2. Ділове адміністрування: корпоративне управління

2.1. Теоретичні основи корпоративного управління

2.1.1. Сутність і економічна природа корпоративного управління

Слово «Корпорація» походить від лат. corporation (об’єднання, співтовариство) та означає об’єднання, союз, що створюються на основі професійних або майнових інтересів (інтереси, які пов’язані з об’єднанням власності).

Корпоративне управління – це управління специфічною об’єднаною власністю.

Корпоративне управління є одним із базових елементів менеджменту і визначає насамперед погодження відносин власника і менеджерів.

Предметом корпоративного управління не є безпосередньо виробництво, фінанси, ринки, кадрова політика; корпоративне управління розглядає здійснення господарських операцій виходячи з найбільш ефективної діяльності корпорації не тільки з погляду менеджменту організації, а й її власників. Не завжди інтереси власників та корпорації (як підприємства) збігаються. Тому корпоративне управління в системі загального менеджменту спрямоване на отримання кінцевого результату, яким є найбільш оптимальне узгодження інтересів суб’єктів корпоративних відносин:

- власників; - менеджерів;

- працівників; - суспільства.

Корпоративне управління може розглядатися як управління корпоративними правами. Тобто, корпоративне управління являє собою процеси регулювання власником руху його корпоративних прав із метою отримання прибутку у вигляді дивідендів, відшкодування витрат через отримання частки майна при його ліквідації.

Корпоративні права – право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої особи, отримання інформації про діяльність цієї особи, а також частки активів у разі ліквідації відповідно до чинного законодавства.

Реалізація корпоративних прав здійснюється через вплив на прийняття рішень у корпораціях шляхом голосування, методів і форм придбання цінних паперів і позбавлення від них. Тому предметом корпоративного управління є два рівні:

1) корпоративне підприємство;

2) форми і методи державного регулювання корпоративного сектору і державної власності в ньому.

Загальноприйнятими об’єктами корпоративного управління в економічній літературі обов’язково є акціонерні товариства, а також та частина товариств з обмеженою відповідальністю, в яких управління відокремлено від власності. Також об’єктами корпоративного управління виступають корпоративні права в цих товариствах.

2.1.2. Структурні елементи корпоративного управління

І. Суб’єкти корпоративного управління:

1. Власники корпоративних прав: громадяни, юридичні особи, держава.

2. Власники і менеджмент підприємства.

3. Держава, яка створює загальні норми прямого і опосередкованого регулювання руху корпоративних прав.

4. Суспільна інституція фінансового посередництва і менеджменту. У світі існує розвинутий інститут посередництва, завдяки якому власник корпоративних прав передає значну частину своїх прав в управлінні професіоналам (дилерські та брокерські компанії, інші фінансові посередники, які регулюють рух корпоративних прав в інтересах їх власників).

5. Працівники корпоративних підприємств (норма про участь у голосуванні органів, що представляють трудовий колектив, введена в законодавчу базу України стосовно акціонерних товариств).

ІІ. Елементи зовнішньої сфери корпоративного регулювання

1. Державні органи загальної та спеціальної компетенції.

2. Механізми ринкового контролю. Дієвість управління визначається досягненням певного соціально-економічного статусу акціонерного товариства. Ринки продукції є чітким індикатором правильності корпоративної стратегії і тактики фірми і призводять до ліквідації неефективно діючих структур.

3. Громадські організації, засоби масової інформації.

ІІІ. Елементи внутрішньої сфери корпоративного управління

Внутрішні елементи корпоративного управління включають розроблені менеджментом і узгоджені з власниками приписи поведінки персоналу, оплати посадових осіб, формування фондів та виплати дивідендів, майнових угод, інших напрямів корпоративної та виробничої діяльності.

ІV. Функції корпоративного управління

Функції корпоративного управління доцільно розглядати з погляду організаційних, а саме: планування, організація, координація, мотивація, контроль.

Крім того, корпоративне управління має спеціальні (конкретні) функції, притаманні лише йому:

• проведення первинної та похідних емісій;

• регулювання руху корпоративних цінних паперів на фондовому ринку;

• регулювання проведення загальних зборів;

• формування органів управління між загальними зборами та надання їм певних повноважень;

• робота з фінансовими посередниками;

• організація депозитарної та реєстраційної діяльності;

• організація виплати дивідендів;

• ознайомлення акціонерів з інформацією;

• реорганізація корпорації тощо.