- •Топографічна анатомія таза
- •М’язи таза
- •Фасції таза
- •Клітковинні простори таза
- •Відділи малого таза. Хід очеревини
- •Кровопостачання малого таза та венозний відтік
- •Нерви таза
- •Лімфатичні вузли
- •Органи малого таза Пряма кишка
- •Сечовий міхур
- •Тазова частина сечоводу
- •Внутрішні чоловічі статеві органи (organa genitalia masculina interna) Передміхурова залоза
- •Сім’яні пухирці
- •Тазовий відділ сім’явиносної протоки (pars pelvina ductus deferentis)
- •Промежина
- •Зовнішні чоловічі статеві органи (organa genitalia masculinа externa)
- •Статевий член
- •Сім’яний канатик (funiculus spermaticus)
- •Внутрішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina interna) Матка (uterus)
- •Зв’язки матки
- •Яєчник (ovarium)
- •Зовнішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina externa)
- •Операції на органах малого таза та промежини Операції на сечовому міхурі
- •Пункція сечового міхура (риnсtіо vesiсае urіnаrіае)
- •Високий розріз сечового міхура (sесtiо аltа, суstotomia)
- •Накладення міхурової фістули (epicystostomia)
- •Резекція сечового міхура (rеsеctіо vеsісае urіnаrіае)
- •Видалення сечового міхура (cystectomіа)
- •Операції на прямій кишці
- •Операції на чоловічих зовнішніх статевих органах
- •Операції на жіночих статевих органах
- •Кесарів розтин
Сім’яний канатик (funiculus spermaticus)
Голотопія. Сім’яний канатик простягається від заднього краю яєчка до глибокого пахвинного кільця.
Будова. Він є комплексом анатомічних утворень, в який входять сім’явиносна протока з однойменними артерією і веною, яєчкова артерія, лозоподібне венозне сплетення, лімфатичні судини, гілки яєчкового нервового сплетення, залишок піхвового відростка очеревини. Всі вони ззовні всередину вкриті зовнішньою сім’яною фасцією, м’язом — підіймачем яєчка з фасцією, що його вкриває, і внутрішньою сім’яною фасцією.
Синтопія елементів канатика. Органи сім’яного канатика оточені пухкою клітковиною. В задньому відділі розташована сім’явиносна протока, попереду якого яєчкова артерія, ззаду — артерія сім’явиносної протоки. Однойменні вени супроводжують артеріальні стовбури. Лімфатичні судини проходять з передньою групою вен.
Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація аналогічні яєчковим.
Внутрішні жіночі статеві органи (organa genitalia feminina interna) Матка (uterus)
Голотопія. Матка розміщена в центральній частині порожнини малого таза між сечовим міхуром і прямою кишкою (мал. 292).
Скелетотопія. Перешийок (перехід тіла в шийку — isthmus uteri) та шийка матки розташовані на рівні S2—S3.
Будова. Матка має три відділи: дно (fundus uteri) — частина, розташована вище відходження маткових труб, тіло (corpus uteri) — частина органа між дном і шийкою, шийка (сervix uteri), що має надпіхвову та піхвову порції. Звужену частину тіла в ділянці шийки називають перешийком. Розрізняють передню та задню поверхні, правий і лівий краї матки. Поздовжня вісь матки нахилена вперед (anteversio), тіло матки по відношенню дошийки також нахилене вперед (anteflexio).
Стінка матки містить три оболонки: зовнішня — серозно-фасціальна (perimetrium), середня — м’язова (myometrium), внутрішня — слизова (endometrium). Зовнішня оболонка представлена очеревиною та фасцією таза. Очеревина вкриває тіло та дно матки, задню стінку шийки, а також невелику ділянку (близько 1—1,5 см2) задньої стінки піхви, переходячи на передню стінку прямої кишки й утворюючи прямокишково-маткову заглибину(excavatio rectouterina). На міхуровій поверхні матки очеревина доходить до перешийка, потім йде на задню та верхню стінки сечового міхура, утворюючи міхурово-маткову заглибину (excavatio vesicouterina). Біля країв матки очеревина утворює дублікатуру, що йде до бокових стінок таза. Це — широка зв’язка матки (lig. latum uteri). Бокові краї матки між листками зазначеної зв’язки очеревиною не вкриті. Передня стінка шийки матки, перешийок і піхва розташовані в підочеревинному відділі малого таза. Вони вкриті нутрощевою фасцією таза і зрощені з фасцією сечового міхура.
М’язова оболонка має тонкі зовнішній і внутрішній поздовжні шари та виражений коловий середній шар, у якому розташована основна маса кровоносних судин.
Слизова оболонка не має підслизової основи та щільно зрощена з м’язовою.
У порожнині матки виділяють два відділи: власне порожнина матки та канал шийки.
