1.2.Структура дипломної магістерської роботи

Дипломна магістерська робота має мати обсяг 5,5 – 6,5 друкованих аркушів , або 100 – 110 сторінок рукописного тексту .

Дипломна робота магістра має таку структуру:

• Титульний аркуш. (дод.Г )

• Зміст.

• Перелік умовних позначень.

• Вступ.

• Основна частина.

• Висновки та пропозиції.

• Список використаних джерел.

• Додатки.

Відповідно до обраної теми студент здійснює пошук, систематизацію і аналіз джерел науково-методичної інформації: монографій, авторефератів дисертацій, підручників і посібників, публікацій в періодичних професійних виданнях, реферативних журналах, інформації з мережі Інтернет, відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорюється з керівником.

Вивчення літератури з обраної теми слід починати з відповідних підручників, посібників, енциклопедій, довідників, з перегляду власних лекційних та семінарських конспектів, поступо- во переходячи до ознайомлення з монографічними роботами, статтями з періодичних видань, науковими повідомленнями тощо. У першу чергу здійснюється підбір літератури останніх років видання. Для полегшення вибору статей з журналів доцільно ознайомитися зі змістом статей, що були опубліковані за рік, в останньому або першому номері журналу.

При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, всі питання повинні бути взаємопов'язані.

План дипломної магістерської магістерської роботи повинен бути складним і містити: вступ; три розділи, кожен з яких складається з трьох параграфів; висновки та пропозиції; список викорис-таних джерел та додатки.

У вступі розкривається актуальність обраної теми, наводиться обґрунтування необхідності проведення дослідження та інші вихідні дані до дипломної магістерської магістерської роботи.

У вступі необхідно:

- стисло обґрунтувати актуальність обраної теми на сучасному етапі ринкових перетворень в Україні;

- визначити місце обраної теми в сучасних дослідженнях, рівень її розробки з переліком вчених та основних робіт, які вони написали;

- вказати інформаційну базу дослідження;

- обґрунтувати практичну значущість обраної теми дипломної магістерської магістерської роботи;

- сформулювати головну мету і поставити завдання дослідження, що розкривають зміст роботи;

- окреслити предмет та об'єкт дослідження;

-визначити методологічні прийоми дослідження, які будуть використані при рішенні поставлених задач. Для дипломних робіт за ОКР «магістр» необхідно:

- визначити наукову новизну дослідження;

- перелічити напрямки апробації роботи;

- зазначити інформацію про можливе впровадження.

У вступі до дипломної магістерської роботи формулюється теоретична й практична актуальність теми. Сюди входить коротка характеристика стану справ з теми дипломної магістерської роботи на підприємстві чи в певному напрямку міжнародної економіки.

Слід оцінити ступінь вивченості досліджуваної проблеми, вказати, які аспекти даної проблеми теоретично і практично вирішені, а які є дискусійними, по-різному висвітлені в науковій літературі. Як вихідні дані для наукового пошуку можуть виступати звіти про раніше виконані наукові роботи. У цьому випадку вказують, на підставі яких досліджень виконується робота.

Характеризуючи стан наукових робіт з обраної тематики, варто назвати вчених, які внесли значний вклад у її розробку.

Далі слід сформулювати мету дипломної магістерської роботи і основні завдання, що з неї випливають. Не слід формулювати мету як: „дослідження”, „вивчення”, тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету.

Завдання, які ставляться в дипломній магістерській роботі, повинні відповідати цілям дослідження. Формулювання завдань можна подати, використовуючи слова типу: систематизувати..., уточнити..., визначити..., розробити прогноз..., обґрунтувати пропозиції... тощо. Як правило, на основі завдань дослідження будується структура дипломної магістерської роботи, тобто завдання роботи звичайно відповідають змісту розділів і підрозділів дипломної магістерської роботи.

Після цього треба визначити предмет і об'єкт дослідження.

Об'єкт дослідження ‑ це процес або явище, які породжують проблемну ситуацію. Не слід називати об'єктом дослідження конкретне підприємство, організацію або їхні структурні підрозділи. Предмет дослідження деталізує конкретну проблему в рамках об'єкта дослідження. Це те, що перебуває в межах об'єкта і на що спрямовується увага при підготовці дипломної магістерської роботи. Предмет визначає тему дослідження. Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як ціле і його частина.

У вступі для дипломної роботи за ОКР «магістр» зазначаються також існуючі обмеження, умови впровадження результатів. Існуючий стан наукової розробки багато в чому визначає вибір методів вирішення завдань дипломної магістерської роботи, що дозволяють досягти поставленої мети. Тут потрібно назвати методи дослідження, які використовуються.

Характеризуючи елементи новизни отриманих результатів, треба вказати на їх відмінність від відомих раніше наукових підходів, визначити ступінь новизни (вперше отримано, удосконалено, набуло подальшого розвитку тощо).

