Лекція № _____

Тема: «Лікарські форми для ін’єкцій»

План лекції:

1. Характеристика лікарської форми.

2. Вимоги ДФ.

3. Стерильність.

1. Характеристика лікарської форми

Ін. л. ф. – це л. ф., що вводиться в організм за допомогою шприца з порушенням цілісності шкіряних і слизових покривів. До них належать водні і неводні речовини, суспензії, емульсії і сухі тверді речовини (порошки, т-ки), які розчиняють перед введенням у стерильному розчиннику. Вперше підшкірне введення ліків було здійснено в 1851 році російським лікарем Лазаревим. Сучасний шприц був запатентований в 1852 році Правацем.

Переваги ін. способу введення ліків:

1. Повнота всмоктування і швидкість дії л. р.

2. Л. р. вводяться минувши ШКТ і печінку.

3. Можливість очно дозувати ліки.

4. Можливість введення ліків хворому в непритомному стані.

5. Можливість заміни крові рідинами після значних її втрат.

6. Можливість заготовки стерильних ліків на майбутнє.

Недоліки:

1. Небезпека внесення інфекції в організм.

2. Небезпека емболії.

3. Фізична і моральна травма хворого.

4. можливе зрушення тиску, РН середовища, що викликає біль.

5. необхідність залучення медичного персоналу.

2. Вимоги дф до ін. Розчинів:

• стерильність;

• стабільність;

• відсутність механічних домішок;

• апірогенність;

• ізотонічність для окремих розчинів.

3. Стерильність

Стерильність досягається приготуванням розчинів в асептичних умовах з наступною стерилізацією.

Організація роботи в асептичних умовах регламентується наказом № 275 від 15.05.2006 року МОЗ України (Самостійне вивчення).

Стерилізація – (термін походить від лат. – безплідний) – це процес повного знищення мікроорганізмів та їх спор у різноманітних об’єктах. Методи стерилізації поділяють на фізичні, механічні і хімічні. Вибір методу залежить від властивостей матеріалів, що стерилізуються – вони не повинні при цьому змінюватись.

Фізичні методи стерилізації – це теплова стерилізація, дія ультрафіолетових променів, радіації, струмами високої частоти. При термічній стерилізації мікроорганізми гинуть під впливом високої температури. Навіть при температурі 60^о відбувається коагуляція білків і руйнування ферментів мікроорганізмів, але їх спори витримують значно вищу температуру.

Способи термічної стерилізації:

1. Стерилізація сухим жаром виконується гарячим повітрям у повітряних стерилізаторах при температурі 180^о–200^о. При цьому застосовують сушильно-стерилізаційні шафи різноманітної конструкції.

2. Стерилізація парою основана на поєднанні високої температури і вологи. Стерилізація текучою парою здійснюється при температурі 100^о і проводиться в стерилізаторах, що являють собою металеві посудини циліндричної форми з кришкою з двома отворами – для термометра й виходу пари. На дно наливається вода. поверх якої знаходиться металева підставка.

3. Стерилізація насиченою водяною парою під тиском при температурі 120^о–132^о – найбільш ефективна, тому при цьому гинуть не тільки мікроорганізми, а і їх спори. Стерилізацію проводять у парових стерилізаторах – автоклавах різної конструкції. При нагріванні стерилізатора паралельно росту тиску підвищується температура в стерилізаційній камері. Час стерилізації повинен рахуватися з моменту встановлення заданого тиску в манометрі. По закінченню часу стерилізації випускають пару через вентиль і після того, як стрілка манометра стане на «0», відкривають кришку і розвантажують.

4. Пастеризація – одноразове нагрівання розчину при температурі 80^о 30 хв. Використовують при приготуванні розчинів термолабільних речовин.

5. Тиндалізація – дрібна стерилізація, яка полягає в нагріванні при температурі 60-65^о – 1 година 5 разів або при температурі 70-80^о 3 рази через добу зі зберіганням об’єктів при температурі 25-37^о. Гинуть мікроорганізми і їх спори, які розмножуються в інтервалах між нагріванням.

Режим стерилізації:

1. Вироби зі скла, металу, фарфору стерилізують гарячим повітрям при 180^о – 60хв., або в автоклаві при 20^о – 45 хв. Дрібні скляні і металічні предмети поміщають в стерильних біксах. Посуд після стерилізації закривають пробками в асептичних умовах.

