4.16 Контроль та прийомка будівництва земляного полотна

Планувальні, укріплювальні і опоряджувальні роботи є завершальним етапом будівництва автомобільної дороги, тому контроль якості цих робіт – це є підготовкою до здачі об’єкта в експлуатацію.

Укоси земляного полотна під дією вітру, води, морозу і сонця в наслідок зміни фізичних властивостей ґрунтів піддаються руйнуванню. Тому необхідне укріплення земляного полотна. Укріпленню підлягають: укоси і узбіччя, конуси мостів і підходи до малих штучних споруд, бокові, нагірні та водовідвідні канави, регуляційні споруди.

Конструкція укріплення земляного полотна можуть бути різноманітними і залежать від висоти насипів чи глибини виїмки та крутизни укосів; властивості ґрунтів та погодно-кліматичних умов.

Найбільш простим і найбільш економічним типом укріплення є улаштування на поверхні укосів рослинного трав’яного покрову. При певних умовах укоси укріплюють одернуванням, шарами гравію або щебеню, збірними плитами, шарами укріпленого ґрунту, садінням дерев, кущів, кам’яним накиданням, пневмонабризкуванням з металевою сіткою чи без неї, розливом органічного в’яжучого, утворення шарів із глини та інше.

Укоси насипів висотою 3,5-4м, виїмки глибиною до 5м з укосами 1:4 та 1:6 укріплюють посівом багатолітніх трав. Більш високі та глибокі виїмки доцільно укріплювать засівом багатолітніх трав в збірних залізобетонних решітках. Іноді решітки заповнюють гравієм, щебенем або місцевим ґрунтом, обробленим в’язником.

Основним способом укріплення для укосів, що не підлягають підтопленню водою є гідро посів багатолітніх трав з мульчуванням.

Для засіву трав застосовують гідро посів, так зване мульчування. Мульча – це суміш трави і води, що під тиском подається на укіс. Для цього використовують автогідросівалку ДЕ-16. Якщо ґрунти на укосах не придатні до проростання трави, тоді укоси покривають рослинним шаром ґрунту товщиною 10-15 см, при наявності глини або мілких пісків до 20 см.

На підходах до мостів, де укоси інтенсивно розмиваються водою, їх укріплюють бетонними плитами.

При виконанні опоряджувальних робіт виконують і рекультивацію земель, що були порушені в процесі будівництва дороги (дороги по яким здійснювався рух дорожніх машин, об’їзди, стоянки загонів і т.ін.).

При плануванні і спорудженні земляного полотна контролюють: ширину земляного полотна, узбіч, поздовжні нахили резервів, бокових, нагірних та водовідвідних канав, крутизну укосів земляного полотна.

При контролі укріплювальних робіт перевіряють: природність ґрунту для засівання травою; відповідність складу трави грунтово-кліматичній зоні; відсоток проростання; міцність закріплення дерну, бетонних плит, решіткових конструкцій та ін.

Результати контролю записують до журналу виконання робіт та і в інші спеціальні документи, які додаються до загальної документації при здачі автомобільної дороги в експлуатацію.

При спорудженні земляного полотна контроль якості полягає в перевірці дотримання допустимих відхилень: при розбивочних роботах, при встановленні відповідності геометричних розмірів земляного полотна і фізико-механічних властивостей від практичних даних. Допустиме відхилення у геометричних розмірах земляного полотна приведено в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10 - Допустимі відхилення у геометричних розмірах земляного полотна

Параметри, що контролюються	Кількість вимірів	Допустиме відхилення
Підготовка основи земляного полотна
Товщина родючого ґрунту, що зрізується	Не менше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах до ±20%, решта – до ± 10%.
Щільність основи	Не рідше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100 м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектного значення коефіцієнта ущільнення в бік зменшення в межах до 2%, решта – не нижче проектного значення
Спорудження насипів і розробка виїмок
Щільність шарів земляного полотна	Не менше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектного значення коефіцієнта ущільнення в бік зменшення в межах до 2%, решта – не нижче проектного значення
Висотні відмітки поздовжнього профілю	Не менше трьох вимірів на поперечному перерізі через кожні 100м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення - від проектних значень в межах ± 100мм, решта – до ± 50мм
Відстань між віссю і брівкою земляного полотна	Не менше двох вимірів на обох напрямках руху через 100 м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах ± 200мм, решта – до ± 100мм
Поперечний похил	Не менше двох вимірів на смузі руху через кожні 100 м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в межах від - 10‰ до +15‰, решта - ±5‰
Крутизна укосу	Не менше двох вимірів з обох сторін насипу або виїмки через кожні 100м	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектних значень в бік зменшення крутизни в межах до 10%, решта – до 5%
Щільність ґрунту на укосі	З обох сторін насипу через кожні 100м: на насипах до 3м – один вимір, від 3 до 6м – два, понад 6м – три виміри	Не більше 10% результатів вимірів можуть мати відхилення від проектного значення коефіцієнту ущільнення в бік зменшення в межах до 2%, решта – не нижче проектного значення

Також контролюють вологість та ущільнення ґрунту земляного полотна, шляхом відбирання проб ґрунту різальними кільцями пробо-відбирачами. Проби відбирають через кожні 200 м по вісі дороги, і на відстані 1.5 – 2 м, від брівки земляного полотна. При зосереджених земляних роботах, проби ґрунту відбирають через 50 м., вологість і щільність ґрунту, визначають за допомогою приладу Ковальова, так званого вологощільноміра. Отримані дані вологості ґрунту порівнюють із оптимальною вологістю, а щільність із подібною щільністю. Щільність ґрунту менша від нормативної на 0,4 грм/см³, може допускатися не більше ніж у 10% випадків.