Урок № 4

Тема: Матеріальний світ і суспільство.

Мета: 

• дати учням уявлення про зміни, які відбулися в соціальній структурі та господарському житті суспільства Нового часу;

• охарактеризувати нові ознаки матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців;

• розвивати в учнів встановлювати причино – наслідкові зв’язки, працювати з джерелами інформації, робити висновки;

• виховувати інтерес до пізнання нового.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Основні поняття: «біржа», «акції», «капітал», «мануфактура», «нове дворянство», «фермери», «абсолютизм», «буржуазія», «наймані робітники», «меркантилізм».

Основні дати та події :

• XV-XVI ст. — виникнення перших банків,

• XV ст. — поява перших мануфактур,

• друга половина XVІІІ ст. — промислова революція. 

Історичні постаті: Миколай Коперник, Йоганн Гутенберг. 

Хід уроку

I.  Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Історичний диктант

1. Які країни розпочали пошуки нових земель через океан? (Іспанія та Португалія.)

2. Хто відкрив Америку? (Х. Колумб.)

3. Хто очолив першу навколосвітню подорож? (Ф. Магеллан.)

4. Хто відкрив морський шлях до Індії? (Васко да Гама.)

5. Як називалися кораблі, на яких відкривали нові землі? (Каравели.)

6. Як називали завойовників Америки? (Конкістадори.)

7. Хто підкорив ацтеків? (Е. Кортес.)

8. Хто очолив експедицію до інків? (Ф. Пісарро.)

9. Як називалися держави, які мали колонії? (Колоніальні імперії.)

10. Що відбулося в результаті необмеженого ввезення золота? («Революція цін».)

Розв’язування кросвордів

III. Вивчення нового матеріалу

План

1.   Людина й природа.

2.   Господарювання, мануфактури, капіталізм.

3.   Технічні вдосконалення.

4.   Зміни в суспільстві.

5.   Шлюб і сім’я, становище жінки.

1. Людина й природа

• Життя більшості населення світу в XVI-XVIII ст. було тісно пов’язане з природою. Люди використовували продукти, які вони могли самостійно виростити. Будь-які природні катаклізми (посуха, морози тощо) призводили до жахливих наслідків — голоду, епідемій.

• Населення вирушало на пошуки «кращої долі» ˃ міграційні процеси.

• Від XIV ст. у Західній Європі почалося похолодання. Воно тривало до кінця XVII ст., поки не встановився клімат, який в основному зберігся до наших днів.

• Європа була густо заселена (у середньому 30-40 осіб на 1 км2). Більшість населення проживала в невеликих поселеннях. Збереглося ще багато лісів, які давали людям можливість поповнити свій раціон. Люди, які проживали на узбережжі, активно використовували дари моря.

• Завдяки Великим географічним відкриттям населення почало споживати рослини з американського континенту (картопля, кукурудза, томати та ін.), що суттєво покращило ситуацію з харчуванням.

• Міста були невеликими (2-3 тис. осіб) і зберігали середньовічний вигляд. Міста із десятками тисяч жителів вважалися великими.

• Найбільшими містами були Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж — у них проживало понад 100 тис. осіб. У багатьох містах була відсутня каналізація, а проблеми з водопостачанням відчувалися в багатьох столицях (у Парижі використовували воду вже брудної Сени, а в Лондоні воду розвозили тричі на тиждень).

• Початок масового кам’яного будівництва та нові досягнення науки і техніки покращували ситуацію.

• Уся Європа була вкрита мережею доріг, але вони були переважно ґрунтові, тому сполучення річками та морем користувалося великим попитом.

• Населення Європи збільшувалося — від 1600 до 1800 р. його кількість зросла вдвічі (від 100 млн до 200 млн осіб). Підвищувалася тривалість життя, але зберігався високий рівень дитячої смертності.

• •        Поліпшення харчування, поступові зміни в гігієні.раціон, відбувалися зміни в гігієні.

• Людська діяльність у Європі призвела до певних екологічних змін — були майже знищені ліси (деревина використовувалася для будівництва та опалення, а земля під лісом — для ведення сільського господарства, будівництва доріг та розширення населених пунктів, особливо міст).

2. Господарювання, мануфактури, капіталізм

• У XVI-XVII ст. у Західній Європі відбувалося зародження капіталізму.

• Цей процес потребував тривалого часу та певних умов:

  • по-перше, наявності вільного капіталу, необхідного для організації виробництва (вартість землі для організації виробництва, будівництва та придбання техніки, купівля сировини, оплата роботи працівників тощо);

  • по-друге, наявності людей, які б погодились працювати за гроші на виробництві та були б вільні;

  • по-третє, наявності споживачів, які були б готові купувати продукцію.

• Виникнення великого капіталу стало результатом Великих географічних відкриттів, а збільшення кількості населення та зміни у їх житті створили ринок вільної робочої сили та споживачів.

• Величезна кількість коштовного металу, що спровокувала «революцію цін», і розвиток світової торгівлі, що приносила небачені прибутки, сприяли поступовому переходу від феодальної економіки до капіталістичної.

• Цей період отримав назву первісного накопичення капіталу.

• Одним із кроків формування капіталізму стала поява виробництв нового типу — мануфактур.

• Мануфактура — це велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці; форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими робітниками та використанням ручної праці.

• Основні причини виникнення мануфактур

•   Збільшення потреб на вироби ремісників.

•   Нові технічні винаходи.

•   Існування ринку вільної робочої сили.

•   Збільшення капіталу, необхідного для організації виробництва.

Мануфактура

•   Велике виробництво, що ґрунтується на ручній праці.

•   Виникає в нових видах виробництва — друкарство, скловаріння, суднобудування, виготовлення зброї.

•   Існує розподіл праці.

•   Працюють наймані робітники, які є особисто незалежними.

•   Використання механічних пристроїв.

•   Вироби належать власникові мануфактури.

•   Розсіяна мануфактура — виробництво певних видів продукції вдома в робітника (переважала в ткацькій промисловості).

•   Централізована мануфактура — виробництво зосереджене в одному місці.

•   Перше раннє капіталістичне підприємство.

Мануфактури були таких видів:

Розсіяна мануфактура.

Власник купував сировину і роздавав робітникам, які виробляли продукцію вдома. Таким чином, робітники були найманими працівниками, але повністю залежали від власника. Була поширена в ткацтві.

Централізована мануфактура.

Підприємець будував майстерню, купував обладнання та наймав робітників. Саме в такому виді мануфактур активно використовувався розподіл праці. Централізована мануфактура була найбільш поширеною в нових видах виробництва, які мали складне виробництво, — друкарство, виробництво зброї.

• Поступово мануфактури витісняють цехові майстерні.