- •Топографічна анатомія таза
- •М’язи таза
- •Фасції таза
- •Клітковинні простори таза
- •Відділи малого таза. Хід очеревини
- •Кровопостачання малого таза та венозний відтік
- •Нерви таза
- •Лімфатичні вузли
- •Органи малого таза Пряма кишка
- •Сечовий міхур
- •Тазова частина сечоводу
- •Внутрішні чоловічі статеві органи (organa genitalia masculina interna) Передміхурова залоза
- •Сім’яні пухирці
- •Тазовий відділ сім’явиносної протоки (pars pelvina ductus deferentis)
- •Промежина
- •Зовнішні чоловічі статеві органи (organa genitalia masculinа externa)
- •Статевий член
- •Сім’яний канатик (funiculus spermaticus)
- •Внутрішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina interna) Матка (uterus)
- •Зв’язки матки
- •Яєчник (ovarium)
- •Зовнішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina externa)
- •Операції на органах малого таза та промежини Операції на сечовому міхурі
- •Пункція сечового міхура (риnсtіо vesiсае urіnаrіае)
- •Високий розріз сечового міхура (sесtiо аltа, суstotomia)
- •Накладення міхурової фістули (epicystostomia)
- •Резекція сечового міхура (rеsеctіо vеsісае urіnаrіае)
- •Видалення сечового міхура (cystectomіа)
- •Операції на прямій кишці
- •Операції на чоловічих зовнішніх статевих органах
- •Операції на жіночих статевих органах
- •Кесарів розтин
Кесарів розтин
Це хірургічна операція, за якої плід і послід витягають через розріз черевної стінки та матки.
Показання: повне та неповне передлежання плаценти, неспроможність рубця на матці після кесарева розтину чи інших операцій, абсолютно вузький таз, клінічна невідповідність розмірів плода і пологових шляхів, пухлини та деформації кісток таза, вади розвитку матки та піхви, великий плід (маса понад 4 кг), серйозна екстрагенітальна патологія (відшарування сітківки, ускладнена міопія, тяжкі захворювання серцево-судинної системи),виражений сімфізит (розходження лобкових кісток, яке спричинює біль під час ходьби), тяжкі форми гестозу та ін.
Положення хворої: лежачи на спині.
Знеболювання: перидуральна анестезія.
Доступ: трансперитонеальний за Пфанненштілем (основний), нажньосерединна лапаротомія.
Техніка операції. Після виконання доступу відсепаровують міхурово-маткову складку очеревини для оголення нижнього сегмента матки. Проводять розріз її стінки (мал. 309). На сучасному етапі перевагу віддають низькому поперечному розрізу (в нижньому сегменті матки, що не скорочується) паралельно ходу м’язових волокон (Керра — Гусакова). Недоліком розрізу є можливість ушкодження маткових судин, які проходять по її ребру. Поздовжні розрізи Сельхаайма (починають у нижньому сегменті матки та продовжують на її тіло) та класичний Сангера (на передній поверхні матки) нині застосовують лише за особливими показаннями. Розсікають плодовий міхур. Уводять руку в порожнину матки та витягують дитину. Перетискають і перетинають пуповину, після чого дитину віддають акушерці. Для скорочення матки та зменшення кровотечі в стінку органавводять окситоцин або метилергометрин. Рукою відділяють і видаляють плаценту. Якщо операцію розпочали до настання пологів канал шийки матки розширюють за допомогою розширювачів Гегара, уведених через її просвіт, щоб забезпечити відтік післяпологових виділень. Рану на матцізашивають дворядним швом із застосуванням матеріалу, що розсмоктується протягом 3—4 міс. Перший ряд швів накладають із захопленням слизової оболонки та прилеглого м’язового шару. Зав’язують його в просвіті матки. У другий ряд швів захоплюють м’язовий або м’язово-серозний шар залежно від місця проведення розрізу матки. Черевну стінку зашивають пошарово.