Далі характеризуються основні результати роботи (методичні рекомендації з окремих напрямків діяльності підприємства – суб’єкта ЗЕД, моделі, процедури тощо), форми прояву економічного, організаційного або соціального ефекту, можлива галузь впровадження результатів роботи і ступінь вирішення проблеми, що досліджувалась. При наявності опублікованих студентом окремих результатів роботи наводяться відомості про тези доповідей у матеріалах наукових і науково-практичних конференцій, нарадах, семінарах, посилання на статті в наукових журналах, збірниках наукових праць.

Обсяг вступу має не перевищувати 4-5 сторінок.

Основна частина дипломної магістерської роботи складається з трьох розділів , кожен з яких містить 3 параграфи.

Перший розділ має теоретико-методологічний характер. В ньому визначається роль і місце досліджуваних явищ та процесів у функціонуванні національній та світовій економіки, діяльності підприємства – суб’єкта ЗЕД; розглядаються концептуальні підходи до розкриття теми з використанням сучасних фаховоорієнтованих джерел з досліджуваної тематики( монографії, наукові статі, матеріали конференцій, Інтернет-ресурси тощо), в тому числі іноземних авторів. Обов’язковим є проведення порівняльного аналізу підходів до тлумачення досліджуваного явища в розрізі його еволюції , який ґрунтується на застосуванні статистичних , емпірико-фактологічних даних ( із посиланням на джерела).

У першому розділі розкривається науково - теоретичні основи проблеми, яка є предметом дослідження дипломної магістерської роботи. Він містить теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Історія та сучасні тенденції предмета дослідження повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції.

Дипломна робота повинна відбивати точку зору автора, і тому в ній завжди присутні елементи наукової дискусії і полеміки. При вивченні літератури не варто повністю цитувати прочитаний текст. Слід відбирати тільки ті наукові факти, які становлять основу наукового знання, відображають об'єктивні властивості речей і процесів. Наукові факти характеризуються такими особливостями, як новизна, точність, об'єктивність і вірогідність.

Про вірогідність вихідної інформації може свідчити не тільки характер джерела, але й науковий, професійний авторитет автора, його приналежність до тієї або іншої наукової школи. Літературні джерела слід підбирати і використовувати у відповідності до змісту проблеми, що досліджується. Необхідно вдумливо і критично аналізувати, оцінювати науково-методичні публікації, щоб погодитися або, навпаки, не погодитися з науковими поглядами окремих авторів. Використання науково-методичних джерел супроводжується обов'язковим посиланням на джерело й сторінку, звідки запозичені ті або інші відомості.

Результатом теоретичного розділу має бути повна розробка науково-методичної концепції, обґрунтування інструментів і методів розв’язання проблемної ситуації. При необхідності у кінці цього розділу формулюються пропозиції щодо вдосконалення науково-методичної бази.

Бажано ілюструвати текст матеріалами – схемами , графіками , діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% від загального обсягу дипломної магістерської роботи.

Другий розділ дипломної магістерської роботи має аналітико-дослідницький характер.

Аналітико-дослідницький розділ дипломної магістерської роботи передбачає системне дослідження стану справ з проблемної ситуації на об’єкті дослідження, у вітчизняній практиці та за кордоном. Бажано встановити значення та місце проблеми, що розглядається, серед кола інших проблем, які стоять перед підприємствами - суб’єктами ЗЕД.

Характеристика та критична оцінка сучасного стану досліджуваної теми на об’єкті дослідження , діагностування стану та тенденцій розвитку ґрунтуються на аналізі накопиченого фактичного матеріалу, зібраного під час проходження виробничої, науково-дослідної (переддипломної магістерської) практики із залучення теоретичних знань, передового досвіду як інших країн чи міжнародних інституцій , так і підприємств – суб’єктів ЗЕД.

Ці матеріали мають бути досить повними і достовірними, щоб на їх основі можна було проаналізувати стан справ, розкрити резерви і намітити шляхи їх використання, а також усунути розкриті недоліки у роботі об’єкта дослідження. Варто уникати непотрібних відомостей, відбираючи тільки ті, які будуть використані для обґрунтування висновків і рекомендацій дипломної магістерської роботи.

Джерелом даних, які використовують для аналізу є:

1. дані платіжного балансу України та інших країн – членів світового співтовариства;

2. матеріали регуляторних органів у сфері ЗЕД;

3. дані міжнародних організацій;

4. у випадку, коли об’єктом дослідження є підприємство – суб’єкт ЗЕД чи ТНК (міжнародна компанія) – планові та фактичні показники зовнішньоекономічної діяльності, статистична, фінансова, податкова, митна та управлінська звітність, накази , розпорядження тощо.

Важливою складовою частиною є всебічний розгляд, а головне ‑ оцінка вирішення проблемної ситуації на об'єкті дослідження з метою виявлення позитивних сторін і недоліків. Критеріями такої оцінки є рівень відповідності ситуації, що склалася на досліджуваному об’єкті , рекомендаціям теорії, методики і прогресивної практики.

