Пункція сечового міхура (риnсtіо vesiсае urіnаrіае)

Показання. Затримка сечі, при якій за допомогою катетера спорожнити сечовий міхур не вдається.

Техніка операції. Шкіру в ділянці лобка потрібно поголити та продезінфікувати. Хірург вказівним пальцем лівої руки зміщує шкіру вбік і по серединній лінії, безпосередньо над лобковим симфізом, вколює довгу (8—10 см) і тонку голкою на глибину 6—8 см до відчуття «провалювання» в порожнину сечового міхура (мал. 294). Напрямок голки має бути перпендикулярним до поверхні тіла, що запобігає пораненню сусідніх органів. Виконують пункційну пробу й отримують сечу. Після чого максимально спорожнюють сечовий міхур. У разі, якщо сеча не витікає, її потрібно відсмоктати за допомогою шприця.

Дренування передміхурового простору

Показання. Флегмона передміхурового клітковинного простору.

Техніка операції за Мак-Уортером. Відступивши на 5 см донизу від промежинно-стегнової складки, проводять поперечний розріз поверхневих тканин довжиною 7—8 см, починаючи на рівні тонкого м’яза. За допомогою гачків Фарабефа розводять тонкий і привідний м’язи. Розсікають малий привідний м’яз і розводять його краї. По ходу волокон, у нижній частині, біля лобкової кістки, розводять затульні м’язи та затульну мембрану, завдяки чому розкривають передміхуровий простір. Заводять дренажні трубки та фіксують їх до шкіри.

Високий розріз сечового міхура (sесtiо аltа, суstotomia)

Показання. Камені, сторонні тіла та новоутворення сечового міхура; звуження, ушкодження сечівника; як доступ до передміхурової залози.

Положення хворого: лежачи на спині з опущеним головним і дещо піднятим тазовим кінцем операційного стола (положення Тренделенбурга).

Техніка операції. Перед операцією сечовий міхур заповнюють розчином антисептика. При цьому перехідна складка очеревини піднімається вище лобкового зрощення і стає досяжною передня стінка сечового міхура. По серединній лінії в напрямку пупка проводять розріз завдовжки 6—8 см догори від лобкового симфізу (мал. 295, а). У чоловіків і жінок з надлишковою масою тіла можна застосовувати поперечний розріз за Пфанненштілем.

Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину, поверхневу фасцію та її глибокий листок. Після розрізання білої лінії живота розводять краї прямих і пірамідних м’язів. Розрізавши поперечну фасцію, потрапляють у передміхурову клітковину. За допомогою тупфера або гострим способом пристінкову очеревину відшаровують від передньої стінки живота та стінки сечового міхура. Оголюють передньоверхню стінку сечового міхура, яку відрізняють від клітковини за вертикальним розташуванням вен і переплетенням м’язових волокон, і прошивають її за допомогою двох лігатур-тримачів, накладених на відстані 2—3 см одна від одної. Введену в сечовий міхур рідину випускають, знімаючи затискач з катетера.

Стінку сечового міхура розрізають у вертикальному напрямку між двома накладеними лігатурами-тримачами (мал. 295, б, в). Спочатку дозовано розсікають м’язовий шар. Слизову оболонку сечового міхура, що випнулася, розрізають на меншому протязі ніж м’язи, оскільки вона більше розтягується. Вміст сечового міхура видаляють за допомогою електричного вакуумного насоса. У розріз органа вводять дзеркало, піднімають його стінку й оглядають його слизову оболонку. Після чого виконують основні прийоми залежно від причини операції (видалення каменів, пухлин, сторонніх тіл тощо).

Зашивають стінку сечового міхура вузловими швами в 2—3 поверхи, не захоплюючи в шов слизову оболонку. Перший ряд (поверх) накладають тонким кетгутом герметизуючим адвентиційно-підслизовим вузловим швом, другий і третій — адвентиційно-м’язовим швом.

У передміхуровому просторі розміщують дренаж, який залишають на 1—3 доби. Рану черевної стінки зашивають до нього. На кілька днів у сечовий міхур уводять двопросвітний катетер для промивання його порожнини розчином антисептика та видалення сечі.