Тема: Пуск газліфтної свердловини в експлуатацію.

План:

1. Пусковий тиск.

2. Методи зниження пускового тиску.

3. Газліфтні робочі та пускові клапани.

4. Обслуговування та автоматизація газліфтних свердловин.

1. Перед пуском свердловина заповнюється рідиною (дегазованою нафтою, водою або іншою рідиною глушення). Рівень її в свердловині відповідає пластовому тиску. Для спільності розглядання прийнятий двохрядний підйомник.

Більший тиск газу, який виникає при пуску, називають пусковим тиском р_п.

Тиск закачки газу в процесі експлуатації свердловини називають робочим тиском р_р, причому р_п >р_р. Це зумовлено наступним:

а) Пуск здійснюється при статичному рівні h_ст , а робота – при динамічному h_д< h_ст.

б) В підйомних трубах рівень збільшується на висоту ∆h на момент вступу газу в НКТ умовне занурення складає h + ∆h >h>h_1.

При пуску витісняюча рідина в основному переміщується в підйомні труби і затрубний простір і частково поглинається пластом. Досягнувши черевика підйомних труб, газ поступає в них, і розширюючись, випливає. Щільність газорідинних сумішей зменшується, рівень її збільшується до гирла, після чого відбувається викид частини рідини, рівень рідини в затрубному просторі знижується нижче h_ст, починається притік рідини з пласта. При достатній витраті газу свердловина виходить на робочий режим.

2. Методи зниження пускового тиску. Так як завжди р_п>р_р, то для пуску свердловини необхідно мати джерело газу високого тиску у вигляді компресорної станції або пересувного компресора, або доповнюючої газової лінії, розрахованої на пусковий тиск. Однак пусковий тиск може бути дуже високим, а створення таких тисків ускладнене із-за відсутності компресорів високого тиску.

Аналізуючи процес пуску і формулу пускового тиску, можна назвати декілька методів, головними з яких є :

1. Пусковий тиск при центральній системі менший, чим при кільцевій системі підйомника такої же конструкції. Пусковий тиск р_п при однорядній конструкції знижують в 7,5 разів, а при двохрядній – на 11%.

2. Вище показано, що при пуску свердловини утворюється репресія тиску, яка зумовлює поглинання рідини пластом. Підтримуючи репресію, можна забезпечити продавку в пласт великої частини рідини.

3. Більш швидше можна здійснити процес з використанням пускових отворів. Сутність цього методу складається, в тому, що на підйомних трубах завчасно створюють так звані пускові отвори на певній відстані від гирла і між собою.

4. Основний метод зниження пускового тиску – використання пускових газліфтних клапанів, які для нормальної праці газліфта перекривають пускові отвори.

3. В теперішній час відомо багато різних типів газліфтних клапанів. Їх класифікують по різним ознакам :

1. По призначенню - поділяють пускові та робочі клапани. Перші використовують для пуску газліфтних і освоєння фонтанних свердловин. Робочі клапани призначені для подачі газу при нормальній роботі, оптимізація режиму роботи свердловини шляхом ступінчатого змінення глибини вводу газу в НКТ і періодичній подачі газу в НКТ при періодичній газліфтній експлуатації;

2. По способу кріплення в НКТ розрізняють клапани: а) зовнішні (стаціонарні), які кріпляться на колонні НКТ зовні, для їх заміни або регулювання витягують з свердловини всю колону НКТ; б) внутрішні – кріпляться усередині свердловини газліфтних камер, які мають еліптичний перетин, їх встановлюють і витягують за допомогою канатної техніки;

3. По принципу дії виділяють клапани: а) які управляються тиском або газом в затрубному просторі, або рідини в НКТ; б) диференціальні, які відкриваються і закриваються в залежності від перепаду тиску в затрубному просторі і в НКТ на рівні клапана;

4. По конструктивному виконанню розрізняють сильфонні, пружинні, і комбіновані клапани. Сильфонні клапани працюють або від тиску в кільцевому просторі, або від тиску в трубах. Пружинний газліфтний клапан відноситься до диференціального типу.

Тарировка газліфтних клапанів. Перед спуском в свердловину сильфонні газліфтні клапани тарируют на спеціальному стенді, тобто налаштовують на відповідний тиск відкриття і закриття. Для цього сильфонні камери заряджають азотом при температурі 20 ̊С до розрахункового номінального тиску тарировки.

В сильфонному клапані, який управляється тиском газа в кільці р_к, на сильфон завжди діє тиск р_к. При зниженні тиску р_к клапан закрівається. При закритому клапані на площі сильфона діє з однієї сторони тиск, а з іншої – тиск азота в сильфоні, на площу клапана – аналогічний тиск газорідинної суміші в трубах р_тр і тиск р_к.

При роботі свердловин на заданому технологічному режимі подача газу в підйомні труби здійснюється через нижній працюючий газліфтний клапан при закритму верньому пусковому клапані. Робочий тиск газа в газліфтній свердловинні повинен бути менше тиску закриття пускових клапанів.

4. Обслуговування і автоматищація. В процесі експлуатації газліфтних свердловн оператор по видобутку нафти контролює їх роботу, регулює дебет і росход газу в співвідношенні з усталеним режимом. Контроль здійснюється шляхом візуального спостреження за тиском, виміром дебету і розходу газу. Одночасно ведеться спостереження за справністью гирлового обладнання, вимірювальних приладів, серед автоматики. По мірі виявлення усувають помічені поломки – пропуски в з’єднанні.

В процесі експлуатції важливо підтримувати постійні по часу технологічні парметри роботи свердловини і встановити причини порушення режиму роботи.

На сьогоднішній день розроблені і виготовленні комплексні автоматизовані компресорні станції з високою потужністю агрегатів.