Задача 3 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах і транспорті

Варіант 9

На території Полтавського ТРЗ (м. Полтава) знаходяться ємності із загальним об’ємом 6 м³, в яких зберігається СДЯР – сірчаний ангідрид. Ємності обваловані, висота обвалування Н=1 м.

Для складання планів реагування і захисту населення виконати:

1. попереднє (довгострокове) прогнозування хімічної обстановки, яка може скластися в результаті аварії з викидом СДЯР на даному підприємстві;

2) аварійне прогнозування хімічної обстановки, якщо вилилося 5,7 т сірчаного ангідриду і відомі метеорологічні дані на момент аварії:

• Напрямок і швидкість вітру: південно-східний, 2,5 м/с.

• Температура повітря: 0 ^оС.

• Час аварії і погодні умови: день, хмарно.

Стримування розповсюдження отруйної хмари (забудовою, лісосмугою тощо) і час приходу її до житлових кварталів визначити за картою.

В розрахунках прийняти, що частка людей, котрі вміють користуватися найпростішими засобами захисту складає 15%.

Для довідки: Загальна площа м. Полтави - 103,5 км², кількість населення - 310 тис.чол. Густина сірчаного ангідриду у рідкому стані 1,462 т/м³.

Розв’язання Попередній (довгостроковий) прогноз

1. Приймаємо такі метеорологічні умови на момент можливого виникнення аварії:

- швидкість вітру в приземному шарі v = 1 м/с;

- температура повітря t = +20 ^оС;

- СВСП – інверсія.

2. Визначаємо масу СДЯР на момент аварії, що прогнозується (з урахуванням заповнення ємкостей на 70% від їхнього об’єму):

т = 0,7Vγ = 0,7∙6∙1,462 = 6,14 т.

3. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на ХНО (табл. 12). Для цього виконуємо лінійну інтерполяцією:

Г_табл = (9,9-6,45)/5∙1,14+6,45 = 7,24 км.

4. Враховуємо поправку на можливе обвалування ємності (табл. 1).

Г´ = Г_табл/2,5=7,24/2,5=2,9 км.

5. Враховуємо поправку на перешкоду на шляху поширення хмари. За картою визначаємо, що об’єкт знаходиться в межах міста, в міській забудові. Із табл.3 дізнаємося, що кожен кілометр міської забудови зменшує при інверсії поширення хмари в 3,5 рази. Отже:

Г´´ = Г´- Г´/3,5 = 2,9 – 2,9/3,5 = 2,07 км.

6. Визначаємо ширину ПЗХЗ:

Ш_ПЗХЗ = 0,3·Г^0,6 = 0,3·2,07^0,6 = 0,46 км.

7. Позначаємо на карті-схемі ЗМХЗ у вигляді кола радіусом 2,07 км, а в ньому, в найнебезпечнішому напрямку, куди може дути вітер (зона міської забудови), – ПЗХЗ у вигляді еліпса довжиною 2,07 км і шириною 0,46 км.

8. Визначаємо площу зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) за формулою (1)

S_ЗМХЗ = 8,72·10^-3·Г²·φ = 8,72·10^-32,07²·360 = 13,45 км².

9. Визначаємо площу зони фактичного (прогнозованого) зараження (ПЗХЗ) за формулою (2)

S_ПЗХЗ = 0,081·Г²·4^0,2 = 0,081·2,07²·4^0,2 = 0,46 км².

10. Беручи до уваги середню щільність населення міста (310000/103,5 = 2995 чол./км²), визначаємо кількість населення, яке може опинитися в зоні прогнозованого хімічного зараження (ПЗХЗ):

N = 2995*0,46 = 1378 осіб.

Загальна чисельність населення в осередку ураження 1378 чол., із них:
у будинках (50%) – 689 чол., із них:			на вулицях (50%) – 689 чол., із них:
в ЗІЗ (15%) – 103 чол.	без ЗІЗ (85%) – 586 чол.	в ЗІЗ (15%) – 103 чол.		без ЗІЗ (85%) – 586 чол.
постраждає (за табл.6):
30% – 31 чол.	50% – 293 чол.	50% – 52 чол.		100% – 586 чол.
разом постраждає:
962 чол., із них:
легкі отруєння отримають (25%) – 241 чол.
отруєння середньої тяжкості отримають (40%) – 385 чол.
смертельні отруєння отримають (35%) – 337 чол.

12. Визначаємо тривалість дії (випаровування) СДЯР. За таблицею 18 сірчаний ангілрид випаровується при вільному розливі у безвітряну погоду за 23,9 год.