2. Допоміжні матеріали – вата, марля, бинти, халати, гумові пробки, пергамент, фільтрувальний папір стерилізують насиченою парою під тиском при 120^о – 45 хв.

3. Термостатичні порошки стерилізують сухим жаром при температурі 180^о–200^о від 10–60 хв., в залежності від маси і температури. Мінімальна маса порошку до 20,0, максимальна – 200,0. Товщина шару не більш 6-7 см.

4. Мінеральні і рослинні олії, жири, мазеві основи стерилізують гарячим повітрям при 180^о 30 хв. і при 200^о – 15 хв., якщо їх маса до 100,0 і при 180^о – 40 хв., при 200^о – 20 хв., якщо їх маса від 100,0 до 500,0.

Олії для ін’єкцій стерилізують насиченою парою під тиском при 120^о – 2 години.

5. Вода для ін’єкцій і водні розчини стерилізують в залежності від об’єму і температури текучою парою або а автоклавах.

Об’єм	Температура	Час
до 100 мл	100о 120о	30 хв. 8 хв.
101 – 500 мл	100о 120о	45 хв. 12 хв.
501 – 1000 мл	100о 120о	60 хв. 15 хв.
Стерилізація об’ємом понад 1 л забороняється.

Умови стерилізації:

1. Справність апаратів.

2. Завантаження проводиться в не нагріті апарати або при температурі 60^о.

3. об’єкти для стерилізації повинні вільно розміщуватись.

4. Час, рекомендований для стерилізації відраховується з моменту досягнення необхідної температури по термометру, або тиску по манометру.

5. Постійний контроль за показання приборів.

6. Суворе дотримання часу стерилізації.

7. Розвантаження апаратів проводить після того, як температура упаде 60-70^о, а автоклави – через 15 хв. після того, як тиск знизиться до «0».

8. При стерилізації матеріалів в спеціальних біксах їх зберігають у закритому вигляді не більше 3 діб. Розкриті матеріали повинні бути використані протягом 24 годин.

Контроль ефективності стерилізації здійснюється за допомогою контрольно-вимірювальних приладів, хімічних і біологічних тестів. Хім. тест або термотест оснований на властивості ряду речовин змінювати свій фізичний стан або колір під впливом температури. Наприклад, температура плавлення антипірину 118^о, кислоти бензойної – 121–122^о, сечовини – 132^о, тіосечовини – 180^о.

Бактеріологічні методи – найточніші й здійснюються за допомогою біотестів.

Стерилізація ультрафіолетовими променями застосовується для стерилізації повітря, допоміжних матеріалів, інвентарю, очищеної води. Для стерилізації розчинів не застосовують, бо скло не проникне для УФ-променів. Як джерело УФ-випромінювання в аптеках застосовуються спеціальні лампи БУВ-15, 30, 60 (бактерицидна, цвіолева), які бувають екрановані і неекрановані. Екрановані лампи можуть працювати в присутності персоналу. Для стерилізації води лампи поміщують всередину водопроводу.

Механічні методи стерилізації – засновані на стерилізації фільтруванням через дрібнопористі фільтри. При цьому досягається стерильність і апірогенність. Фільтри бувають глибинні і мембранні, в залежності від механізму дії. Глибинні фільтри виготовляються з волокнистих матеріалів, у зв’язку з чим виникає загроза відриву волокон і забруднення фільтрату, що може викликати в організмі патологічні реакції. Мембранні фільтри позбавленні цих недоліків, бо виготовляються з полімерних матеріалів. Механізм заснований на затриманні і адсорбції мікроорганізмів та їх спор – фільтри «Владимир». Застосовуються для стерилізації термолабільних розчинів.

Хімічні методи стерилізації засновані на стерилізації бактерицидними речовинами і газами. Використовують 6% Н₂О₂, дезоксон-1 та ін. Стерилізують у закритих ємкостях, витримуючи певний час, а потім промивають стерильною водою в асептичних умовах.

Різновидністю хім. стерилізації є консервування л.ф., тобто оберігання від мікробного псування в процесі їх використання додаванням до них різних хім.. речовин – мертіолат 0,001% – 0,005%, бензоловий спирт 0,5%, етиловий спирт до 2%, хлорбутанол гідрат 0,5%, фенол 0,25 – 0,5%, кислота бензойна 0,1 – 0,2% та ін. Вимоги до консервантів: фармакологічна і хім.. індиферентність, широкий антимікробний спектр, стійкість при зберіганні. Вони повинні підтримувати стерильність лік. форми протягом часу її застосування.