінні виникає також в результаті проникнення бурового розчину або його фільтрату в привибійну зону пласта. При взаємодії фільтрату з пластовою мінеральною водою може відбуватись утворення нерозчинних солей і випадання їх в осад, набухання глинистого цементу і закупорювання порового простору, утворення стійких емульсій і зниження фазової проникності для нафти.

Причиною низької продуктивність свердловин може бути і неякісна перфорація внаслідок використання малопотужних перфораторів, особливо в глибоких свердловинах, де енергія вибуху заряду поглинається енергією великих гідростатичних тисків.

Зниження проникності при вибійної зони пласту відбувається і при експлуатації свердловини, яка супроводжується порушенням термобаричної рівноваги в пластовій системі і виділенням з нафти вільних газів, парафіну і асфальтосмолистих речовин, які закупорюють поровий простір колектора. Інтенсивне забруднення при вибійної зони пласта відмічається в результаті проникнення в неї робочих рідин при проведенні в свердловинах різних ремонтних робіт.

2. По характеру впливу на привибійну зону пласта всі методи поділяються на хімічні, механічні, теплові і комплексні (фізико-хімічні).

В основу хімічних методів покладено вплив різних кислот на породу привибійної зони пласта з метою розчинення частинок, які забруднюють поровий простір, і збільшення діаметрів порових каналів. Більш розповсюджений метод впливу на привибійну зону пласта являється солянокислотна обробка.

Механічні методи впливу направлення на порушення цілісності гірських порід за рахунок розширення існуючих або створення нових тріщин. Їх застосування більш ефективно в щільних, низькопроникних колекторах. Основний метод механічного впливу – гідравлічний розрив пласта.

Теплові методи призначені здійснювати прогрів привибійної зони з метою плавлення і видалення з пласта тугоплавких агрегатних структур, а також зниження в’язкості насичених флюїдів. Використовують на родовищах з високов’язкими нафт, які вміщують велику кількість смол, асфальтенів.

Метод комплексного впливу на привибійну зону пласта, які поєднують в собі елементи хімічного, механічного і теплового впливу, використовуються в складних гірничо-геологічних умовах, де проявляються одночасно декілька факторів, які погіршують фільтраційні властивості пласта.

Крім перерахованих методів широке використання отримала обробка привибійної зони пласта поверхнево-активними речовинами, які знижують поверхневий натяг на рідкій або твердій поверхні розподілу внаслідок їх адсорбції на ці поверхні.