Матеріали цього розділу рекомендується ілюструвати таблицями, графіками, діаграмами, схемами. Вони мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність і стан процесів, що спостерігаються на об’єкті дослідження , розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності.

В другого розділу дипломної магістерської роботи може включатися параграф , в якому подається детальна характеристика програмного забезпечення, використання якого є доцільним для якісної оброки інформації стосовно напряму дослідження. При використанні стандартного прикладного програмного забезпечення розкриваються особливості його застосування , необхідні доробки та настройки , особливості підготовки вхідних даних.

Результати зіставлень і аналізу беруться за основу для розробки пропозицій щодо розвитку досліджуваного об’єкта в майбутньому.

Обсяг другого розділу має становити 30-35% від загального обсягу дипломної магістерської роботи.

Третій розділ – проектно-рекомендаційний. Завдання третього розділу кваліфікаційної роботи ‑ обґрунтування конкретних пропозицій щодо впровадження результатів дипломної магістерської роботи у практику. У цьому розділі на базі теоретичних узагальнень і аналізу, обґрунтовуються нові підходи до розв’язання проблемної ситуації, теоретичні, методичні і практичні пропозиції, а також організаційні й фінансово-економічні заходи щодо усунення виявлених недоліків, удосконалення діяльності досліджуваного об’єкта, обргунтування моделей управління фінансово-економічними параметрами й індикаторами розвитку та міжнародної економічної діяльності суб’єктів господарювання на всіх рівнях.

У цьому розділі наводяться числові розрахунки, логічно пов'язані з результатами аналітичного розділу роботи. Чітке обґрунтування пропозицій, очікуваних результатів і наслідків, передумов практичного впровадження, вимог до формування інформаційних систем, необхідних фінансових, матеріальних і інших ресурсів завершується розрахунками економічної ефективності, результативності по кожній із пропозицій.

У ході експериментальної перевірки наведених рекомендацій використовуються методи математичного моделювання, прогнозування варіантів розвитку проблемної ситуації у майбутньому тощо. При цьому бажано застосовувати інструментарій Microsoft Excel, пакети прикладних програм MathCAD, Comfar, Project Expert.

Перевірка практичної значимості пропозицій повинна здійснюватися на альтернативних засадах, тобто необхідно висувати декілька можливих варіантів вирішення проблемної ситуації. Пропозиції щодо розв’язання проблемної ситуації можуть мати вигляд інструктивно-методичних матеріалів, економіко-організаційних, економіко-фінансових, соціально-фінансових, інноваційних, фінансово-технологічних заходів, економіко-математичних моделей, процедур.

Обов'язковою умовою якісного виконання третього розділу є застосування інформаційних технологій, економіко-математичних методів і моделей.

Пропозиції студента щодо науково-практичоного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності , цільової ефективності та практичної втіленості.

Обсяг третього розділу може становити до 30-35 % від загального обсягу дипломної магістерської роботи.

Висновки та пропозиції, що наводяться у окремому розділі дипломної магістерської роботи , є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження.

Саме у висновках до роботи викладаються (наводяться) найбільш важливі наукові та практичні результати, які одержані під час дослідження. Висновки автора дослідження повинні мати теоретичне та практичне обґрунтування, містити елементи новизни та самостійності.

Формулюючи висновки, треба зробити акцент на кількісних і якісних характеристиках отриманих результатів, обґрунтувати їх вірогідність. Як висновок наводяться загальні дані про економічну ефективність (результативність) пропозицій і рекомендацій роботи, про переваги їх використання в практиці , а також характеризуються шляхи і методи впровадження результатів кваліфікаційної роботи у виробничу практику.

У висновках повинно бути сформульовано шляхи розв’язання проблемних питань, які досліджуються у роботі; наведено позитивний ефект, який очікується від їх розв’язання.

Характеризуючи основні теоретичні і практичні результати, студент визначає ступінь вирішення завдань дипломної магістерської роботи. У висновках відзначається особистий внесок студента в одержані результати.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5-6 сторінок.

Дипломна магістерська робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її виконанні.

У списку використаних джерел мають бути всі використані джерела інформації, яку розміщують у такій послідовності.

а) закони України ( абетковий порядок);

б) укази Президента України, постанови Уряду, Кабінету Міністрів України (за абеткою);

в) директивні матеріали міжнародних організацій ( міжнародних угод) (за абеткою);

г) директивні матеріали міністерств (за абеткою);

д) монографії , брошури, підручники ( абетковий порядок);

є) статті журналів ( абетковий порядок);

ж) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством

( абетковий порядок);

з) інші джерела.

Для інформаційних матеріалів джерел Інтернет – обовязкове посилання на відповідну Web-адресу .

Список літератури може налічувати до 80-100 джерел.

Додатки до дипломної магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали , що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Вони розміщуються в кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі дипломної магістерської роботи не враховується. Також у додатках розміщуються копії наукових праць (тез доповідей на наукових конференціях, наукові статті тощо). Кожен із них має бути позначений літерою.