Лекція №4

ч. І

Тема: Порошки для зовнішнього та орального застосування

Порошки - це тверда лікарська форма, яка мас властивість сипкості.

Порошки одна з найдавніших лікарських форм, яка не втратила знамення до нашого часу тому, що має багато переваг, таких як:

1. Точність дозування;

2. Зручність приймання;

3. Універсальність складу;

4. Простота приготування;

5. Зручність зберігання і транспортування.

Як будь яка лікарська форма вони мають свої недоліки:

1. Повільніша терапевтична дія порівняно з рідкими лікарськими формами;

2. Нестійкість при зберіганні, тому що на речовини у вигляді порошків більше впливають температура, світло, волога, кисень, вуглекислота повітря. Тому гігроскопічні речовини у вигляді порошків швидше розпливаються, легкі речовини швидше випаровуються, кристалогідрати швидше вивітрюються;

3. Незручність прийому пахучих, барвних і речовин що мають неприємний смак;

4. Подразлива дія на слизову оболонку ШКТ.

Класифікація порошків

Розрізняють

- прості порошки, які складаються із однієї речовини, складні - дві та більше речовин;

- дозовані - які відпускають розподілені на окремі дози: не дозовані які відпускають загальною масою в єдиній упаковці;

- в залежності від призначення розрізняють внутрішнього і зовнішнього застосування.

До порошків для зовнішнього застосування належать:

• Присипки

• Порошки для вдувань

• Зубні порошки

• Нюхальні порошки

• Порошки для приготування розчинів для полоскань, примочок, обмивань і т. п.

• Порошки для боротьби з комахами (інсектициди).

Способи прописування порошків

Дозовані порошки прописують двома способами:

- розподільним - лікар виписує кожну речовину в разовій дозі і вказує в рецепті скільки таких доз потрібно.

При перевірці доз списку А, Б разова доза вказана в рецепті.

Rр: Dibazoli 0.02

Papaverini hydrochloridi 0.03

Sacchari 0.2

M.f. Pulvis

D. t. d. N. 10

S: по одному порошку три рази на день.

Дібазол та папаверину гідрохлорид це речовина списку Б, тому перевіряємо дози:

Дібазол

РД - 0,02 ВРД - 0, 05

ДД - 0,02*3=0,06 ВДД - 0,15

Папаверину гідрохлорид

РД - 0,03 ВРД - 0,2

ДД - 0,09 ВДД - 0,6

Дози не завищені

- розділовими - лікар виписує кожні речовину загальною масою на всі порошки і вказує на скільки доз треба розділити.

Rp: Dibazoli 0.2

Papaverini hydrochloridi 0.3

Sacchari 2.0

M.f. Pulvis

Divide in partes aequales N 10

S: по одному порошку три рази на день.

Щоб знайти разову дозу в цьому випадку необхідно загальну масу вказану в рецепті розділити на кількість доз:

Папаверину гідрохлорид

РД - 0,3/10= 0,03 ВРД - 0,2

ДД - 0,09 ВДД - 0,6

Загальна технологія порошків складається з:

Подрібнення

Просіювання

Змішування

Перевірка однорідності

Дозування

Пакування

Оформлення до відпуску

Подрібнення це процес зменшення розмірів часток твердих речовин за допомогою спеціальних приладів.

В аптечній практиці подрібнення здійснюється за допомогою фарфорових ступок які випускаються семи номерів, до ступки підбирають відповідний товкачик. Внутрішня поверхня ступки та голівка товкачика, матові, для кращого щеплення, а зовнішня та ручка товкачика - покриті глазур’ю. Подрібнення здійснюється обер-таючи товкачик рукою, без допомоги ліктьового та плечового суглобів. Підчас под-рібнення речовину декілька разів збирають зі стінок ступки та голівки товкачика на середину, за допомогою капсулаторки. При подрібненні частина речовини втрачаєть-ся в порах ступки, тому фармацевт повинен:

Підбирати ступку відповідного розміру, так щоб загальна маса порошку не перевищувала 1/20 об’єму ступки (номера ступок наведені в таблиці в підручнику стор. 171,86)