Операції на чоловічих зовнішніх статевих органах

Колове відрізання передньої шкірочки статевого члена

Показання: вроджене звуження передньої шкірочки статевого члена.

Знеболювання: місцева інфільтраційна анестезія. Новокаїн уводять у передню шкірочку головки статевого члена.

Техніка операції. Краї передньої шкірочки захоплюють затискачами та відтягують дистально. За допомогою бужа розділяють зрощення крайньої шкірочки та головки статевого члена. Крайню шкірочку розсікають ножицями по середній лінії, не доходячи 0,5 см до вінцевої борозни, потім по колу відсікають до вуздечки статевого члена, не ушкоджуючи її. Зупиняють кровотечу перев’язкою судин. Листки крайньої шкірочки зшивають вузловими швами. Лінію швів прикривають циркулярною пов’язкою, яку фіксують нитками накладених швів.

Розрізання передньої шкірочки статевого члена при парафімозі

Знеболювання: місцева інфільтраційна анестезія.

Техніка операції. Поздовжньо розсікають усі шари защемлювального кільця (мал. 304). Передню шкірочку насувають на головку статевого члена. Розріз не зашивають, рана загоюється вторинним натягом.

За методом М.І. Гаєка і М.Є. Рошаля двома коловими розрізами по опуклій поверхні защемлювального кільця відсепаровують клапті завширшки 1 см. Краї рани зашивають вузловими кетгутовими швами (мал. 305).

Розсічення вуздечки передньої шкірочки статевого члена (frenulotоmіа)

Показання: коротка вуздечка передньої шкірочки.

Знеболювання: місцева анестезія.

Техніка операції. Вуздечку натягують проксимально і розсікають у поперечному напрямку. Краї рани 2—3 шовковими швами зшивають поздовжньо. Накладають на неї марлевий валик і фіксують його до рани кінцями ниток зазначених швів.

Операція при ушкодженні сечівника

Показання: розрив стінки сечівника.

Положення хворого: лежачи на спині, ноги фіксовані на підставках у зігнутому та розведеному положенні.

Знеболювання: внутрішньовенний наркоз, перидуральна анестезія.

Техніка операції. Виконують високий надлобковий розтин сечового міхура. Розрізом у ділянці промежини оголюють місце ушкодження сечівника, кінці його відсікають. Через зовнішнє вічко сечівника в рану уводять гумовий катетер і просовують його в травмований проксимальний кінець. Якщо в рані знайти проксимальний кінець неможливо, проводять ретроградну катетеризацію через сечовий міхур. Сечівник зшивають на катетері “кінець у кінець” вузловими швами. Рану промежини дренують і зашивають до дренажів. Сечу відводять через надлобкову міхурову фістулу.

Операція при водянці яєчка за Вінкельманном

Показання: водянка яєчка відносно невеликих розмірів.

Положення хворого: лежачи на спині.

Знеболювання: місцева інфільтраційна анестезія.

Техніка операції. Розріз завдовжки 8 см починають трохи вище пахвинної складки і продовжують у косому напрямку вниз до калитки. Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу фасцію, а в нижніх відділах — м’яз — підвішувач яєчка, та внутрішню сім’яну фасцію.

Виділяють піхвовий відросток очеревини. Прошивають, перев’язують і відсікають його проксимальну та середню частини. В дистальній частині, на боці, протилежному придатку яєчка, серозну оболонку розсікають поздовжньо, вивертають навколо яєчка та зшивають вузловими швами. Пошарово зашивають рану, залишаючи на добу гумовий випускник.

У тих випадках, коли водянка яєчка має великі розміри, а його оболонки значно стовщені, операцію виконують за способом Бергманна. Він полягає в повному відсіченні пристінкового листка серозної оболонки яєчка та накладенні на її залишки безперервного кетгутового шва.

Операція при крипторхізмі

Показання: відсутність яєчка в мошонці після 2 років.

Положення хворого: лежачи на спині.

Знеболювання: місцева анестезія або наркоз.

Техніка операції. Косим розрізом, який проводять трохи вище і паралельно пахвинній зв’язці, розсікають всі поверхневі шари та передню стінку пахвинного каналу (мал. 306). Виділяють яєчко, обгортають його вологою серветкою і, потягуючи за нього, за допомогою тупфера виділяють сім’яний канатик вище внутрішнього кільця пахвинного каналу. Завдяки гідравлічному препаруванню виділяють піхвовий відросток очеревини до його шийки, де перев’язують і пересікають, після чого відсікають над яєчком. Перевіряють можливість низведення яєчка в калитку, за потреби додатково мобілізують сім’яний канатик. Пальцем формують тунель у відповідній половині калитки та розсікають над ним її шкіру. За допомогою затискача проколюють м’ясисту оболонку, захоплюють за залишки провідника яєчко й опускають його в калитку. Фіксують яєчко за Петривальським — Шемакером: пришивають його оболонки до м’ясистої оболонки калитки і накладають шви на шкіру. Пахвинний канал укріплюють за Мартиновим. За методом Торека — Герцена створюють калитково-стегновий анастомоз: розсікають шкіру стегна на рівні розрізу калитки та пришивають яєчко за оболонки до широкої фасції стегна, шкіру калитки та стегна зшивають по колу вузловими швами (мал. 307). Через 2—3 міс розсікають шкіру стегна навколо калитки, відпрепаровують яєчко і зашивають розрізи на стегні та калитці.