Зовнішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina externa)

Жіноча соромітна ділянка (pudendum femininum) містить у своєму складі зовнішні жіночі статеві органи: великі соромітні губи (labia majora pudendi), малі соромітні губи, присінок піхви, клітор, зовнішній отвір сечівника, залози присінка.

Великі соромітні губи, що обмежують соромітну щілину, утворені шкірою та клітковиною, яка містить фіброзні пучки щільної волокнистої сполучної тканини та підшкірне венозне сплетення. З’єднуючись вгорі та спереду від лобка, вони утворюють передню спайку губ (commissura labiorum anterior),ззаду — задню спайку (commisura labiorum posterior). Відстань між відхідником і великими соромітними губами становить 2—3 см. У їх товщі закінчуються круглі зв’язки матки. Особливістю шарів великих соромітних губ є відсутність поверхневої фасції і наявність сполучнотканинних тяжів, які забезпечують з’єднання шкіри з окістям лобкових кісток.

Між великими соромітними губами розташовані малі соромітні губи, клітор, зовнішній отвір сечівника і присінок піхви з його зовнішнім отвором. Малі соромітні губи є парними тонкими складками, що обмежують збоку і знизу присінок піхви. Під клітором вони утворюють вуздечку соромітних губ(frenulum labiorum pudendi), спереду від нього — передню шкірочку клітора (preputium clitoridis). Таким чином, одна зі складок (з кожного боку) йде над клітором, друга — під ним. Ззаду від клітора малі соромітні губи утворюють човноподібну ямку, що доходить до вуздечки.

Більшу частину зовнішніх жіночих статевих органів займає присінок піхви, межами якого є: з боків — малі соромітні губи, спереду — клітор, ззаду — вуздечка соромітних губ. У присінку піхви відкриваються два отвори. Просвіт отвору сечівника має зірчасту форму, розташований цей отвір на 2 см нижче клітора. Вхід у піхву облямований дівочою перетинкою або її залишками — сосочками дівочої перетинки. На межі середньої та задньої третини малих соромітних губ або в задній їх третині під цибулиною присінка розташовані малі та велика залози присінка (gll. vestibulares minores et major), отвори яких відкриваються на присередній поверхні малих соромітних губ.

Клітор (довжина органа — 2—3 см) містить у своєму складі два печеристих тіла (corpus cavernosum clitoridis), які є продовженням його ніжок і закінчуються головкою, а також вуздечку та передню шкірочку (див. вище).

Кровопостачання зовнішніх жіночих статевих органів здійснюють гілки внутрішньої соромітної артерії: задні губні (rr. labiates posteriores),артерія цибулини присінка піхви (a. bulbi vestibuli vaginae), глибока (a. profunda clitoridis) і дорсальна артерія клітора (a. dorsalis clitoridis) та зовнішня соромітна артерія. Венозний відтік відбувається однойменними венами у внутрішню клубову та стегнову вену.

Лімфа від зовнішніх жіночих статевих органів відтікає в пахвинні лімфатичні вузли.

Іннервацію зазначених органів забезпечують гілки соромітного нерва, заднього шкірного нерва стегна та клубово-пахвинного нерва.

Операції на органах малого таза та промежини Операції на сечовому міхурі

Катетеризація сечового міхура (cateterisatіо vesiсае иrіпаrіае)

Показання. Гостра затримка сечовипускання рефлекторного або механічного характеру за неефективності консервативних методів лікування.

Техніка уведення гумового та металевого катетерів у жінок. Катетеризація сечового міхура може бути проведена за допомогою гумового (виконує середній медичний персонал або лікар) і металевого катетера (лікарська маніпуляція у чоловіків через ризик розриву сечівника). Під час введення гумового та металевого катетера у жінок лікар стає зліва від пацієнтки, пальцями лівої руки розсуває соромітні губи й обробляє присінок піхви серветкою, просякнутою розчином фурациліну. За допомогою анатомічного пінцета фіксує катетер на відстані 2 см від його переднього кінця, а мізинцем правої руки затискає задній кінець і вводить його у вічко сечівника до пінцета. Перехоплює катетер рукою і просуває на 5—7 см до появи сечі. Металевий катетер уводять у сечівник, фіксуючи пальцями правої руки. Введення не зумовлює труднощів, окрім випадків, коли уретра має звивистий хід внаслідок випадання матки та піхви.

Техніка введення гумового катетера у чоловіків. Катетеризація у чоловіків є складнішою маніпуляцією через більшу довжину сечівника та наявність згинів.

Під час уведення гумового катетера лікар фіксує статевий член ІІІ і IV пальцями лівої руки, відтягує передню шкірочку й обробляє головку та зовнішнє вічко сечівника серветкою, просякнутою розчином фурациліну. І і ІІ пальцями лівої руки розкриває зовнішнє вічко сечівника і закапує 2 краплі стерильного вазелінового масла. Підтягує член догори і за допомогою пінцету уводить кінець катетера, змащеного вазеліновим маслом, і перехоплюючи пінцетом, просуває його на глибину 15—20 см до виділення сечі.

Техніка введення металевого катетера у чоловіків. Маніпуляцію проводять за неможливості введення гумового катетера. Використовують металевий катетер середнього розміру: № 16—18 за шкалою Шар’єра (одиниця шкали Шар’єра дорівнює 1/3 мм). Лікар стає ліворуч від хворого, обробляє головку статевого члена серветкою, просякнутою розчином фурациліну, і захоплює орган пальцями лівої руки в ділянці шийки. Правою рукою фіксує катетер за вушка та розміщує паралельно пахвинному згину дзьобом униз. Занурює дзьоб катетера в сечівник і одночасно натягує на нього статевий член. Заглиблюючи катетер, повертає його павільйон до середньої лінії, щоб по завершенні повороту кінець дзьоба був розташований під лобковим зрощенням. Продовжуючи натягувати статевий член, плавним, маятникоподібним рухом відхиляє катетер від живота в бік стегон. У цей час дзьоб катетера проходить перетинчасту частину сечівника, переборює опір зовнішнього та внутрішнього м’язів — замикачів сечівника і заходить у сечовий міхур. За потреби можна залишити катетер у сечовому міхурі, прив’язавши його за вушко до стегна, але не більше ніж на 30—40 хв (через ризик розвитку пролежнів). Видаляючи катетер, потрібно щільно закрити його отвір пальцем і повторити рухи в зворотному порядку.