- •Лекція № _____
- •Характеристика лікарської форми
- •Вимоги дф до ін. Розчинів:
- •3. Стерильність
- •Лекція № _____
- •Стабільність ін’єкційних ліків.
- •2. Відсутність механічних домішок.
- •3. Апірогенність.
- •Ізотонічність ін’єкційних розчинів
- •Лекція № _____
- •Розчинники для ін’єкційних розчинів
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
- •Стерильність.
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
- •Лекція № _____
Лекція № _____
Тема: «Ізотонічність ін’єкційних розчинів. Розчинники»
План лекції:
Ізотонічність ін’єкційних розчинів.
Розчинники.
Ізотонічність ін’єкційних розчинів
Ізотонічні розчини – це розчини, які мають осмотичний тиск, рівний осмотичному тиску рідин організму – крові, плазми. лімфи і т.д., тобто 7,4 атм.
Введення в організм не ізотонічних розчинів викликає різкий біль.
При введенні розчинів з високим осмотичним тиском – гіпертонічних – здійснюється обезводнення клітини – плазмоліз, а гіпотонічних – розбухання клітини, що призводить до розриву оболонки – гемоліз, бо клітина оболонка клітини здатна пропускати тільки воду і затримує розчинні в ній речовини, а осмотичний тиск всередині і зовні клітини завжди прагне до вирівнювання.
3,5 атм
10 атм
7,4 7,4
Н2О
Н2О
Тому не ізотонічні розчини можна вводити в невеликій кількості. Існує декілька способів розрахунку ізотонічних концентрацій.
1. Метод, оснований на законі Ват-Гоффа – розчинні речовини поводяться себе подібно газам. Залежність між осмотичним тиском, температурою, об’ємом і концентрацією в розчині неелектроліту можна виразити рівнянням Мендєлєєва-Клейперона.
PV=CRT
C= |
PV |
= |
7,4 * 1 л |
= |
0,29 г*моль/л |
R*T |
0,082 * 310 |
Тобто, для приготування 1 л ізотонічного розчину будь-якого неелектроліту, необхідно взяти 0,29 грам-моля цієї речовини, що зручно записати формулою
Х= |
0,29 * М * V |
1000 |
Наприклад, для приготування 100 мл ізотонічного розчину гексаметилентетраміну, його необхідно взяти:
Х= |
0,29 * 140,19 * 100 |
= |
4,06 гр. |
1000 |
При розрахунку ізотонічних концентрацій електролітів в цю формулу вносять ізотонічний коефіцієнт «і», який показує, у скільки разів збільшується число часток при дисоціації порівняно з недосиціюючою речовиною.
і = 1 + а (n – 1)
а – ступінь електричної дисоціації,
n – число часток, що утворюються при дисоціації речовини.
Наприклад, для бінарних однорядних електролітів таких, як NaCl, NaBr, KCl, KBr, KI, NaI
а = 0,86, n = 2
і = 1 + 0,86 (2 – 1) = 1,86
Для трипарних електролітів таких, як Na2SO4, MgCl2
а = 0,75, n = 3
і = 1 + 0,75 (3 – 1) = 2,5
Для бінарних двозарядних електролітів MgSO4, ZnSO4, CuSO4
а = 0,5, n = 2
і = 1 + 0,5 (2 – 1) = 1,5
Для слабких електролітів – кислота борна, лимонна
і = 1 + 0,1 (2 – 1) = 1,1
-
Х=
0,29 * М * V
і * 1000
Наприклад, для приготування 100 мл ізотонічного розчину NaCl, його потрібно взяти:
-
Х=
0,29 * 58,45 * 100
= 0,906 г,
0,86 * 1000
тобто, ізотонічним розчином NaCl є розчин концентрації 0,9 %.
2. Метод, оснований на використанні еквівалентів речовин по NaCl. Ізотонічним еквівалентом по NaCl називають кількості NaCl, яка створює в тих же умовах осмотичний тиск, що й 1,0 лік. речовини.
Rp: Sol. Dimedroli 1% -- 100 ml
Natrii chloridi q.s. ut
f. Sol. isotonica
St!
D.S. По 1 мл п/ш
к = 0,2 х = 0,9 – 0,2 = 0,7 NaCl
Rp: Sol. Magnii sulfatis isotonical 200 ml
St!
D.S. По 5 мл внутрішньосудинно
-
к = 0,14
1 – 0,14
х – 1,8
х =
1 * 1,8
= 12,8 MgSO4
0,14
Rp: Sol. Ephedrini hydrochloridi 2% -- 50 ml
Glucosi q. s. ut f. Sol. isotonica
St!
D.S. По 1 мл п/ш
к = 0,28 х = 0,45 – 0,28 0,17 NaCl
-
К = 0,18
1 – 0,18
х – 0,17
х =
1 * 0,18
= 0,94
0,17
