6. Визначення граничного стану аб

Граничний стан АБ - це стан АБ, за якого подальша експлуатація неприпустима. Граничний стан АБ визначають за результатами перевірки ємності АБ розряджанням силою струму, рівною 5 відсотків номінальної ємності.

Послідовність визначення граничного стану АБ:

1) перевіряють на відсутність саморозряду за допомогою вольтметра. Напруга між позитивним полюсним виводом і поверхнею АБ повинна бути рівна нулю (опосередкована перевірка на відсутність струму саморозряджання). Відхилення стрілки вольтметра від нуля є діагностичною ознакою саморозряду АБ, який усувають нейтралізацією поверхні АБ 10- ти відсотковим розчином питної соди ГОСТ 2156-76;

2) визначають величину е.р.с. АБ за виразом (3);

3. визначену величину е.р.с. акумуляторів порівнюють із значенням е.р.с, виміряної вольтметром. Якщо величина виміряної е.р.с. менше визначеної за виразом (5), в АБ має місце коротке замкнення електродів. АБ з короткозамкненими акумуляторами ремонтують їх заміною;

4. якщо АБ справна, її заряджають струмом силою І_з=0,1·С₂₀ (А), до напруги на полюсних виводах 14,4 В, далі таку силу струму підтримують протягом 5-ти годин;

розряджають АБ струмом І_р=0,05·С₂₀ (А), допуск ±2% до досягнення напруги на полюсних виводах 10,50 В ±0,05 В. Під час перевірки АБ поміщають у водяну баню з температурою плюс 25±2°С.

Температура електроліту в центральних акумуляторах АБ повинна бути усталеною (не виходити за межі допуску щонайменше протягом 30 хвилин).

Верхня частина корпуса АБ повинна виступати над рівнем води на 20±5 мм.

У разі розміщення у водяній бані декількох АБ відстань між ними, а також відстань від стінок і дна бані повинна бути не менше 25 мм. Опори, на які встановлюють корпус АБ, повинні бути виконані з теплоізолювального матеріалу, а їх опорна поверхня повинна становити не більше 5 відсотків площі його дна. Температура повітря в приміщені для перевірки АБ повинна бути плюс 20±5°С;

6) записують тривалість (т) розряджання АБ у годинах з точністю ±5 хвилин;

7) визначають фактичну ємність АБ за виразом:

, А-год (4)

Якщо фактична ємність АБ досягла 40-відсоткової величини номінальної ємності, таку АБ уважають непридатною для подальшого застосування.

Споживачам припустимо перевіряти номінальну ємність АБ розрядним струмом величиною І_р=0,1·С₂₀ (А). У цьому випадку АБ розряджають безперервно за умови підтримання величини розрядного струму постійним, допуск ±2%.

На вимоги ДСТУ ГОСТ 959:2006 допускають перевірку фактичної ємності АБ при температурі електроліту від плюс 18°С до плюс 27°С без її розміщення у водяній ванні. У такому випадку фактична ємність С_ф повинна бути зведена до ємності при температурі плюс 25°С за формулою:

(5)

де - ємність АБ, приведена до температури електроліту плюс 25°С, А.год;

- фактична визначена ємність АБ, А.год;

0,01 - коефіцієнт зміни ємності АБ в інтервалі температур від плюс 18°С до плюс 27°С;

t - середня температура між початковою і кінцевою температурами електроліту під час розряджання, град.С.