1.3. Структура курсової роботи

Курсова робота складається з теоретичної частини і розрахункової частини. Теоретична частина включає висвітлення теоретичних питань щодо основних розділів комплексного проектного аналізу. Розрахункова частина містить: розрахунки і аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства; розрахунки показників ефективності проектів з «розшивки» «вузьких» ділянок виробництва; побудову сітьового графіку, що дозволяє оцінити практичні навички студентів з аналізу інвестиційних проектів підприємства та управління їх впровадженням.

№	Зміст етапу	Термін виконання (тижні)	Максимальний бал
1	Теоретична частина	2-3	5
2	Техніко-економічна характеристика підприємства	4-6	10
3	Розрахунок вартості проектів	7-9	15
4	Розрахунок показників ефективності проектів	10-11	15
5	Побудова сітьового графіку	12-13	15
6	Захист курсової роботи	14-16	40

Структура роботи передбачає наступні розділи:

Вступ

1. Техніко-економічна характеристика підприємства.

2. Комплексний проектний аналіз двох проектів.

3. Порівняльний фінансовий аналіз двох проектів.

4. Управління впровадженням проекту за допомогою сіткових методів.

Висновки

Література

1.4. Захист роботи

Оцінювання роботи ведеться по 100- бальній системі за наступною схемою: вміння студента сформулювати власну інвестиційну ідею щодо проектів – 5 %; якість техніко-економічної характеристики підприємства - 10 %; обгрунтування структури, вартості проектів, розрахунок показників ефективнос­ті проектів — 40%; побудова сіткового графіку обраного проекту – 5 %; якість захисту курсової роботи – 40 %.

При формуванні оцінки виконання необхідно враховувати:

дотримування студентом графіку роботи, глибина обгрунтування та якість розрахунків – за невиконання роботи згідно з графіком (курсова робота здається на 12 тижні), за слабку обгрунтованість та низьку якість розрахунків - можуть бути знято по 15 балів;

якість аналізу початкових даних, якість оформлення роботи – за неповний обсяг даних, їх неякісний аналіз, за неякісне оформлення роботи можуть бути знято по 5 балів.

При формуванні оцінки захисту можуть бути зняті такі бали:

за відсутність доповіді, за неволодіння студентом методикою , слабке володіння матеріалом – по 10 балів;

за відсутність аргументованої відповіді на запитання – до 20 балів.

2. Методичні вказівки щодо розробки окремих розділів курсової роботи

2.1. Техніко-економічна характеристика обраного об’єкту аналізу

В першому розділу роботи студент повинен проаналізувати сучасний стан функціонуючого підприємства, надати характеристику основним видам діяльності, якими займається підприємство, визначити спеціалізацію підприємства, охарактеризувати структуру підприємства (організаційну та виробничу), проаналізувати рентабельність окремих видів продукції та окремих видів виробництв, визначити, де необхідно провести зміни (наприклад, розвинути деякі виробництва, відмовитись від виробництва деяких видів продукції, провести організаційну реструктуризацію підприємства тощо). На базі виявлених змін запропонувати та розробити концепції двох проектів розвитку підприємства (або окремим виробництв, галузей, напрямків діяльності).

Серед показників діяльності підприємства для аналізу обираються ті, котрі мають важливе значення для конкретного об'єкта діяльності. Так, до числа важливих для усіх виробничо-господарських організацій відносяться такі показники:

1) Обсяг реалізованої продукції (обсяг продажів) у вартісному

визначенні.

2. Виробництво продукції у натуральному визначенні (найважливі­ших видів).

3. Продуктивність праці в прийнятому вимірі.

4. Чисельність працюючих по категоріях.

5. Фонд оплати праці.

6. Витрати виробництва в розрізі елементів витрат і статей кальку­ляції.

7. Калькуляції найважливіших видів продукції.

8. Вартість основних виробничих фондів.

9. Сума оборотного капіталу.

10) Балансовий прибуток. Цій перелік може бути доповнений за рахунок інших показників господарської діяльності підприємства, які дають можливість визначити найбільш проблемні, «проектні» ділянки на виробництві. Техніко-економічний аналіз сучасного стану функціонуючого підприємства рекомендується проводити за даними, наведеними у таблиці Додатку 3 .

Для узагальнюючої оцінки ефективності виробничо-господарської дія­льності розраховується (береться з планових документів) ряд відносних показників. Наведена таблиця та схема організаційно-господарської структури потребують ретельного аналізу, результатом якого мають бути висновки щодо пріоритетів розвитку досліджуваного підприємства.

Фінансовий аналіз роботи підприємства (протягом трьох (краще п'яти) попередніх років роботи підприємства) і його поточного положення зазвичай зводиться до розрахунку і інтерпретації основних фінансових коефіцієнтів, що відображають ліквідність, кредитоспроможність, прибутковість підприємства і ефективність його менеджменту (Додаток 4).

Аналіз беззбитковості включає систематичну роботу по аналізу структури собівартості виготовлення і продажу основних видів продукції і розділення всіх витрат на змінні і постійні. Основне завдання аналізу беззбитковості — визначення об'єму продажів товару, який відповідає нульовому значенню прибутку. Важливість аналізу беззбитковості полягає у зіставленні реальної або планованої виручки в процесі реалізації інвестиційного проекту з точкою беззбитковості і подальшої оцінки надійності прибуткової діяльності підприємства.

Результатами аналізу фінансового стану підприємства мають стати висновки відносно того, наскільки досліджуване господарство залежить від залучених джерел фінансування поточної та інвестиційної діяльності, чи є в структурі його кредиторської заборгованості довгострокові або короткострокові кредити, на які цілі та як ефективно вони використовуються.

Аналітичними матеріалами для проведення дослідження можуть виступати річна фінансова і статистична звітність, економічні картки, статут, внутрішньогосподарські положення тощо. Якщо інвестиційний проект готується для залучення західного стратегічного інвестора, то фінансову звітність слід перетворити в західні формати тієї країни, з якої передбачається привернути інвестора.

За даними проведеного аналізу визначають, які ділянки виробництва є проблемні та потребують подальшого розвитку, на базі чого пропонуються концепції двох проектів (взаємозамінних або альтернативних ).