Зв’язки матки
Широка зв’язка матки — парна. Вона є дублікатурою очеревини і має чотирикутну форму. Її присередній край фіксований до бічного краю матки, бічний — до бокової стінки таза в ділянці крижово-клубового суглоба. Верхній її край вільний, в ньому розташована маткова труба, нижній — утворений завдяки розходженню листків очеревини. В товщі (зверху вниз) широкої зв’язки матки розташовані маткові труби, круглі зв’язки матки (ligg. teres uteri), задні частини яєчників та власні зв’язки яєчників (ligg. ovarii proprium). Всі ці утворення випинають очеревину широкої зв’язки й утворюють власні брижі, тобто частини зв’язки, що кріпляться до цих органів: mesometrium — брижа матки, mesosalpinx — брижа маткової труби, mesoovarium— брижа яєчника, mesodesma — стрічка очеревини, фіксована до круглої зв’язки матки. Біля основи широкої зв’язки розташована приматкова клітковина (parametrium), в товщі якої проходять сечовід, оточений власною фасцією, маткова артерія, кардинальна зв’язка (lig. cardinale uteri). Відстань від сечоводу до стінки матки коливається залежно від віку: від 0,5 см у дитинстві та старості, до 1—2 см у репродуктивному віці. Причому лівий сечовід зазвичай розташований ближче до матки, ніж правий.
Кругла зв’язка матки починається дещо нижче і вперед від початкової частини маткової труби. У товщі широкої зв’язки вона прямуєлатерально і вперед до глибокого пахвинного кільця. Нерідко за її ходом виявляють венозні й артеріальні стовбурці, що утворюють анастомоз між матковими та нижніми надчеревними судинами.
Власна зв’язка яєчника починається в ділянці кута матки. Прямуючи вниз і назад від початку маткової труби, вона йде до маткового кінця яєчника. У зазначеній зв’язці містяться кровоносні судини й утворюються анастомози між матковою та яєчниковою артеріями.
Кардинальна зв’язка матки починається від перешийка, проходить в основі широкої зв’язки по ходу маткової артерії та кріпиться до пристінкового листка фасції таза. Зазначена зв’язка є сполучнотканинним і м’язовим тяжем, утвореним непосмугованою м’язовою та фіброзною тканиною.
Крижово-маткова зв’язка (lig. sacrouterina) є парною. Вона фіксує перешийок матки до S2—S3. Над нею утворюється матково-прямокишкова складка очеревини.
Синтопія. Спереду від матки, між нею та сечовим міхуром, розташована міхурово-маткова заглибина, що знизу доходить до половини органа. Нижче заглибини стінка матки зрощена зі стінкою сечового міхура.. Позаду розташована матково-прямокишкова заглибина, яке досягає проксимальної частини піхви. Для евакуації крові або гною, що накопичилися в цій заглибині, доступ виконують через задню стінку склепіння піхви.
В шийці матки виділяють надпіхвову та піхвову частини. Останню охоплює піхва, внаслідок чого утворюється склепіння піхви і його частини: передня — між передньою губою вічка матки та передньою стінкою піхви, задня — між задньою губою вічка матки та задньою стінкою піхви і бокова. Задня, глибша, частина склепіння піхви та ділянка стінки, що його утворює, вкриті очеревиною, яка є дном прямокишково-маткової заглибини. По боках від тіла матки розташовані приматкові клітковинні простори. Маткові артерії, що проходять у них, під час атонічних післяпологових кровотеч, можна перетиснути затискачами, накладеними через бокові склепіння піхви.
Кровопостачання матки забезпечує переважно маткова артерія (a. uterina). Додатковими джерелами кровопостачання органа є нижня надчеревна артерія, яєчникова, нижня міхурова та внутрішня соромітна артерії. Венозний відтік відбувається в основному через систему внутрішньої клубової вени. Слід зазначити, що в ділянці матки та піхви утворюються маткове та піхвове венозні сплетення, що можуть широко з’єднуватися звенозними сплетеннями прямої кишки і сечового міхура.
Регіонарними лімфатичними вузлами матки і піхви є внутрішні клубові, крижові та пахвинні лімфатичні вузли.
Іннервація матки відбувається завдяки матково-піхвовому сплетенню, утвореному гілками підчеревного.
Маткова труба (tuba uterina, salpinx)
Маткова труба — порожнисте утворення довжиною 10—12 см.
Будова. Маткова труба містить маткову частину, перешийок, ампулу, лійку та торочки (fimbriae tubae). Стінка органа представлена такими шарами: серозною оболонкою, підсерозним прошарком, м’язовою і слизовою оболонками.
Голотопія. Труба проходить по верхньому краю широкої зв’язки матки, що утворює для неї брижу (mesosalpinx), в якій до органа підходять судинні гілки маткової і яєчникової артерій.
Синтопія. Маткова труба тісно зв’язана з яєчником: охоплює його з трьох боків. Біля матки труба має горизонтальний напрямок, потім утворює різкий згин і майже вертикально прямує вгору вздовж брижового краю яєчника. В кінцевому відділі труба утворює ще один згин, опуклою частиноюобернений так, що лійка труби спрямована вниз і прилягає до вільного краю та бічної поверхні яєчника. Трубу фіксує підвішувальна зв’язкою яєчника(lig. suspensorium ovarii), в товщі якої проходять гілки яєчникової артерії.
Кровопостачання маткової труби забезпечують трубні гілки маткової артерії.
Регіонарними лімфатичними вузлами органа є внутрішні клубові, крижові та пахвинні лімфатичні вузли.
Іннервацію маткової труби забезпечує матково-піхвового сплетення, утворене гілками підчеревного.
